Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №404/7152/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/7152/25

Номер провадження 2/404/2494/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

участю секретаря – Кірової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42436323, вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНІНАС» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 20 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК (далі по тексту – АТ «ЮНЕКС БАНК»/Банк), правонаступником якого є – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (далі по тексту – ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС») з Анкетою-Заявою на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту на підставі якої 23 квітня 2019 року підписано Виписку-повідомлення № 26206082073001.UAH. Відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився із Публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. Шляхом підписання Анкети - Заяви, відповідач акцептував та приєднався до Публічної пропозиції на укладення

Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена АТ «ЮНЕКС БАНК» на офіційній Інтернет сторінці Банку за адресою: www.unexbank.com.ua та погодився, що Анкета - Заява разом з Публічною пропозицією та додатками до неї становить між Банком та ним Договір про комплексне банківське обслуговування. Публічна пропозиція АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка затверджена Рішенням Правління ПАТ «ЮНЕКС БАНК» Протокол Правління № 124 від 14.11.2013 р. (зі змінами та доповненнями), містить в собі: терміни та поняття, предмет та основні умови Договору; порядок використання ПК та обслуговування КР; порядок підключення та використання додаткових послуг; права та обов`язки сторін; відповідальність сторін та порядок врегулювання спорів; форс-мажор, строк дії, розірвання та зміна умов Договору, додатки: Додаток № 1 Правила користування платіжною карткою. Дана Публічна пропозиція, Правила користування платіжною карткою (далі по тексту – Правила користування ПК (Додаток № 1), Тарифи, Анкета-Заява про акцепт Публічної пропозиції, що надана Клієнтом Банку, Виписка-повідомлення разом складають єдиний документ Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі по тексту – Договір). Пунктом 2.14 Договору визначено, що Договір набирає чинність з моменту його укладення, тобто отримання Банком від Клієнта належним чином заповненої та підписаної Анкети-Заяви, та діє до моменту його розірвання або припинення з будь- яких інших причин.

Відповідно до Виписки-повідомлення № 26206082073001.UAH до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК» від 23 квітня 2019 року та Анкети-Заяви Відповідачу здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки № 5375хххххххх5344 у гривні та

встановлено кредитний ліміт в розмірі 12 000 грн, процентна ставка за користування кредитними коштами – 52,00% річних, строком до 23 квітня 2020 року з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) (п. 3 паспорту споживчого кредиту) до закінчення строку дії платіжної картки, у разі виникнення несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) – 60 % (шістдесят процентів) річних, згідно банківського продукту «Кредитна картка Хочука». Тип картки: Кредитна картка Debit World – КРЕДИТНАЯ КАРТА ПО 52 %. Тип процентної ставки – фіксована процентна ставка. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 98,4479%. Загальна вартість кредиту – 19 351 грн. 74 коп. Днем (моментом) погашення Кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів за додаткові та супутні послуги вважається день надходження коштів на рахунок № НОМЕР_2 відкритий у АТ «ЮНЕКС БАНК», код Банку 322539. Вказані умови було узгоджено Сторонами у Паспорті споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 23.04.2019. На підтвердження обставин щодо видачі кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 надано розписку про підтвердження отримання платіжної картки 23.04.2019 р. за підписом ОСОБА_1 та представника Банку. Підпунктом 3.7.1. пункту 3.7. Договору визначено, що Клієнт доручає Банку самостійно списувати з його КР суми коштів з його КР в розмірі, що дорівнює або еквівалентний сумі коштів, по операціях з використанням ПК, та направляти їх на відшкодування витрат, понесених банком на користь МПС у зв`язку із здійсненням таких операцій. Підпунктом 3.14.2. пункту 3.14 Договору встановлено, що моментом виникнення несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) є день виникнення негативного залишку по КР, який перевищує розмір Витратного ліміту. Таким днем є – 24 квітня 2020 року. Клієнт сплачує Банку проценти за користування несанкціонованим овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах (пп. 3.14.3. п. 3.14. Договору). Відповідно до п. 2.3. Тарифів за послуги та операції тарифного плану «Кредитна картка», які затверджено Протоколом засідання ТК № 35 від 30.08.2018 (зі змінами та доповненнями) плата за користування коштами у разі виникнення несанкціонованої заборгованості становить 60 % річних, яка списується з поточного рахунку в останній робочий день розрахункового періоду. Проценти за користування несанкціонованим овердрафтом нараховуються Банком у валюті КР щомісячно, не рідше одного разу на місяць, на суму використаних коштів станом на кінець кожного дня виходячи з кількості днів в періоді нарахування (факт/факт). При нарахуванні процентів враховується день виникнення та не враховується день повернення заборгованості за несанкціонованим овердрафтом по КР (пп. 3.14.4. п. 3.14. Договору). Відповідно до пп. 3.22.6 п. 3.22. Договору визначено, що при перевищенні ліміту овердрафту та виникненні несанкціонованої заборгованості по КР, Клієнт зобов`язаний погасити її в строки, вказані в п.3.14.5 цього Договору. У таких випадках Клієнт зобов`язується сплачувати Банку проценти за користування несанкціонованим овердрафтом згідно Тарифів Банку. Згідно пп. 6.1.4. п. 6.1. Договору визначено, що при непогашенні Клієнтом заборгованості перед Банком за Договором, в т.ч. непогашенні несанкціонованого овердрафту, несплаті комісійної винагороди відповідно до Тарифів у строк, визначений умовами Договору, Клієнт гарантує погашення заборгованості всіма належними йому коштами, майном, майновими правами тощо, при цьому Банк має раво самостійно здійснювати списання грошових коштів відповідно до п.3.7 та 5.3.23 з КР та інших рахунків Клієнта, відкритих у Банку, на погашення заборгованості. Вказане положення є правом, але не обов`язком Банку, і не звільняє Клієнта від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором. В період з 23.04.2019 відповідач отримав грошові кошти у розмір 12 000 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 23.04.2019 по 31.03.2021. Відповідно до п. 1 Анкети-заяви строк дії Відновлювальної відкличної кредитної лінії складав 12 місяців. В свою чергу після отримання у готівковій та безготівковій формі коштів та в наслідок відсутності чергового платежу від відповідача, спрямованого на погашення простроченої заборгованості відбулось нарахування процентів за користування грошовими коштами за ставкою 52% річних. Станом на 24.04.2020 відповідач кредитні кошти не повернув, а тому по рахунку № НОМЕР_2 .UAH від 23.04.2019 виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) рахунок № НОМЕР_2 .UAH-NO PRO від 24.04.2020, внаслідок чого нарахування процентів відбулося у розмірі 60% річних. 31.03.2021 між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Просить стягнути заборгованість станом на 31.03.2021 у розмірі - 8 681,11 грн у тому числі:

- 4 823,84 грн – прострочена заборгованість за тілом кредитом;

- 637,69 грн – прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52 % річних за період з 23.04.2019 по 23.04.2020;

- 800 грн– штрафи, пені за період з 23.04.2019 по 23.04.2020;

- 2 419,58 грн- прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 24.04.2020 (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021 та судовий збір в розмірі 2422, 40 грн.

Представник відповідач подав відзив, в якому вважає викладені у ній вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обставини, які викладені у позові позивач не підтверджує розрахунком заборгованості за договором. Розрахунок суми відсотків, зокрема відповідної формули, за якою було здійснено цей розрахунок до позовної заяви не було надано. Крім, цього позивачем зазначено наступне: «Відповідно до Виписки повідомлення № 26206082073001.UAH до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК» від 23 квітня 2019 року та Анкети-Заяви Відповідачу здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 з використанням платіжної картки № 5375хххххххх5344 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 12 000 грн. Процентна ставка за користування кредитними коштами – 52,00% (п`ятдесят два проценти) річних, строком до 23 квітня 2020 року з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) (п. 3 паспорту споживчого кредиту) до закінчення строку дії платіжної картки, у разі виникнення несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) – 60 % (шістдесят процентів) річних, згідно банківського продукту «Кредитна картка Хочука». Тип картки: Кредитна картка Debit World – КРЕДИТНАЯ КАРТА ПО 52 %. Тип процентної ставки – фіксована процентна ставка. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 98,4479%. Загальна вартість кредиту – 19 351 грн. 74 коп.» Отже, позивач дає посилання на п. 3 Паспорту споживчого кредиту, який відсутній в додатках наданих позивачем. Тим, не менше Позивач стверджує, що вказані умови було узгоджено Сторонами у Паспорті споживчого кредиту, що підписаний Відповідачем 23.04.2019. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ЮНЕКС БАНК»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17. За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, посилався також на публічну пропозицію AT «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка розміщено на сайті, та паперова форма додана до позовної заяви. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану позивачем до позовної заяви публічну пропозицію AT «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі публічна пропозиція), доведено до відома відповідача, що саме ці умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету заяву. Надана позивачем публічна пропозиція, з огляду на її мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Публічна пропозиція, яка міститься в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому її не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. У зв`язку з вищевикладеним, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді нарахування 60 % річних у зв`язку з виникненням несанкціонованого овердрафту. Окрім цього, відповідно до умов виписки-повідомлення, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 52,00 % річних, строком до 24.04.2020. Умов щодо продовження строку дії договору виписка-повідомлення не містить. Отже у межах строку кредитування, тобто до 24.04.2020, відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України). За загальними правилами чинності правочину (ст. 203, 205, 207, 215 ЦК України) та вимог ст. 1055 ЦК України щодо обов`язкової письмової форми кредитного договору, недодержання якої тягне його нікчемність, умови кредитного договору, що становлять його зміст та є обов`язковими для виконання сторонами (ст. 626-629 ЦК України) мають бути зафіксовані в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та підписані сторонами договору. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) викладено правовий висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Таким чином, посилання позивача на паспорт споживчого кредиту, як невід`ємну частину кредитного договору, та визначені ним умови кредитування є безпідставними. В анкеті-заяві від 20.04.2019, що містить реквізити та підписи сторін договору, погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами 52% річних та строк кредитування до 24.04.2020. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду (див. постави від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо порушення термінів внесення платежів, позивачем нарахована пеня у розмірі 800,00 грн за період з 23.04.2019 по 23.04.2020. Водночас, не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування пені з огляду на положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1- 7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі. Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 року карантин, отож приходимо до висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів. Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із відповідача у зв`язку з порушенням ним зобов`язання в період карантину, приходимо до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки період нарахування пені збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

Статтею 256 ЦК унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст.257-258 ЦКУ загальна позовна давність має тривалість три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки(штрафу, пені)застосовується позовна давність строком в один рік. Згідно ст.261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. У позові ТОВ" Фінансова компанія «Омега Фінанс" додає Анкету-Заяву на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту на підставі якої 23 квітня 2019 року підписано Виписку-повідомлення № 26206082073001.UAH. В Анкеті-Заяві зазначено що кредит надається строком на 12 місяців, а саме до 23 квітня 2020 року В пункті 1.4. Термін(дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 24.04.2020. Таким чином на момент як компанія ТОВ "Фінансова компанія «Омега Фінанс "подала позов до суду 09.07.2025 пройшло 5 роки та 3 місяців. Водночас, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача. Відповідно до п.7.8 постанови Великої Палати Верховного суду від 26.11.2019 р. у справі №914/3224/16, аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Омега Фінанс" не надала доказів обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали вчиненню тих чи інших дій. Враховуючи вищевикладене, просить застосувати позивну давність до вимог ТОВ "Фінансова компанія «Омега Фінанс" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Представник позивача подав відповідь на відзив. В якій зазначила, що умови кредитування, які зазначені у Виписці-повідомленні № 26206082073001.UAH до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК» від 23.04.2019 року та Анкети-Заяви 20.04.2019 узгоджено між Сторонами. Пунктом 4 Анкети-Заяви визначено, що Клієнт приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Публічною пропозицією АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору на комплексе банківське обслуговування фізичних осіб стосовно клієнтів, рівно як і банк Бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав передбачених цією Публічною пропозицією стосовно Банку. Пунктом 3.10. розділу 3 Публічної пропозиції встановлено, що проценти на залишок коштів по КР нараховуються відповідно до Тарифів Банку за фактичний строк їх знаходження на КР. Банк проводить нарахування процентів щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця на залишок коштів по КР Клієнта за методом «факт/факт», тобто виходячи з фактичної кількості днів в місяці та в році для коштів в національній валюті та за методом «факт/360», тобто виходячи з фактичної кількості днів в місяці, але 360-ти у році для коштів в іноземній валюті. Банк проводить зарахування процентів на КР в день їх нарахування. Відповідно до п. 3.13. розділу 3 Публічної пропозиції у випадку встановлення Кредитного ліміту/овердрафту на КР, використання та повернення, виданих кредитних коштів, сплата процентів за користування кредитними коштами, штрафів, пень, комісійних винагород за обслуговування КР, суми несанкціонованого овердрафту, процентів за користування несанкціонованим овердрафтом здійснюється Клієнтом у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором. Розділом 3.22. Публічної пропозиції визначено особливості «Встановлення овердрафту на КР Клієнта та особливості його обслуговування». Підпунктом 3.22.1 пункту 3.22. цього розділу Публічної пропозиції визначено, що визначено, що Банк на підставі Заяви-анкети на встановлення овердрафту Клієнта надає Клієнту кредит у формі короткострокового відкличного овердрафту (надалі – «овердрафт») для проведення операцій з використанням ПК понад суми залишку коштів на КР, а Клієнт зобов`язаний використовувати та повертати грошові кошти, отримані в рамках встановленого Банком ліміту овердрафту, сплачувати Банку проценти, та інші платежі за користування ним на умовах, встановлених цим Договором (пп. 3.22.1 п.3.22. Публічної пропозиції). Згідно п.п. 3.22.2. п. 3.22. цього розділу Публічної пропозиції під терміном «овердрафт» розуміється форма кредитування, при якій протягом строку дії ліміту овердрафту Банк надає Клієнту кредит шляхом сплати з його КР платежів Клієнта (видачі Клієнту готівкових грошових коштів) на суму, що перевищує залишок коштів на цьому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту овердрафту, а Клієнт повертає Банку отримані кошти в строки і порядку, зазначених у цьому Договорі та сплачує Банку проценти за користування кредитом, та інші платежі у строки та у розмірі, що зазначені в Виписці-повідомленні, що є невід`ємною частиною цього Договору. Клієнт має право користуватися кредитними коштами як у повній сумі, так і частково, у межах дозволеної Банком суми (ліміту овердрафту). Підпунктом 3.22.14 пункту 3.22. цього розділу Публічної пропозиції визначено, що випадку прострочення Клієнтом терміну повернення кредиту, заборгованість вважається простроченою. На суму простроченої заборгованості нараховуються проценти за ставкою, що обумовлена умовами кредитування та зазначена у Виписці повідомленні до Договору. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить – 52,00% (п`ятдесят два проценти) річних, відповідно до виписки-повідомлення № 26206082073001.UAH від 23.04.2019 року. Відповідно до п. 3.22.15. п. 3.22. цього розділу Публічної пропозиції проценти за користування овердрафтом нараховуються Банком щомісячно, не рідше одного разу на місяць, починаючи з дати надання кредиту, у валюті овердрафту за фактичний строк використання кредитних коштів, виходячи із щоденного залишку заборгованості на КР на кінець кожного дня. При розрахунку процентів Банк застосовує метод «факт/факт» (фактична кількість днів у місяці та у році), при цьому день повернення заборгованості по овердрафту не враховується в період, за який нараховуються проценти. У підпункті 3.22.16 пункту 3.22. розділу 3 Публічної пропозиції зазначено, що Клієнт сплачує Банку проценти, нараховані за користування овердрафтом щомісячно, за кожний календарний місяць, у валюті кредиту, в строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Нараховані проценти за користування овердрафтом згідно цього Договору сплачуються шляхом договірного списання Банком суми нарахованих процентів за цим Договором з КР за наявності на ньому кредитного залишку та/або із сум надходжень на КР. Відповідно до п. 6.1.1. п. 6.1 розділу 6 Публічної пропозиції Клієнт несе відповідальність за несвоєчасне та неналежне виконання умов Договору відповідно до чинного законодавства України і Договору. За період з 31.03.2021 по 09.07.2025 (день звернення до суду із позовною заявою) Відповідачем не сплачено жодного платежу в погашення наявної заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування. Відтак, надані позивачем докази підтверджують правомірність нарахування процентів та обґрунтованість вимог щодо стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень послалась на відзив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК (далі по тексту – АТ «ЮНЕКС БАНК»/Банк), правонаступником якого є – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (далі по тексту – ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС») з Анкетою-Заявою на оформлення Кредитної картки та встановлення Кредитного ліміту на підставі якої 23 квітня 2019 року підписано Виписку-повідомлення № 26206082073001.UAH. Відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився із Публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. Шляхом підписання Анкети - Заяви, відповідач акцептував та приєднався до Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника зазначено, що видається платіжна картка з встановленим кредитним лімітом 12 0000 грн. Базова відсоткова ставка становить 52%.

У цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Суд вважає, що у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, посилався також на публічну пропозицію AT «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка розміщено на сайті, та паперова форма додана до позовної заяви.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану позивачем до позовної заяви публічну пропозицію AT «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі публічна пропозиція), доведено до відома відповідача, що саме ці умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету заяву.

Надана позивачем публічна пропозиція, з огляду на її мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Публічна пропозиція, яка міститься в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому її не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

У зв`язку з вищевикладеним, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді нарахування 60 % річних у зв`язку з виникненням несанкціонованого овердрафту. Окрім цього, відповідно до умов виписки-повідомлення, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 52,00 % річних, строком до 24.04.2020.

Умов щодо продовження строку дії договору виписка-повідомлення не містить.

Отже у межах строку кредитування, тобто до 24.04.2020, відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

За загальними правилами чинності правочину (ст. 203, 205, 207, 215 ЦК України) та вимог ст. 1055 ЦК України щодо обов`язкової письмової форми кредитного договору, недодержання якої тягне його нікчемність, умови кредитного договору, що становлять його зміст та є обов`язковими для виконання сторонами (ст. 626-629 ЦК України) мають бути зафіксовані в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та підписані сторонами договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) викладено правовий висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація.

Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами.

Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів).

Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Таким чином, посилання позивача на паспорт споживчого кредиту, як невід`ємну частину кредитного договору, та визначені ним умови кредитування є безпідставними.

В анкеті-заяві від 20.04.2019, що містить реквізити та підписи сторін договору, погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами 52% річних та строк кредитування до 24.04.2020.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду (див. постави від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо порушення термінів внесення платежів, позивачем нарахована пеня у розмірі 800,00 грн за період з 23.04.2019 по 23.04.2020.

Відповідно до положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1- 7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 року карантин, отож приходимо до висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із відповідача у зв`язку з порушенням ним зобов`язання в період карантину, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє, оскільки період нарахування пені збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 4823,84 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 637,69 грн та судовий збір в розмірі 676 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 800 грн штрафу та 2419,58 грн прострочених процентів суд відмовляє.

На підставі ст. ст. 525-526, 1050, 1054 ЦК України, ст. 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42436323, вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 4823,84 грн, прострочену заборгованість за процентами в розмірі 637,69 грн та судовий збір в розмірі 676 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 800 грн штрафу та 2419,58 грн прострочених процентів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення складено 30.04.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна