Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №642/6856/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

30.04.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №642/6856/25

Провадження №1-кп/642/83/26

30 квітня 2026

м.Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурорів – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілого – ОСОБА_7

захисника - адвоката ОСОБА_8

обвинуваченої – ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226260000176 від 16.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Джамал-Абад Ошської області Киргизтан, громадянки України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштована, не одружена, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не зареєстрована, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: 18.06.2024 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік, 25.06.2024 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.4 ст.185, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України,-

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_9 , будучи достеменно обізнаною про введення військового стану на території України, починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015, вчинила умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 22 травня 2025 року, в денний час, точний час в ході розгляду справи не встановлено, ОСОБА_9 перебувала за адресою проживання потерпілого ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 , якому періодично допомагала по господарству через перенесений ним інсульт, в ході спілкування останній попрохав її допомоги в оформлені йому форми для отримання Норвежської гуманітарної допомоги онлайн, на що ОСОБА_9 погодилась. Після цього ОСОБА_9 попросила передати ОСОБА_7 свій мобільний телефон «Poco C 40» та документи, а саме: паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, логін та пароль від мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на що ОСОБА_7 передав їй свій мобільний телефон та блокнот, в якому були зазначені логін та пароль від мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та інші документи. Саме в цей час у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_7 .

Так, 22 травня 2025 року о 13:13 год., ОСОБА_9 , знаходячись за місцем проживання потерпілого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, дізнавшись конфіденційні дані банківського мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 , а саме логін та пароль потерпілого, отримані під виглядом допомоги в оформленні гуманітарної допомоги потерпілому, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 , 25 травня 2025 року о 06:32 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 ,без відома та згоди потерпілого, використовуючи раніше здобуті конфіденційні дані, використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

До того ж, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 , 29 травня 2025 року о 20:37 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 ,без відома та згоди потерпілого, використовуючи раніше здобуті конфіденційні дані, використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 500 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 , 01 червня 2025 року о 12:25 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 ,без відома та згоди потерпілого, використовуючи раніше здобуті конфіденційні дані, використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 , 01 червня 2025 року о 14:40 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 ,без відома та згоди потерпілого, використовуючи раніше здобуті конфіденційні дані, використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 600 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

До того ж, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 , 02 червня 2025 року о 21:00 год. , перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 ,без відома та згоди потерпілого, використовуючи раніше здобуті конфіденційні дані, використовуючи мобільний додаток « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , за допомогою мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Таким чином ОСОБА_9 у вищевказаний спосіб та час, шляхом таємного викрадення майна, заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 5100 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.

Крім того, 22 травня 2025 року о 13:13 год., ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно з метою протиправного збагачення, реалізуючи протиправний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, переслідуючи корисливу мету, за допомогою здобутих конфіденційних даних потерпілого ОСОБА_7 , від мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України як складової частини кредитно-фінансової системи держави, будучи обізнаною з користуванням послугами автоматизованих систем віддаленого доступу WEB-банкінгу АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з подальшою метою незаконного заволодіння грошовими коштами, 22 травня 2025 року о 13:13 год., за допомогою мобільного телефону потерпілого марки «Poco C40», використовуючи відомості, що стали їй відомі, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який згідно із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника, з порушенням вимог ч.2 ст. 11, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. 3, ч.1 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», здійснила вхід до особистого кабінету потерпілого ОСОБА_7 , в автоматизовану систему « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в результаті чого отримала повний доступ до банківських карт потерпілого ОСОБА_7 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка належить АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та отримала інформацію про поточний стан рахунків потерпілого ОСОБА_7 , що відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею, а також отримала безпосередній доступ до банківських рахунків потерпілого ОСОБА_7 , та можливості здійснювати банківські операції за ними, а також можливість подальшого отримання адміністративних (державних), фінансових, комерційних та інших послуг у мережі Інтернет від імені потерпілого ОСОБА_7 та здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім цього, 25 травня 2025 року о 06:32 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний намір на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, з використанням мережі Інтернет здійснила несанкціонований вхід з мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, до мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , після чого здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім цього, 29 травня 2025 року о 20:37 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний намір на заволодіння чужим майном, з використанням мережі Інтернет здійснила несанкціонований вхід з мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, до мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , після чого здійснила переказ грошових коштів в розмірі 500 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

До того ж, 01 червня 2025 року о 12:25 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний намір на заволодіння чужим майном, з використанням мережі Інтернет здійснила несанкціонований вхід з мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, до мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , після чого здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім цього, того ж дня 01 червня 2025 року, о 14:40 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний намір на заволодіння чужим майном, з використанням мережі Інтернет здійснила несанкціонований вхід з мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, до мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , після чого здійснила переказ грошових коштів в розмірі 600 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Крім цього, 02 червня 2025 року о 21:00 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілого, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний намір на заволодіння чужим майном, з використанням мережі Інтернет здійснила несанкціонований вхід з мобільного телефону «Poco C40», який належить потерпілому, до мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , після чого здійснила переказ грошових коштів в розмірі 1000 гривень з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 .

Таким чином ОСОБА_9 у вищевказаний спосіб та час, шляхом систематичного несанкціонованого втручання в роботу інформаційної системи мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » потерпілого ОСОБА_7 , заволоділа грошовими коштами останнього на загальну суму 5100 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.

ІІ. Позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 28.10.2025 слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_11 та затверджений прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_12 , вступній промові та виступі під час дебатів.

Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_9 своїми умисними протиправними діями вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України, а саме: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Прокурор зазначає, що винуватість ОСОБА_9 в пред`явленому обвинуваченні є повністю доведеною та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, показами потерпілого, які суд сприймав безпосередньо та письмовими доказами.

Прокурор у судовому засіданні просила призначити обвинуваченій ОСОБА_9 покарання за ч.4 ст. 185 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст.361 КК України – у вигляді 2 років обмеження волі, застосувати ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.06.2024 та остаточно призначити ОСОБА_9 до відбування покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ІІІ. Позиція обвинуваченої щодо пред`явленого обвинувачення та сторони захисту.

Правова позиція сторони захисту відображена, зокрема, у вступній промові, усних показаннях обвинуваченого та виступах під час дебатів. Захисник просив врахувати суд поведінку обвинуваченої під час судового розгляду. Зазначив, що ОСОБА_9 висловила жаль щодо скоєного, розкаялася, повністю визнав провину, не мала умислу на вчинення крадіжки, а перерахувала кошти потерпілого собі на карту у зв`язку з тяжкими життєвими обставинами, перебуванням неповнолітньої доньки на її утриманні, повністю повернула кошти потерпілому, вибачилася, відношення потерпілого до ОСОБА_9 , яка і надалі йому допомагає та підтримує. Тобто мотивом злочину не було збагачення. Просив суд застосувати ст.69 КК України та призначити покарання більш м`яке, ніж передбачене законом.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_9 частково визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та пояснила, щоне мала корисливого мотиву та мети наживи, коли перераховували кошти з картки потерпілого на свою картку, це були кошти в борг з метою утримання неповнолітньої деньки, придбання зошитів, книг та одягу для школи, потім все добровільно повернула.

Обвинувачена пояснила, що з потерпілим ОСОБА_7 перебуває в дружніх відносинах, допомагає йому всіляко по домогосподарству, готує їжу, прибирає, купує продукти харчування. Декілька раз намагалася оформити потерпілому гуманітарну допомогу від іноземних держав, тому потерпілий надавав їй інформацію щодо пароля та логіну електронного кабінету « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Знала, що вказана інформація записана у блокноті, який знаходиться на столі біля ліжка потерпілого, там же знаходиться і його мобільний телефон. Потерпілий ОСОБА_7 неодноразово надавав їй гроші в борг, вона повертала. Але одного разу їй дуже були потрібні кошти, а потерпілий відмовив їй надати в борг, тому вона вирішила взяти їх сама. Коли ОСОБА_7 дізнався, що вона перевела кошти біля 5000 грн. собі на карту, він дуже розлютився та написав заяву до поліції. В подальшому нею було повернуто кошти потерпілому в повному обсязі, попросила вибачення за вчинене. Наразі вона продовжує надавати потерпілому допомогу по дому тощо.

Просила суд не карати дуже суворо, так як у неї на утриманні перебуває неповнолітня дитина, вона влаштовується на роботу офіційно, буде вести добропорядний спосіб життя, щиро розкаялася.

За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

ІV. Позиція потерпілого

Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засідання під час допиту показав, що дійсно ОСОБА_9 допомагає йому по господарству, у них добрі стосунки, часто позичає у нього кошти. Декілька раз обвинувачена намагалася оформити йому гуманітарну допомогу від іноземних держав, у зв`язку з чим він давав їй інформацію щодо пароля та логіну електронного кабінету « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та свій телефон. Пароль та логін електронного кабінету « ІНФОРМАЦІЯ_3 » записаний у нього у блокноті, який знаходиться на столі біля ліжка, там же знаходиться і його мобільний телефон. ОСОБА_9 часто приходила до нього додому, і бачила, де знаходиться телефон і блокнот з паролем. Він не давав ніколи ОСОБА_9 свою банківську картку та пароль. Якщо надавав кошти у борг, то тільки готівку. Одного разу пішов в магазин, хотів розплатитися карткою, але не вистачило коштів, хоча знав, що у нього на картці вони були. Тоді він попросив подивитися товариша у мобільному застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » рух коштів та побачили, що кошти переводилися декілька раз з його картки на карту ОСОБА_9 . Потім він взяв з банку роздруківку щодо руху коштів, розлютився на ОСОБА_9 , що вона викрала кошти та написав на неї заяву. Пізніше вона повернула всі кошти, тому просив суд суворо її не карати, не позбавляти волі, так як вони помирилися і кошти повернуто в повному обсязі.

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Незважаючи на часткове визнання своєї винуватості обвинуваченим, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

V.І. Письмові докази.

Під час судового розгляду судом безпосередньо було досліджено наступні докази:

- відповідно до витягу з ЄРДР від 16.07.2025 зареєстровано кримінальне провадження №12025226260000176 за ст. 185 ч. 4, ст.361 ч.1 ККУ, а саме: 22.05.2025 невстановлена особа шляхом зловживання довірою отримала доступ до мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », після чого здійснювала несанкціоновані входи до вказаного мобільного застосунку та з банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_7 , перерахувала грошові кошти у загальній сумі 5100 грн. на іншу картку, користувачем якої є ОСОБА_9 (а.с.86-87);

- згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.07.2025, СКВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 прийняв заяву від ОСОБА_7 стосовно шахрайських дій ОСОБА_9 , яка заволоділа його коштами з банківської картки в сумі 5100 грн. (а.с. 88);

- відповідно довідки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 16.06.2025 встановлено, що 06.06.2025 о 21-00 годині, 01.06.2025 о 14-40 годині, о 12-25 годині, 29.05.2025 о 20-37 годині, 25.05.2025 о 06-36 та 13-13 годині перераховано кошти в загальному розмірі 5100 грн. на картку ОСОБА_9 (а.с.89-92);

- ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 21.07.2025 по справі № 642/4229/25, провадження № 1-кс/642/1065/25 надано дозвіл старшому дізнавачу сектору дізнання відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_14 на доступ до документів, що перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме: до інформації, що містить банківську таємницю – відомості на паперових та електронних (магнітних) носіях інформації про рух грошових коштів (з розшифруванням контрагентів (назва підприємства, код ЄДРПОУ, дані фізичних осіб), в тому числі, реквізити їх рахунків (номер рахунку, МФО банківської установи), номери референтів, призначення та сума платежу з вказівкою вхідного та вихідного залишку на рахунках, дати та часу здійснення платежів, відомостей про документи, на підставі яких були здійснені такі платежі, номери транзакцій, які свідчать про рух грошових коштів за № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за період з 22.05.2025 по 21.07.2025, а також відомості щодо дати відкриття зазначеного рахунку; перелік банківських терміналів, із зазначенням їх точного розташування, через які здійснювалось зняття та перерахування грошових кошт з рахунку по рахунку з № НОМЕР_4 , із зазначенням точних дат та часу фактів зняття грошових кошт, та наданням фото - відеозаписів з даних банківських терміналів, які здійснювались під час кожного факту зняття та перерахування грошових кошт із зазначеного рахунку за період з 22.05.2025 по 21.07.2025; копії документів, які подавались на відкриття рахунку по рахунку № НОМЕР_4 , в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (включно копії особистих документів, заяв, договорів, анкет, фотозображень особи, на яку оформлено рахунок, тощо); інформації відносно номерів мобільних телефонів, на які підключена послуга SMS - інформування про рух грошових коштів по вказаним рахункам, та відомостей стосовно IP- адрес, GPS координат, з яких здійснювався вхід в Web - банкінг та іншої наявної інформації про безпосереднє` місце здійснення авторизації в Web - банкінгу з моменту відкриття банківського рахунку (а.с.93-97);

- відповідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 05.08.2025 та протоколу огляду предметів від 05.08.2025 встановлено, що картка АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з номером № НОМЕР_3 , належить ОСОБА_7 , містиьься інформація щодо транзакції грошових коштів у загальному розмірі 5100 грн. на картку ОСОБА_9 з номером НОМЕР_2 (а.с.98-115);

- ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 21.07.2025 по справі № 642/4229/25, провадження № 1-кс/642/1064/25 надано дозвіл старшому дізнавачу сектору дізнання відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_14 на доступ до документів, що перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме: до інформації, що містить банківську таємницю – відомості на паперових та електронних (магнітних) носіях інформації про рух грошових коштів (з розшифруванням контрагентів (назва підприємства, код ЄДРПОУ, дані фізичних осіб), в тому числі, реквізити їх рахунків (номер рахунку, МФО банківської установи), номери референтів, призначення та сума платежу з вказівкою вхідного та вихідного залишку на рахунках, дати та часу здійснення платежів, відомостей про документи, на підставі яких були здійснені такі платежі, номери транзакцій, які свідчать про рух грошових коштів за № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за період з 22.05.2025 по 21.07.2025, а також відомості щодо дати відкриття зазначеного рахунку; перелік банківських терміналів, із зазначенням їх точного розташування, через які здійснювалось зняття та перерахування грошових кошт з рахунку по рахунку з № НОМЕР_4 , із зазначенням точних дат та часу фактів зняття грошових кошт, та наданням фото - відеозаписів з даних банківських терміналів, які здійснювались під час кожного факту зняття та перерахування грошових кошт із зазначеного рахунку за період з 22.05.2025 по 21.07.2025; копії документів, які подавались на відкриття рахунку по рахунку № НОМЕР_4 , в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (включно копії особистих документів, заяв, договорів, анкет, фотозображень особи, на яку оформлено рахунок, тощо); інформації відносно номерів мобільних телефонів, на які підключена послуга SMS - інформування про рух грошових коштів по вказаним рахункам, та відомостей стосовно IP- адрес, GPS координат, з яких здійснювався вхід в Web - банкінг та іншої наявної інформації про безпосереднє` місце здійснення авторизації в Web - банкінгу з моменту відкриття банківського рахунку (а.с.116-119);

- відповідно постанови старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_14 від 05.08.2025 кримінальне провадження №12025226260000176 перекваліфіковано з ч.1 ст.190 КК України на ч.2 ст.190 КК України (а.с.126-127);

- постановою прокурора Новобаварської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 07.08.2025 визначено орган досудового розслідування по кримінальному провадженню №12025226260000176 від 16.07.2025 – СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області (а.с.128-129);

- ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 18.08.2025 по справі № 642/4229/25, провадження № 1-кс/642/1200/25 надано дозвіл слідчому СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_15 , на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до інформації, що містить банківську таємницю – відомості на паперових та електронних (магнітних) носіях інформації про рух грошових коштів (з розшифруванням контрагентів (назва підприємства, код ЄДРПОУ, дані фізичних осіб), в тому числі, реквізити їх рахунків (номер рахунку, МФО банківської установи), номери референтів, призначення та сума платежу з вказівкою вхідного та вихідного залишку на рахунках, дати та часу здійснення платежів, відомостей про документи, на підставі яких були здійснені такі платежі, номери транзакцій, які свідчать про рух грошових коштів за № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за період з 22.05.2025 по момент виконання ухвали по вказаному рахунку, а також відомості щодо дати відкриття зазначеного рахунку; перелік банківських терміналів, із зазначенням їх точного розташування, через які здійснювалось зняття та перерахування грошових кошт з рахунку по рахунку з № НОМЕР_2 , із зазначенням точних дат та часу фактів зняття грошових кошт, та наданням фото - відеозаписів з даних банківських терміналів, які здійснювались під час кожного факту зняття та перерахування грошових кошт із зазначеного рахунку за період з 22.05.2025 по момент виконання ухвали по вказаному рахунку; копії документів, які подавались на відкриття рахунку по рахунку

№ НОМЕР_2 , в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (включно копії особистих документів, заяв, договорів, анкет, фотозображень особи, на яку оформлено рахунок, тощо); інформації відносно номерів мобільних телефонів, на які підключена послуга SMS - інформування про рух грошових коштів по вказаним рахункам, та відомостей стосовно IP- адрес, GPS координат, з яких здійснювався вхід в Web - банкінг та іншої наявної інформації про безпосереднє` місце здійснення авторизації в Web - банкінгу з моменту відкриття банківського рахунку (а.с.130-131);

- відповідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 26.08.2025 та протоколу огляду предметів від 01.09.2025 встановлено, що картка АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з номером № НОМЕР_3 , належить ОСОБА_7 , міститься інформація щодо транзакції грошових коштів у загальному розмірі 5100 грн. на картку ОСОБА_9 з номером НОМЕР_2 (а.с.132-151);

- згідно постанови слідчого СВ відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 від 16.10.2025 кримінальне провадження №12025226260000176 перекваліфіковано з ч.2 ст.190 КК України на ч.4 ст.185 КК України (а.с.153-154);

VІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України, а саме: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

VІІ. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також мотиви суду при призначенні покарання

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_9 встановлено, що вона раніше судима 18.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 за ч.1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік, 25.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 за ст.185 ч.4, 75 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком 1 рік, вчинила кримінальні правопорушення, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, в період відбуття іспитового строку, згідно довідки КНП ХОР « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 22.07.2025 ОСОБА_9 не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, відповідно довідки КНП « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ХМР від 16.07.2025, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ХМР не зверталася, не працевлаштована, незаміжня, має на утриманні малолітню доньку – ОСОБА_16 , 2014 року народження, не має постійного місця реєстрації.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_9 відповідно до п.п.1,2,5 ч.1 ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Статтею 34 КК України передбачено, що рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Так як ОСОБА_9 має незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, вчинила кримінальні правопорушення щодо особи похилого віку, суд визнає обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_9 відповідно до ч.1 ст.67 КК України.

Згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно висновку досудової доповіді від 06.01.2026, складеної відповідно до ст. 3141 КПК України щодо обвинуваченої ОСОБА_9 , орган пробації оцінює рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення як високий, ризик небезпеки для суспільства з боку обвинуваченої ОСОБА_9 оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ІНФОРМАЦІЯ_10 та практику Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Так, у постанові ВСУ від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначено, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи».

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином та проступком, наявність 4 пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винної, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України та у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.361 КК України.

Але, відповідно до положень ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, дані, які характеризують обвинувачену, наявність кількох (4) обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, перебування на утриманні малолітньої дитини, повне відшкодування завданої шкоди потерпілому, прохання потерпілого ОСОБА_7 щодо необрання покарання ОСОБА_9 у вигляді позбавлення волі, претензій до обвинуваченої не має, ОСОБА_9 йому допомагає, повністю повернула викрадені кошти, беручи до уваги наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, суд приймає до уваги сукупність вище перелічених обставин, що пом`якшують покарання, та вважає можливим в даному конкретному випадку, як виняток, застосувати до ОСОБА_9 положення ч. 1 ст. 69 КК України.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд призначає основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.4 ст.185 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_9 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування

основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також

коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до

набрання ним законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року по справі № 766/39/17.

Оскільки інкриміновані кримінальні правопорушення ОСОБА_9 вчинила в період відбуття іспитового строку за вироком ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.06.2024, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків у відповідності до ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.

На думку суду, таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нового злочину, перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою обвинуваченої.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України до обвинуваченої, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м`якість покарання.

Враховуючи відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_9 суд приходить до висновку, що виправлення цієї особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень неможливо без її ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 21.10.2025 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 21.12.2025.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої під час судового розгляду не обирався і підстав для його обрання на даний час суд не вбачає.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 395, ч.15 ст.615 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Ні підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.06.2024, у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_9 до відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_17