Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №240/29240/21
Суддя: Залімський І. Г.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/29240/21
22 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Граб Л.С. Мацького Є.М.
секретар судового засідання: Гавриленко І.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" про анулювання спеціального дозволу,
В С Т А Н О В И В :
Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Граніт-У», в якому (з урахуванням уточнень до позовних вимог) просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4509 від 21 листопада 2007 року, наданого ТОВ «БМ Граніт-У».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Держгеонадра України зазначає, що оскільки порушення вимог законодавства у сфері користування надрами Товариством не усунуто, письмові матеріали, які підтверджують факт усунення відповідачем порушень відсутні, а інформація щодо згоди на анулювання спеціального дозволу на користування надрами від відповідача не надходила, наявні правові підстави для анулювання спеціального дозволу №4509 в судовому порядку.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для внесення подання про анулювання спеціального дозволу № 4509 стало неусунення ТОВ «БМ Граніт-У» виявлених порушень за результатами проведеної перевірки, викладених в акті № 06-02/23/2021-09/п (24) від 05.03.2021, а також невиконання припису від 05.03.2021 № 317-14/06.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки вказаний припис постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №240/21315/22 визнано протиправним та скасовано, його невиконання не може тягнути будь-які наслідки для відповідача.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року апеляційну скаргу Держгеонадра України задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Держгеонадра України задоволено та припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу № 4509, наданого ТОВ «БМ Граніт-У».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно із ст.78 КАС України не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.06.2022, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №240/22235/21 (за позовом ТОВ «БМ Граніт-У» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису від 05.03.2021 №317-14/06), де суд встановив факт не виконання вимог п.5.3 Угоди про умови користування надрами від 26.06.2020 № 4509 в частині дотримання вимог законодавства України чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, а саме: не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час проведення планової діяльності з видобування корисних копалин.
Судом апеляційної інстанції взято до уваги, що факт скасування судом припису від 05.03.2021 №317-14/06 не може бути підставою для задоволення позову, за наявності іншого припису контролюючого органу, а саме припису від 12.08.2021 №1147-14/06, який не виконаний і не скасований та яким встановлені аналогічні порушення умов Угоди про умови користування надрами від 26 червня 2020 року №4509.
При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що позивач, ухвалюючи інший припис від 12 серпня 2021 року №1147-14/06, в якому було зазначено про виявлення порушень і про необхідність їх усунення з поданням підтверджуючих матеріалів до 13 вересня 2021 року, надав ТОВ «БМ Граніт-У» достатній строк для усунення порушень. Із позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами позивач звернувся 21 вересня 2021 року, тобто після терміну, встановленого для виконання повторного припису, а тому висновки суду у справі №240/22235/21 щодо законності цього припису підлягають врахуванню при розгляді цієї справи відповідно до статті 78 КАС України.
28 квітня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» про перегляд рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами. У своїй заяві відповідач просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року залишити без змін.
В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на те, що 21 березня 2025 року Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації було складено висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” щодо розробки та подальшої рекультивації Малинського родовища гранітів, ділянка Городищенська в Коростенському районі Житомирської області.
Відповідач зазначає, що факт складення Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації висновку з оцінки впливу на довкілля від 21 березня 2025 року існував станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, проте став відомий відповідачу лише після його отримання 22 квітня 2025 року.
Відповідач вважає, що факт складення та видачі висновку з оцінки впливу на довкілля є істотною обставиною, яка не була врахована судом апеляційної інстанції та й не могла бути врахована, проте спростовує висновки суду апеляційної інстанції, що стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
У подальшому, 25 квітня 2025 року, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року задоволено, зазначену постанову скасовано та ухвалено нову постанову, якою апеляційну скаргу Держгеонадр України залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року - без змін.
Мотивуючи рішення про скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги щодо усунення виявлених порушень, які містилися у приписах Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05 березня 2021 року № 317-14/06 та від 12 серпня 2021 року № 1147-14/06, прийнятих за результатами перевірок дотримання ТОВ «БМ Граніт-У» вимог законодавства, були усунуті. Оскільки відповідачем отримано необхідний висновок з оцінки впливу на довкілля (висновок ОВД) тобто усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу № 4509, відповідно правові підстави для задоволення позову відсутні.
Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2026 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково, скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, а справу № 240/29240/21 направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Верховний Суд зауважив, що отримавши заяву суд мав оцінити строк звернення та надати оцінку обставинам, що перешкоджали своєчасному зверненню з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, проте суд апеляційної інстанції цього не зробив.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 залишено без руху. Запропоновано заявнику протягом п`яти днів з моменту вручення копії даної ухвали усунути виявлені недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, шляхом подання клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
16.03.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ТОВ "БМ Граніт-У" на виконання вказаної ухвали від 10.03.2026.
Заявник повідомив, що ТОВ “БМ Граніт-У” стало відомо про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля, який складений 21.03.2025 Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, лише після його отримання, що мало місце 24 квітня 2025, що підтверджується супровідним листом Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації від 24.04.2025 №1187/1-3/2 про направлення оригіналу висновку з оцінки впливу на довкілля на адресу ТОВ “БМ Граніт-У”.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026 поновлено ТОВ "БМ Граніт-У" строк на подання заяви про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 за нововиявленими обставинами, відкрито провадження за нововиявленими обставинами за вказаною заявою та призначено її до розгляду на у судового засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги вказаної заяви.
Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
КАС України не дає визначення терміну “нововиявлені обставини”, але за своєю правовою природою це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають ключове значення для її вирішення по суті, існували під час первинного розгляду та ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови дотримання ними всіх вимог законодавства для об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи й ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Суть перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами полягає у перевірці наявності чи відсутності таких обставин та лише у разі підтвердження — повторному розгляді справи для встановлення об`єктивної істини.
Також треба розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки, такі як неповне встановлення фактичних обставин справи, не вважаються нововиявленими обставинами, але можуть бути підставою для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, проте це різні процедури.
Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом першим частини другої статті 361 КАС України, має бути встановлено, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі № 127/2-а-4944/11, від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16, від 10 червня 2021 року у справі № 759/7715/19.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а).
Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є можливим лише за одночасної наявності таких умов:
- відповідна обставина об`єктивно існувала на час первісного розгляду справи;
- вона не була і не могла бути відомою заявникові та суду за умови належної процесуальної поведінки сторін;
- така обставина має істотне значення для вирішення справи, тобто за її врахування суд міг би дійти іншого правового висновку;
- перегляд не зводиться до переоцінки доказів або усунення процесуальних помилок, допущених під час первісного розгляду справи.
Встановлено, що підставою звернення позивача до суду з позовом про скасування спеціального дозволу на користування надрами стало виявлення під час перевірки діяльності ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» порушень законодавства про надрокористування, а саме: «не виконання вимоги п.5.3 Угоди про умови користування надрами від 26 червня 2020 року №4509 в частині дотримання вимог законодавства України чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, а саме не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час проведення планової діяльності з видобування корисних копалин (гранітів Малинського родовища (Городищенської ділянки)) (порушено ст.15-1 КУ №132/94, пункт 5 частини другої статті 3, пункт 15 частини другої статті 3, абзац перший пункту 3 частини третьої статті 3, абзац 10 пункту 3 частини третьої статті 3, пункт 6 частини першої статті 15, частина третя статті 17 ЗУ №2059, частина восьма статті 7 ЗУ №877)».
Вимоги про усунення даного порушення містились у приписах Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05 березня 2021 року № 317-14/06 та від 12.08.2021 №1147-14/06, прийнятих за наслідками перевірок дотримання ТОВ “БМ ГРАНІТ-У”.
Припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05 березня 2021 року № 317-14/06 скасований постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №240/21315/22.
Водночас, припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.08.2021 №1147-14/06, в якому зафіксовано аналогічне порушення, як і у скасованому приписі від 05.03.2021 № 317-14/06 - є чинним.
При цьому, позивач визначив правовою підставою позову пункт 5 частини 1 статті 26 Кодексу України “Про надра”, а фактичною підставою позову - складання припису №317-14/06 від 05.03.2021. Позовні вимоги у даній справі заявлені виключно на підставі припису від 05.03.2021 № 317-14/06.
Позивач не подав заяви про зміну підстав позову у строк, передбачений частиною 1 статті 47 КАС України.
Тому факт наявності та чинності припису від 12.08.2021 №1147-14/06 не впливає на розгляд даної справи.
Відповідачем під час розгляду даної справи апеляційним судом не надано до суду доказів усунення порушень, зафіксованих у даному приписі.
До заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відповідач додав копію висновку з оцінки впливу на довкілля, який виданий Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації. Датою складення висновку зазначено 21.03.2025.
З аналізу даного висновку вбачається, що він виданий ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» щодо розробки та подальшої рекультивації Малинського родовища гранітів ділянка Городищенська в Коростенському районі Житомирської області. На сторінці 14 даного висновку зазначено про допустимість провадження планової діяльності ТОВ «БМ ГРАНІТ-У».
Таким чином, відповідачем усунено порушення вимог законодавства, вимоги про усунення якого зазначено у приписі Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.08.2021 №1147-14/06.
Слід зауважити, що подання позову про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 12.07.2021 мотивоване виключно цим порушенням, яке усунено відповідачем.
Відповідно до пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України №2806-ІV.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Відтак, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами. Проте, як свідчать матеріали справи, ТОВ «БМ Граніт-У» таку згоду відповідачу не надав, а тому припинення цього права можливе лише в судовому порядку.
Згідно із положеннями частини 7 статті 41 Закону України №2806-IV дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі №812/1761/17, від 16 липня 2020 року у справі №0940/1973/18, від 14 липня 2021 року у справі №240/6006/18, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.
За змістом постанови Верховного Суду від 25.04.2024 у справі №620/779/23 підставою для відмови у задоволення позову про анулювання дозволу на користування надрами є подання відповідачем доказів усунення порушень, вказані у приписі, навіть у ході апеляційного розгляду справи судом.
У постанові Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №802/52/18-а вказано, що скасування відповідного припису в судовому порядку виключає можливість вважати його належною та достатньою підставою для прийняття рішення про припинення права на користування надрами.
Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що складення вказаного висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” щодо розробки та подальшої рекультивації Малинського родовища гранітів, ділянка Городищенська в Коростенському районі Житомирської області є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, з огляду на наступне:
1) Факт усунення товариством порушення у сфері користування надрами, яке слугувало підставою для звернення до суду Державної служби геології та надр України, існував на момент перегляду даної справи Сьомим апеляційним адміністративним судом та на момент ухвалення ним постанови про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, адже висновок ОВП складено 21.03.2025, а Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову про анулювання спеціального дозволу на користування надрами товариства у зв`язку із відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля 18.04.2025.
2) Факт складення вказаного висновку об`єктивно не був та не міг бути відомий ані заявникові, ані Сьомому апеляційному адміністративному суду, на момент апеляційного перегляду даної судової справи.
При цьому, ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” сумлінно вживало заходів для оцінки впливу на довкілля під час проведення планової діяльності з видобування корисних копалин (гранітів) Малинського родовища (Городищенської ділянки), про що свідчить, зокрема, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №240/25404/23, яким зобов`язано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України видати висновок з оцінки впливу на довкілля за результатами опрацювання матеріалів планової діяльності ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” “Розробка та подальша рекультивація Малинського родовища гранітів, ділянка Городищенська” (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля - 2022121210190) протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. Проте, оскільки вказане рішення в подальшому було скасоване, відповідачем було розпочато довготривалу процедуру отримання висновку спочатку.
Крім того, колегія зауважує, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, про наявність оформленого висновку щодо відповідача мав достеменно знати, як за належною йому компетенцією, так і зважаючи на те, що саме ця обставина слугувала фактично єдиною підставою його позову. Проте належної поведінки щодо користування процесуальними правами не проявив й не повідомив апеляційний суд про цей факт на час первинного апеляційного перегляду рішення суду.
3) ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” не знало та не могло знати про існування висновку ОВД як ключового доказу у справі, тому такий доказ не вважається несвоєчасно поданим.
Протягом апеляційного розгляду даної справи товариство не отримало жодного повідомлення уповноваженого органу про результати розгляду поданого ним пакету документів. Відтак, товариству не було та не могло бути відомо про складання 21.03.2025 висновку з оцінки впливу на довкілля у справі з реєстраційним номером 9003 до моменту отримання товариством листа Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної (обласної) адміністрації від 24.04.2025 року до направлення на адресу ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” оригіналу висновку з оцінки впливу на довкілля у справі з реєстраційним номером 9003 від 21.03.2025.
4) Обставини складання висновку ОВД є істотними для вирішення даної справи, адже наявність такого висновку беззаперечно унеможливлює задоволення позовних вимог, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у подібних спорах.
Оскільки підставою зупинення спеціального дозволу на користування надрами стали виявлені порушення ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» вимог законодавства про користування надрами, а саме відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля, враховуючи отримання ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» висновку з оцінки впливу на довкілля, тобто усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для анулювання спеціального дозволу.
З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів вважає, що складання 21 березня 2025 року Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ “БМ ГРАНІТ-У” щодо розробки та подальшої рекультивації Малинського родовища гранітів, ділянка Городищенська в Коростенському районі Житомирської області є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, скасування такої постанови та прийняття нової про залишення апеляційної скарги Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року - без змін.
Відповідно до частини першої статті 369 КАС України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
заяву ТОВ "БМ Граніт-У" про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена згідно зі ст. 369 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 квітня 2026 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Граб Л.С. Мацький Є.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua