Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №160/19941/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №160/19941/25

Суддя: Головко О.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19941/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця», оформленого листом від 10.05.2025 № 7/3920; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28.05.1993 № 379 з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року в адміністративній справі № 160/19941/25 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі посвідчення «Член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця», оформленого листом від 10.05.2025 № 7/3920. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» від 28.05.1993 № 379 з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Представник позивача 20.04.2026 подав до суду заяву, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в сумі 40 000,00 грн.

Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд встановив, що в позовній заяві представником позивача заявлено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу 25 000,00 грн та зазначено, що розрахунок та документальне підтвердження буде надано додатково. В апеляційній скарзі представником позивача заявлено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу 15 000,00 грн та зазначено, що розрахунок та документальне підтвердження буде надано додатково.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 16.04.2026, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу подана через систему «Електронний суд» 20.04.2026, що відповідає вимогам статті 139 КАС, відтак підлягає розгляду по суті.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду: Договір про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16/05 від 16.05.2025; завдання № 1 від 16.05.2025 до Договору про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16/05 від 16.05.2025; Завдання № 2 від 05.01.2026 до Договору про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16/05 від 16.05.2025; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/ПД-16/05 від 20.04.2026; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2/ПД-16/05 від 20.04.2026.

Дослідивши подані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що 16 травня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ромасько Є.В. було укладено договір про надання правових (юридичних) послуг, згідно з п. 4.1 якого вартість правових (юридичних) послуг та порядок їх оплати визначається сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. Сума Договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії цього Договору.

Завданням № 1 від 16.05.2025 до Договору про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16/05 від 16.05.2025 сторонами погоджено фіксовану вартість правових послуг у сумі 25 000,00 грн. Вартість послуг включає: правовий аналіз документів; підготовка позовної заяви, інших необхідних документів та подання їх до суду (в тому числі подання адвокатських запитів для отримання інформації та документів); супроводження розгляду позовної заяви у суду першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбаченими нормами КАСУ, без обмеження їх кількості; отримання будь-яких процесуальних документів в суді першої інстанції.

Завданням № 2 від 05.01.2026 до Договору про надання правових (юридичних) послуг № ПД-16/05 від 16.05.2025 сторонами погоджено фіксовану вартість правових послуг у сумі 15 000,00 грн. Вартість послуг включає: правовий аналіз документів; підготовка апеляційної скарги, інших необхідних документів та подання їх до суду; супроводження розгляду апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбаченими нормами КАСУ, без обмеження їх кількості; отримання будь-яких процесуальних документів в суді апеляційної інстанції.

Надання послуг підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/ПД-16/05 від 20.04.2026, № 2/ПД-16/05 від 20.04.2026.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони не обмежені волею та розсудом щодо визначення в умовах договору суми гонорару адвоката, натомість така домовленість не є безумовною для суду при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Як встановлює закон, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що окремі послуги, включені до завдань, не охоплюються критеріями професійної правничої допомоги, адже подання до суду та отримання будь-яких процесуальних документів в суді не потребує спеціальних знань в галузі права.

Також суд звертає увагу, що не може розглядатися, як окрема послуга адвоката, правовий аналіз документів, адже така робота безпосередньо пов`язана з підготовкою позовної заяви та апеляційної скарги.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі адвокат не навів інші норми права та правові підстави, аніж ті, що зазначені у позовній заяві.

Відтак заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не є обґрунтованою.

Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи (з огляду на те, що справа віднесена судом до категорії незначної складності), суд апеляційної інстанції доходить висновку, що стягненню підлягають витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 000 (п`ять тисячі) грн 00 коп.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з 30 квітня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна додаткова постанова складена 30 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua