Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №320/54852/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54852/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Служби зовнішньої розвідки України, в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України № 4/2024 від 04.07.2024 про відмову у поновленні складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України;

- зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України поновити ОСОБА_1 з сім`єю у складі 4-х осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в списку обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до черговості, в якій він перебував до виключення, тобто - 2003 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що рішення Житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України № 4/2024 від 04.07.2024 про відмову у поновленні його складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку про те, що суб`єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийняття спірного рішення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 скасувати та постановити нове рішення, яким визнати незаконним рішення Житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України № 4/2024 від 04.07.2024 про відмову у поновленні його складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України; зобов`язати Службу Зовнішньої розвідки України поновити його з сім`єю в складі 4-х осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в списку обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до черговості.

Скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку з його недостатньою умотивованістю, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року та від 5 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .

Позивач проходив службу у Службі зовнішньої розвідки України.

Позивач разом із сім`єю складом 3 особи дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 перебував на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України.

Протоколом засідання житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України від 24 червня 2021 року №2/2021 ОСОБА_1 складом сім`ї 3 особи (він, дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 ) знято з квартирного обліку згідно з пунктом 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпроофради від 11.12.1984 № 470 у зв`язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

20 травня 2024 року позивач звернувся до Служби зовнішньої розвідки України із заявою про поновлення його з сім`єю на квартирному обліку.

Рішенням, оформлене протоколом житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України № 4/2024 від 04.07.2024 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні його складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України.

Позивач вважаючи рішення, оформлене протоколом Житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України № 4/2024 від 04.07.2024 про відмову у поновленні його складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку, звернувся до суду із цим позовом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, як державний орган, Служба зовнішньої розвідки України зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 31 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Статтею 34 ЖК України встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Деталізуються положення статті 34 ЖК України у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпроофради від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила 470).

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Правил 470 потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.

Порядок ведення відомчого квартирного обліку у Службі зовнішньої розвідки України врегульовано Інструкцією про порядок забезпечення і надання співробітникам Служби зовнішньої розвідки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби зовнішньої розвідки України від 20.10.2008 № 242, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2008 року за № 1105/15796 (далі - Інструкція 242).

Так, пунктом 2 постанови Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та Президії Київської міської ради профспілок від 15.07.1985 № 582 «Про порядок застосування у м. Києві «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» встановлено, що потребують поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають жилу площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини.

Відповідно до пункту 13 Правил №470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках; 7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); 8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 статті 10, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рівень забезпеченості жилою площею визначається шляхом розподілу розміру житлової площі, що займає особа або сім`я на число членів сім`ї (у тому числі колишніх членів сім`ї), що спільно проживають. Якщо отриманий результат виявиться нижче облікової норми, то особа визнається такою, що потребує поліпшення житлових умов на підставі п. 1 статті 34 Житлового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва від 19.09.2023 №99318337 позивач та члени його сім`ї зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Всього за вказаною адресою зареєстровано 10 осіб.

Відповідач зазначив, що у заяві позивач вказав місце проживання, що не відповідає офіційним відомостям, а саме: АДРЕСА_2 ; жодних підтверджень наявності такого житла, розміру його житлової площі та факту проживання позивача у ньому не надано, що унеможливило встановлення підстав для перебування на квартирному обліку.

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 житлова площа будинку становить 161,8 кв. м (120,4 кв. м + 41,4 кв.м).

Відповідач виснував, що на одного зареєстрованого у будинку АДРЕСА_3 припадає 16,18 кв. м, тоді як потребуючими поліпшення житлових умов по м. Києву визнаються громадяни, які мають жилу площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини.

Керуючись наведеним, відповідач відмовив ОСОБА_1 у поновленні його складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку в Службі зовнішньої розвідки України.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що протокол засідання Житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України №4/2021 від 24.06.2021 про виключення його із списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов є незаконним, оскільки інформація про наявність у доньки ОСОБА_5 у власності 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_4 не відповідає дійсності.

В частині таких доводів колегія суддів зауважує, що означений протокол засідання Житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України №4/2021 від 24.06.2021 не оскаржується позивачем та не входить до обсягу позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, установлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Керуючись наведеним судова колегія відхиляє як необґрунтовані висновки апелянта про обов`язок з`ясування підстав для виключення його із списку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та незаконність такого виключення.

Щодо відсутності інформації про народження доньки та подання таких відомостей відповідачу, колегія суддів враховує наступне.

Згідно із пунктом 3.13 Інструкції 242, щорічно в період з 1 жовтня до 1 грудня здійснюється перереєстрація співробітників СЗРУ, які перебувають на квартирному обліку, під час якої перевіряються їх облікові дані.

Відповідач зазначив про те, що позивач не виконав положення Інструкції 242 в частині подання оновлених довідок з місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію, оскільки до квартирної справи не було подано відомостей про народження у 2009 році доньки позивача ОСОБА_6 ; починаючи з 2009 року позивач не подавав визначених Інструкцією 242 документів, необхідних для перереєстрації на квартирному обліку.

В частині таких доводів апелянта колегія суддів враховує відсутність відомостей про направлення означених документів відповідачу, зокрема примірників заяв, поштових відправлень або доказів нарочного отримання.

Також апелянт посилається на те, що з моменту постановки на квартирний облік і до цього часу житлові умови його сім`ї не покращились, а фактичний і формальний розмір займаної нами жилої площі є таким, що надає йому право бути поновленим в списку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

Такі висновки суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у позивача зареєстрованого на праві приватної власності житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Крім того, позивач зареєстрований та проживає разом з сім`єю в будинку АДРЕСА_1 та згідно з наданої копії технічного паспорта на будинок, розмір житлової площі будинку становить 161,8 кв. м. (120,4 +41,4 кв.м.), в будинку прописано 10 чоловік, відтак на одного зареєстрованого члена родини припадає 16,8 кв. метри жилої площі.

Відповідно до пункту 2 постанови Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та Президії Київської міської ради профспілок від 15.07.1985 № 582 «Про порядок застосування у м. Києві «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» встановлено, що потребують поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають жилу площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини.

Згідно з пунктом 3.13 Інструкції 242 перереєстрація співробітників СЗРУ, які перебувають на квартирному обліку, проводиться з обов`язковим поданням особами, які перебувають на квартирному обліку, оновлених довідок із місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію з перевіркою підстав подальшого перебування на квартирному обліку.

Статтею 34 ЖК України встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

З довідки про показники об`єкту нерухомого майна від 17.04.2024 № 17/04/24-39231 вбачається, що по АДРЕСА_1 наявно декілька об`єктів нерухомого майна, зокрема житлові будинки з номерами: 6-Е, 6-Д, 6-Г, 6-В.

Записи у державних реєстрах або будь-які правовстановлюючі/технічні документи на квартиру АДРЕСА_6 відсутні та позивачем не надані.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач керувався Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва від 19.09.2023 № 99318337 та копією технічного паспорту на житловий будинок, поданої позивачем разом із заявою про поновлення на квартирному обліку.

Як встановлено вище, на одну зареєстровану особу у будинку АДРЕСА_3 припадає 16,18 кв. м, а потребуючими поліпшення житлових умов по м. Києву визнаються громадяни, які мають жилу площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини, що відповідно спростовує висновки апелянта у цій частині.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 195, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Кузьмишина