Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №280/7698/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7698/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року (суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя, повний текст ухвали виготовлено 10.12.2025 року) у адміністративній справі №280/7698/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, суд –

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до Виконкому Запорізької міської ради (далі по тексту – відповідач), в якому просила, з урахуванням змінених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.08.2024 року №528/36 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Металургів, 2 (на підставі акту обстеження території від 22.07.2024 року №0227)»; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.10.2025 року №738/49 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр.Металургів, 2-ж (на підставі акту обстеження території від 12.08.2025 № 0493)».

Ухвалою суду від 24.11.2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №280/7698/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/10237/25.

Встановлено, що 09.12.2025 року представником ОСОБА_1 – Першиним І.М. до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради, районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, КП «Муніципальна варта» Запорізької міської ради та іншим особам, установам та підприємствам, вчиняти дії щодо демонтажу частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу А-2, загальною площею 752,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:04:037:0176, з найменуванням « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 », що на праві часткової власності належить ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення по даній справі, обґрунтовуючи тим, що Виконком Запорізької міської ради вчиняються дії, спрямовані на примусовий демонтаж частини нерухомого майна ОСОБА_4 шляхом вчинення конкретних дій з демонтажу покрівлі та стін приміщень з найменуванням « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 », розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника капітальної споруди.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року заборонено Виконавчому комітету Запорізької міської ради, Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради, Районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунальному підприємству Муніципальна варта Запорізької міської ради та іншим особам, установам та підприємствам вчиняти дії щодо реалізації рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 13.08.2024 року № 528/36 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі акту обстеження території від 22.07.2024 року №0227)» та рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 17.10.2025 року №738/49 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр.Металургів, 2-ж (на підставі акту обстеження території від 12.08.2025 №0493)» шляхом демонтажу частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу А-2, загальною площею 752,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:04:037:0176, з найменуванням «Булочка» та «Петриківка», що належить на праві часткової власності ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

З ухвалою суду першої інстанції не погодився Виконком Запорізької міської ради та подав апеляційну скарг, в якій просив скасувати ухвалу та скасувати заходи забезпечення позову. Свої вимоги обґрунтував тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що спірні об`єкти 09.12.2025 року було вже демонтовано, про що було складено інвентаризаційну справу №11 та інвентаризаційну справу №12 за 2025 рік та демонтовані об`єкти передані на зберігання Запорізькому комунальному підприємству міського електротранспорту «Запоріжелектротранс».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом даного спору є оскарження рішень Виконкому Запорізької міської ради від 13.08.2024 року № 528/36 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: просп. Металургів, 2 (на підставі акту обстеження території від 22.07.2024 року № 0227)» та рішення Виконкому Запорізької міської ради від 17.10.2025 року №738/49 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр.Металургів, 2-ж (на підставі акту обстеження території від 12.08.2025 № 0493)», якими передбачено звільнення об`єкту благоустрою від тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_1 на праві часткової власності (за її правовою позицією), шляхом демонтажу, яка стверджує, що Виконкомом Запорізької міської ради вчиняються дії, спрямовані на примусовий демонтаж частини нерухомого її майна шляхом вчинення конкретних дій з демонтажу покрівлі та стін приміщень з найменуванням «Булочка» та «Петриківка», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження таких доводів надано фотодокази та акт від 09.12.2025 року , складений представником ОСОБА_1 адвокатом Леліковим С.О. Суд першої інстанції керувався частинами 1, 2 ст.150, частинами 1, 2 ст.151 КАС України та прийшов до висновку про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суд прийшов до висновку про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а без забезпечення позову буде неможливо виконати рішення суду. Фактично, реалізація оскаржуваних рішень шляхом демонтажу споруд призведе до втрати актуальності предмету спору у даній справі та зробить неефективним подальший захист прав ОСОБА_1 , у разі встановлення судом їх порушення. Вжиття судом забезпечувального заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища у правовому статусі сторін до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Матеріалами справи встановлено, що предметом даного спору є оскарження рішень Виконкому Запорізької міської ради від 13.08.2024 року №528/36 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі акту обстеження території від 22.07.2024 року № 0227)» та рішення Виконкому Запорізької міської ради від 17.10.2025 року №738/49 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: пр. Металургів, 2-ж (на підставі акту обстеження території від 12.08.2025 № 0493)», якими передбачено звільнення об`єкту благоустрою від тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 на праві часткової власності (за її правовою позицією), шляхом демонтажу. ОСОБА_4 стверджує, що Виконкомом Запорізької міської ради вчиняються дії, спрямовані на примусовий демонтаж частини її нерухомого майна шляхом вчинення конкретних дій з демонтажу покрівлі та стін приміщень з найменуванням « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 », розташованих за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 2-ж. На підтвердження таких доводів надано фотодокази та акт від 09.12.2025, складений представником позивачки адвокатом Леліковим С.О.

Ухвалою суду від 24.11.2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №280/7698/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/10237/25.

Відповідно до частин 1, 2 ст.150, частин 1, 2 ст.151 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а без забезпечення позову буде неможливо виконати рішення суду. Фактично, реалізація оскаржуваних рішень шляхом демонтажу споруд призведе до втрати актуальності предмету спору у даній справі та зробить неефективним подальший захист прав ОСОБА_1 , у разі встановлення судом їх порушення. Вжиття судом забезпечувального заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища у правовому статусі сторін до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Суд апеляційної інстанції не вважає підставою для скасування заходів забезпечення позову, фактичне виконання рішень , а саме демонтаж об`єктів 09.12.2025 року, оскільки, ОСОБА_1 у вересні 2025 року та 08.09.2025 року було відкрито провадження у даній справі, тобто рішення Виконкому Запорізької міської ради не повинні були виконуватися, оскільки вони були у встановленому порядку оскаржені у суді.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 151, 312, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради – залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року у адміністративній справі №280/7698/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова