Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №120/6802/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6802/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

30 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_2 , звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо перерахунку та здійснення обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.10.2024 раніше призначену пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", визначивши її у розмірі 60% від суми заробітної плати відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.03.2024 № 43, та виплатити різницю недоотриманої пенсії.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2025 позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 28.02.2023 (а.с. 9) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 09.05.2022.

Первинно позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 27.03.2024 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" за її заявою від 27.03.2024.

За записами трудової книжки звільнена з посади державного службовця 30.03.2017.

До заяви надана довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.03.2024 № 43 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). Надбавка за вислугу років встановлена в розмірі 30 відсотків посадового окладу станом на березень 2024 року, з якої і проведено розрахунок пенсії.

Відповідач з 01.10.2024 здійснив перерахунок пенсії позивача та долучив довідки про складові заробітної плати від 09.10.2024 № 124 та від 09.10.2024 № 125.

Позивач 20.02.2025 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила відновити з 01.10.2024 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" з 27.03.2024 з урахуванням довідки від 07.03.2024 № 43.

Відповідач у відповідь на звернення листом від 20.03.2025 відмовив позивачці у здійснені перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року № 889-VIII "Про державну службу", підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пп. 10-12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 року № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 року № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відтак, підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Пунктом 2 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723- XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 3-1 Порядку №622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII Про державну службу займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII Про державну службу, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Згідно з п. 4 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як передбачено п. 5 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 7 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 (далі постанова № 823), якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622.

Пунктом 3 постанови №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.

Пунктом 5 Порядку № 622, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Отже, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Порядку № 622 (в редакції, чинній з 20.07.2024) є підставою виключно для призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, і не можуть бути підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.03.2024 позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додала, зокрема, довідку відповідача від 07.03.2024 № 43 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 19).

При цьому, зазначена довідка відповідає змісту та формі, встановленій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 та містить відображення складових заробітної плати, а тому мала бути врахована відповідачем.

Окрім того, позивач станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII мала необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій державної служби, що відповідачем не заперечувалось.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування - 20.07.2024 року.

Доводи відповідача про те, що здійснюючи з 01.10.2024 перерахунок пенсії позивача приведено пенсійну справу у відповідність до вимог чинного законодавства з урахуванням оновлених довідок згідно з постановою № 823, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки довідка, на підставі якої позивачу в березні 2024 року перераховано пенсію, відповідала чинному на час видачі Порядку і доказів щодо зазначення в ній недостовірних даних пенсійним органом не надано.

При цьому, пункт 5 в редакції Постанови КМ № 823 від 12.07.2024 містить посилання на те, що він застосовується з 1 січня 2024 року.

При цьому, Постанова №823 набрала чинності з дня її опублікування - 20.07.2024, тобто станом на день видачі спірної довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.03.2024 № 43 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), Постанова №823 ще не була чинною та не поширювала свою дію на відносини, які виникли 27.03.2024 (з моменту переведення позивача на пенсію за віком згідно з Законом №889-VIII).

За загальним правилом, визначеним статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції доходить до обґрунтованого висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з 01.10.2024 з врахуванням поновлених довідок, в результаті якого зменшено розмір пенсії з 17098,08 грн до 9373,00 грн відповідач діяв протиправно.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача відновити пенсійне забезпечення позивачки, яке існувало до 01.10.2024, тобто шляхом зобов`язання відповідача виплачувати з 01.10.2024 позивачці раніше призначену пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», визначивши її у розмірі 60% від суми заробітної плати відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.03.2024 № 43, та виплати різниці недоотриманої пенсії.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.