Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №629/2423/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/2423/26

Номер провадження 1-кп/629/220/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження (№ 12026221110000149) за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Панютине, м. Лозова, Харківської області, без громадянства, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,

- законного представника потерпілої ОСОБА_5 ,

- обвинуваченого – ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 20.03.2025 р., через сайт знайомств в соціальній мережі Інтернет познайомився з малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого почав спілкуватися з останньою через смс-повідомлення, телефонні дзвінки та зустрічі, при цьому не знаючи справжнього віку останньої.

Так, 22.04.2025 р., ОСОБА_3 під час зустрічі з ОСОБА_6 , побачив її паспорт та таким чином дізнався, що ОСОБА_6 не досягла шістнадцятирічного віку. В подальшому, на початку липня 2025 року, приблизно о 18-00 годині, точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_6 , з якою разом гуляв на м-ні 4 м. Лозова Харківської області.

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_6 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням власних геніталій, після чого, останній запропонував ОСОБА_6 вступити з ним в сексуальні зносини, на що остання погодилася та з метою задовольнити свою статеву пристрасть, вони попрямували до недобудованого дев`ятиповерхового будинку, розташованого навпроти будинку АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , приблизно о 18-30 годині на початку липня 2025 року, точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, будучи повнолітнім і достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не досягла шістнадцятирічного віку, перебуваючи на третьому поверсі вищевказаного недобудованого будинку, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», посягаючи на статеву недоторканість ОСОБА_6 , її нормальний фізичний та моральний розвиток, за взаємною згодою з ОСОБА_6 , без застосування фізичного та психологічного насилля, а також погрози його застосування, вчинив дії сексуального характеру, які виразились у вагінальному проникненні в тіло ОСОБА_6 своїми геніталіями.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, та пояснив у судовому засіданні, що в березні 2025 р. через сайт знайомств в соціальній мережі Інтернет познайомився з ОСОБА_7 . Декілька раз з нею зустрівся, після чого у них зав`язалися відносини. 18.04.2025 р. ОСОБА_8 приїхала до нього додому та вони разом проживали п`ять днів. Коли він її провів на вокзал, щоб їхати додому, то її вже шукала поліція. Після цього випадку вони місяць не спілкувалися. Почали спілкуватися влітку, зустрілися на 4 мікрорайоні в м. Лозова, пішли до покинутого будинку, де він запропонував зайнятися з нею статевим актом, на що вона погодилася. Після чого, ОСОБА_8 періодично до нього приїжджала, то на два, то на три дні. Вказав, що коли познайомився з ОСОБА_8 , про її вік не знав, довідався від працівників поліції, що вона неповнолітня коли її розшукували. Вказав, що зазначені в обвинувальному акті, місці, час, дні вчинив дане кримінальне правопорушення, всі викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Розуміє наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та наполягає на її застосуванні, усвідомив свою провину, щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілої.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 155 КК України, а саме: вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних з вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є особою без громадянства, раніше не судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не військовозобов`язаний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд не убачає.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжкого злочину, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, внаслідок чого зрозумів свою противоправну поведінку та усвідомив свою провину, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілою, на даний час не працює, однак бажає виправитися, займатися суспільно-корисною працею та працевлаштуватися, обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, позицію потерпілої, викладену у письмовій заяві від 24.04.2026 р., де остання вказала, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, позицію законного представника потерпілої, викладену у судових дебатах, де остання погодилася з думкою прокурора про призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням іспитового строку, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбуття покарання, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити раніше обраний – особисте зобов`язання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на ТРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ОДИН рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити раніше обраний – особисте зобов`язання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1