Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №634/132/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Суд: Сахновщинський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №634/132/26

Суддя: Єрьоміна О. В.

Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа №: 634/132/26

Провадження № 3/634/77/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., при секретарі: Литвиненко Т.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференцзв`язку матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573925 від 23.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 23.01.2026 року о 19.20 год. по вул. Дружба в с. Огіївка Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області керував транспортним засобом ГАЗ 32213 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання правопорушник з`явився, провину не визнав, пояснив, що під час зупинки його уповноваженою особою не перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки знаходився при виконанні бойового завдання. Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння є суб`єктивною думкою працівника поліції. У подальшому у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Клопотань чи заяв з приводу розгляду справи не надав.

Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що :

- під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не представились та в порушення ч.3 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" не повідомили свого прізвища, посади та спеціального звання;

- уповноваженою особою протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено без участі представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, яких не було викликано на місце події або повідомлено про цю подію, що є порушенням вимог статей 266 та 266-1 КУпАП, якими встановлено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння щодо військовослужбовців;

- відсутність зафіксованих на відеозаписі ознак алкогольного сп`яніння у правопорушника, на які уповноважена особа посилається у протоколі про адміністративне правопорушення;

- не надання уповноваженою особою акта огляду на стан алкогольного сп`яніння за результатами такого огляду, не складання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я із записом, що від проходження медичного огляду водій відмовився;

- працівниками поліції фактично не було відсторонено правопорушника від керування транспортним засобом;

- в порушення чинного законодавства уповноваженою особою правопорушника не було повідомлено про факт фіксації подій на дві бодікамери, записи з яких містять істотні розбіжності у часі фіксування обставин, а протоколом зафіксовано відомості (інвентарний номер) лише одного технічного засобу відеофіксації, а саме бодікамера № 1113003047/3;

- відеозапис події є неповним, оскільки не містить фіксації факту передачі транспортного засобу іншій особі, яка не перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та складання акту;

- не надано доказів видачі тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами правопорушнику;

- відсутній акт передачі транспортного засобу іншій особі;

Згідно заяви також просив врахувати службову характеристику правопорушника від 02.03.2026 року, а також врахувати, що має на утриманні двох дітей: сини ОСОБА_2 , 2013 року народження, та доньку ОСОБА_3 , 2001 року народження, забезпечення яких є постійним обов`язком та основним джерелом відповідальності для правопорушника.

Суд, заслухавши правопорушника та його представника, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов таких висновків.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573925 від 23.01.2026 року, ОСОБА_1 23.01.2026 року о 19.20 год. по вул. Дружба в с. Огіївка Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області керував транспортним засобом ГАЗ 32213 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Від підпису у протоколі правопорушник відмовився, додані до протоколу про адміністративне правопорушення не містять заперечень чи зауважень правопорушника.

Із оглянутого відеозапису, відзнятого на боді комеру поліцейського, вбачається, що уповноваженою особою було додержано процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Так, на оглянутому відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу, встановлено особу водія, яким виявився правопорушник. Причиною зупинки транспортного засобу виявилася його технічна несправність. У подальшому у зв`язку із виявленою ознакою алкогольного сп`яніння уповноваженою особою запропоновано правопорушнику пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я правопорушник відмовився.

Окрім цьому, відеозаписом зафіксовано, що поведінка правопорушника не відповідала заданій обстановці, а саме правопорушник допускав висловлювання нецензурною лайкою, протягом тривалого часу здійснював телефонні дзвінки, уникаючи надання відповідей уповноваженій особі, у подальшому намагався вирішити питання без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Уповноваженою особою було роз`яснено права та обов`язки правопорушника та наслідки його відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку, складено відносно правопорушника протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушнику інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова або ухилення водієм від вищевказаного обов`язку ПДР України тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 розділу І цієї Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Системно проаналізувавши положення КУпАП та Інструкції приходжу до висновку, що працівниками поліції додержано процедуру складання адміністративного матеріалу у відповідності до чинного законодавства.

Вина правопорушника у скоєнні відповідного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573925 від 23.01.2026 року, довідкою ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області щодо наявності права керування у правопорушника, , відеозаписом з бодікамери.

Посилання адвоката на наявність численних порушень з боку працівників поліції щодо оформлення адміністративного матеріалу суд розцінює, як лінію захисту та спосіб уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Доводи сторони захисту про те, що всупереч статті 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння правопорушника, як військовослужбовця, мав проводитися посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівниками патрульної поліції, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а протокол та матеріали складені з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, є безпідставними.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.

Так, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За змістом статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками сп`яніння до таких підстав не належить.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.01.2026 року о 19.20 год. був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом ГАЗ 32213 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дружба в с. Огіївка Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, поза межами території будь-якої військової частини. Також правопорушник не надав відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням, він виконував обов`язки військової служби.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення без участі представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, яких не було викликано на місце події або повідомлено про цю подію, не є підставою для визнання його недопустимим і таким, що не породжує правові наслідки.

Твердження правопорушника про те, що фактично правопорушник не мав ознак алкогольного сп`яніння, а, відтак, ці ознаки не могли бути встановлені співробітниками поліції, що на думку правопорушника свідчить про безпідставність висунутої вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі ознаки вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Окрім цьому, відеозаписом зафіксовано, що поведінка правопорушника не відповідала заданій обстановці, а саме правопорушник допускав висловлювання нецензурною лайкою, протягом тривалого часу здійснював телефонні дзвінки, уникаючи надання відповідей уповноваженій особі, у подальшому намагався вирішити питання без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про його намагання уникнути відповідальності за інкримінованою статтею.

Також з відеозапису вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час судового розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності.

Таким чином встановлено, що правопорушник, будучи водієм транспортного засобу, у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі, правопорушником не надано.

Незаконність дій поліцейських не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Доводи правопорушника про те, що в порушення чинного законодавства уповноваженою особою правопорушника не було повідомлено про факт фіксації подій на дві бодікамери, записи з яких містять істотні розбіжності у часі фіксування обставин, а протоколом зафіксовано відомості (інвентарний номер) лише одного технічного засобу відеофіксації, а саме бодікамера № 1113003047/3, сам запис є неповним, є безпідставними, оскільки відеозапис містить події правопорушення та хід спілкування правопорушника з працівниками поліції з моменту виявлення екіпажем поліції транспортного засобу правопорушника, виявлення у водія ознак сп`яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, від чого водій відмовився. Всі ці події зафіксовані на наявних відеозаписах. Сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключають жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано.

Щодо посилання сторони захисту на не надання уповноваженою особою акта огляду на стан алкогольного сп`яніння за результатами такого огляду, а також відсутність направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, виходжу з такого.

Пунктом 10. Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, передбачено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, передбачено також, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ цієї інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз наведених положень нормативних актів свідчить про те, що водій транспортного засобу направляється на огляд до закладу охорони здоров`я у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, та згоди пройти у закладі охорони здоров`я, а, відповідно, і направлення на огляд до закладу охорони здоров`я оформлюється у такому випадку, коли водій погодився пройти огляд у названому закладі.

Як вбачається з матеріалів справи, правопорушник від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, не погодився, а тому складання поліцейським акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення обов`язковим не було, а тому ненадання правопорушнику другого примірнику акту огляду на стан алкогольного сп`яніння , та відсутність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не впливає на склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від огляду на стан сп`яніння на законну вимогу працівника поліції.

Відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту відсторонення правопорушника від керування транспортним засобом після виявлення ознак алкогольного сп`яніння, як на цьому наголошує захисник, саме по собі не свідчить про відсутність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення. Окрім того, вимогами ст.266 КУпАП не передбачено визнання недійсним проведеного огляду у зв"язку з невідстороненням водія від керування транспортним засобом.

Посилання сторони захисту на те, що у матеріалах справи відсутні доказ видачі тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами правопорушнику є неспроможними, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення тимчасовий дозвіл не видавався, оскільки посвідчення водія було пред`явлено правопорушником через застосунок «Дія», та працівником поліції не вилучалося.

Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Так, сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а отже, версія обвинувачення, підкріплена наявною у матеріалах справи доказовою базою, знайшла своє підтвердження.

За таких обставин вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява N 303-A, п. 29).

Під час судового розгляду справи судом досліджено:

службову характеристику правопорушника, згідно якої правопорушник позитивно харкатеризується за місцем служби;

витяги з наказів командира в/ч НОМЕР_2 , згідно яких правопорушник є діючим військовослужбовцем, займає посаду водія-санітара медичного пункту батальйону охорони;

До службової характеристики, наданої правопорушником, суд ставиться критично, оскільки вона не містить необхідних реквізитів офіційного документа: вихідних реквізитів та печатки.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування водіями транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або з їх ознаками.

Тому суд не вбачає підстав застосувати до правопорушника стягнення, більш м`яке, ніж передбачене санкцією статті 130 КУпАП.

Отже, застосування адміністративного стягнення до правопорушника у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню.

Керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.248,251,252,268,280,283 КУпАП, суддя, -

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк, після її винесення, апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 30.04.2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua