Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №307/1072/26
Суддя: Стецюк М. Д.
Справа № 307/1072/26
Провадження № 2/307/497/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вимоги мотивує тим, що 26 лютого 1981 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Даний шлюб було зареєстровано у виконавчому комітеті Тарасівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом № 20. Від шлюбу в них народилося троє дітей, які на даний час є повнолітніми: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 . За останній період шлюбу з відповідачем у них виникали та виникають постійні конфлікти, сварки і їхні сімейні (шлюбні) стосунки були припинені тривалий час. Вони проживають окремо більше 8 років. Тому вважає, що їхні шлюб розпався, так як не має подружнього життя, спільне господарство не ведуть, спільного сімейного бюджету не має, між нею та ОСОБА_2 немає почуття любові та поваги, без чого не може повноцінно існувати жоден шлюб і очевидним є стійкий розлад подружніх стосунків. Протягом останнього часу вона намагалася зберегти їхні шлюбні стосунки, однак позитивних результатів це не дало. Останнім часом в сімейних стосунках нічого не змінювалося, хоча вона прикладала для цього максимально зусиль та терпіла постійні сварки. Отже, вона прийшла до висновку, що розірвання шлюбу - це єдиний вихід для них і є передумовою для того, щоб кожен міг окремо побудувати нове життя таким, як бачить його кожен та в майбутньому без конфліктів. За наведених обставин їхній шлюб носить лише формальний характер, примирення з ним та збереження сім`ї є неможливим, бо сім`я фактично розпалась. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі. Майнових спорів між ними немає. Враховуючи викладене просить шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.
23 березня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 не з`явилися, згідно поданої заяви представник просив розгляд справи проводити у їх відсутності та просив не надавати строк на примирення.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 26 лютого 1981 року у Тарасівській сільській раді Тячівського району, про що зроблено актовий запис № 20 (а.с.5).
Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать про те, що сімейне життя у сторін не склалося, у них відсутнє взаєморозуміння, а розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню. Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстровано 26 лютого 1981 року у Тарасівській сільській раді Тячівського району Закарпатської області, за актовим записом № 20 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 30 квітня 2026 року.
Суддя М.Д. Стецюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua