Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №120/15777/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15777/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

30 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Сушка О.О. Гнап Д.Д. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення з 01 жовтня 2020 року до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, а тому вважає, що відповідача слід зобов`язати внести відповідні відомості до Реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо невнесення з 01 жовтня 2020 року до реєстру платників єдиного податку відомостей щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області з 01 жовтня 2020 року внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволенння позову та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.10.2020 ОСОБА_1 , через мобільний застосунок "Дія", подав заяву щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця, у якій, серед іншого, у розділі "Відомості про обрання системи оподаткування" проставив відмітку про обрання з дати державної реєстрації спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 01.10.2020 зареєстровано як фізичну особу-підприємця (номер запису 2001480000000006898).

У період з 01.10.2020 по 21.08.2023 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подавалися до Головного управління ДПС у Вінницькій області податкові декларації платника єдиного податку.

21.08.2023, у зв`язку зі зміною адреси місця проживання, ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просив внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його місцезнаходження.

За результатами розгляду такої заяви державним реєстратором змінено місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його місцезнаходження.

Починаючи з 21.08.2023, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подавав податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця до Головного управління ДПС у м.Києві (Шевченківський р-н).

16.09.2024 Головне управління ДПС у м. Києві направило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 повідомлення про відмову у прийнятті звітності, у якому зазначалося про те, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України) декларацію платника єдиного податку за І півріччя 2024 року, яка була прийнята 09 липня 2024 року за № 9188318896, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: подання податкових декларацій з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період" (не відповідає режиму оподаткування), так як у звітних періодах платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

У зв`язку з отриманням вище зазначеного листа представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Головного управління ДПС у м. Києві із адвокатськими запитами, у яких просив надати інформацію про подання позивачем до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Листом вих. № 48560/6/02-32-24-03-15 від 31.10.2024 Головне управління ДПС у Вінницькій області повідомило представника ОСОБА_1 про те, що відповідно до інформаційних баз Головного управління ДПС у Вінницькій області позивач не зареєстрований платником єдиного податку у зв`язку з відсутністю заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, надісланої до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Також листом вих. № 86279/6/26-15-24-01-19-09 від 05.11.2024 Головне управління ДПС у м.Києві повідомило про те, що згідно з інформаційними ресурсами Головного управління ДПС у м.Києві до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві 21.08.2023 з Єдиного державного реєстру по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надійшли відомості про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця з ознакою зміни місця обліку, проте без відмітки про застосування спрощеної системи оподаткування.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні з 01.10.2020 до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення в оскаржуваній частині виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом пункту 298.1 статті 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Суб`єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 14 Закону передбачено, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

У відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 18 Закону для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подається, зокрема, заява про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування або інформація про набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента).

Згідно з пунктом 299.4 статті 299 ПК України у випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.10.2020 ОСОБА_1 , засобами електронного зв`язку в електронній формі (через мобільний застосунок "Дія"), подав заяву щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця, у якій, окрім іншого, проставив відмітку про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група) (а.с.18-19).

Згідно вказаної заяви позивач обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група) та відповідно мав правомірні очікування, що контролюючий орган зареєструє його саме за такою системою оподаткування.

Більше того, із долучених до матеріалів позовної заяви квитанцій вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом тривалого часу подавав до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Головного управління ДПС у м. Києві податкові декларації платника єдиного внеску, вважаючи при цьому, що з моменту реєстрації підприємцем перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.27-39).

У той же час, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, під час розгляду справи у суді першої інстанції і у апеляційній скарзі, посилається на неподання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Проте, відповідачем не враховано того, що наказом Міністерства юстиції України "Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 18 березня 2016 року № 3268/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 19 травня 2020 року № 1716/5) форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2016 року за № 1500/29630 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), викладено в новій редакції.

Зокрема викладено в новій редакції й форму заяви щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця, у якій, окрім іншого, у розділі "Відомості про обрання системи оподаткування (за бажанням у разі подання заяви для державної реєстрації фізичної особи - підприємця)" передбачено можливість обрати спрощену систему оподаткування із зазначенням групи платника єдиного податку.

Скориставшись таким функціоналом, позивач за допомогою електронних засобів зв`язку подав заяву щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця і з огляду на технічну можливість в такій заяві обрав форму системи оподаткування, яку буде застосовувати (спрощену).

Крім того, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що подана разом із позовом, підтверджується те, що 01.10.2020 ОСОБА_1 не лише зареєстровано фізичною особою - підприємцем, але й взято на облік як платника податків та як платника єдиного внеску (у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, Тростянецькому управлінні, Бершадській ДПІ) (а.с.25-26).

Таким чином, безпідставними є твердження відповідача про необхідність подання позивачем окремої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у випадку реєстрації його підприємцем за допомогою засобів електронного зв`язку.

З огляду на встановлені обставини апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що Головне управління ДПС у Вінницькій області протиправно не внесло відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку до реєстру платників єдиного податку.

Відтак, з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача суд першої інстанції обгрунтовано зобов`язав Головне управління ДПС у Вінницькій області з 01.10.2020 внести до реєстру платників єдиного податку відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Сушко О.О. Гнап Д.Д.