Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №404/9503/25
Суддя: Берднікова Г. В.
30.04.2026
ЄУН 404/9503/25
Провадження № 2/389/1503/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, 08 вересня 2025 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №466076011 від 24 листопада 2023 року в сумі 37125 грн 39 коп. Також просить стягнути судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 листопада 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №466076011 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 7400 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора YGNC-6325.
Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані. Також пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору. Надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. При укладенні кредитного договору відповідач діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій споживача в інформаційнотелекомунікаційній системі первісного кредитора. Порядок дій відповідача підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. Первісний кредитор діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу. Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав умови кредитного договору та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 7400 грн 00 коп. 24 листопада 2023 року на банківську карту № 5168-74XX-XXXX-1965 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
У свою чергу позичальник не виконав належним чином умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 37125 грн 39 коп., яка складається з: 7399 грн 60 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 29725 грн 79 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №466076011 від 24 листопада 2023 року, враховуючи додаткові угоди до договору факторингу.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №466076011 від 24 листопада 2023 року.
В подальшому, 04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал»» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути з нього на свою користь зазначену суму заборгованості.
Представником відповідача – адвокатом Пузіним Д.М. на позовну заяву 02 лютого 2026 року подано відзив, в якому він просить відмовити в позові та вказує наступне. Відповідач не укладав кредитний договір № 466076011 від 24 листопада 2023 року. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме йому. Наданий позивачем в якості доказу кредитний договір №466076011 від 24 листопада 2023 року взагалі не містить ані одноразового ідентифікатора, ані QR-коду, про який стверджує позивач. Вказане свідчить про те, що кредитний договір взагалі не підписаний жодною зі сторін. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Оскільки, кредитний договір, від № 466076011 від 24 листопада 2023 року наданий позивачем в якості доказу взагалі не підписаний жодною із сторін, такий договір, відповідно до ст.1055 Цивільного кодексу України є нікчемним. Позивачем до позовної заяви не додано доказів про те, що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID). Окрім цього, не надано підтвердження того, що особа самостійно ввела свої персональні дані. Крім того, позивачем, на підтвердження позовних вимог, не надано до суду технічних доказів, а саме: – лог-файлів (журналів дій), доказів відправки та отримання SMS-повідомлення, доказів того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, скріншотів та записів екрану. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів.
Також представник відповідача вказує, що у справі відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування йому коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 466076011 від 24 листопада.2023 року та отримання саме ним вищезазначених коштів. Додатковими поясненнями від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено, що переказ коштів по кредиту здійснювався через надавача фінансових платіжних послуг АТ «Сенс Банк», про що свідчить копія довідки від первісного кредитодавця. Проте самого договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ «Сенс Банк» про надання платіжних послуг немає, а платіжне доручення № 97be63d0-19b0-491e-bfd7-726acc9bb162 є сумнівним, оскільки ЕЦП не містить. А самої платіжної інструкції в матеріалах справи не має.
Крім того у відзиві зазначено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача, за кредитним договором від 24 листопада 2023 року № 466076011. Але ж відступлення права вимоги не може здійснюватися відносно вимоги, яка ще не існувала на момент переходу цих прав. На момент укладення договору факторингу № 28/1118-01, грошові зобов`язання ОСОБА_1 , про які стверджує позивач, за кредитним договором № 466076011 ще не існували, а відтак і не могли відступатися права первісного кредитора за цим договором. До того ж, доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 позивачем не надано. Позивачем не надано жодних платіжних інструкцій про сплату за відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» згідно договору факторингу № 28/1118-01 та за додатковими угодами до нього.
Також представник відповідача у відзиві звернув увагу на те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором складений від первинного кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якому зазначено (колонка 3 та колонка 5), що відповідачем 27 лютого 2024 року сплачено повністю тіло кредиту у сумі 7400 грн та відсотки у сумі 12601,55 грн, про що також свідчить порожня колонка 8, як погашення боргу повністю та відсутності залишку боргу по кредиту вцілому. Тож навіть при імовірному доведенні позивача права вимоги за цим кредитним договором, жодна сума стягненню з відповідача не підлягає.
04 лютого 2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому наведено аргументи на спростування доводів відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини їх неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 на офіційному сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заповнив заявку на отримання грошових коштів у кредит, де вказав бажану суму грошових коштів, бажаний строк кредитування, свої персональні дані, номер картки №5168-74XX-XXXX-1965, номер фінансового телефону НОМЕР_1 та іншу інформацію, яка дала можливість ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» прийняти рішення про видачу останньому кредиту.
Після чого відповідач, 24 листопада 2023 року уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, договір кредитної лінії №172088504.
Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7400 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1. договору).
Кредитні кошти (кожний окремий транш) за цим договором надаються позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-1965, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п.5.1 договору).
У розділі 7 (Порядок погашення кредиту та сплати процентів) договору зазначено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування –24 грудня 2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 24 грудня 2028 року.
Відповідно до п.7.4 – 7.4.2 договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Згідно з розділом 8 (вартість послуг кредитодавця, ціна договору) кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.
Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:
8.3.1. За період від дати видачі кредиту до 24 грудня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 229,95 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,63 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка);
8.3.2. У разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 24 грудня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – Індивідуальна процента ставка).
8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Згідно з розділом 3 кредитного договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.
Дисконтний період кредитування або дисконтний період, це період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору (п.1.1.3 договору).
У пункті 11.1 договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора YGNC. Так, 24 листопада 2023 року о 19:01:21 год відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
При укладенні кредитного договору відповідач діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій споживача в інформаційнотелекомунікаційній системі первісного кредитора. Порядок дій відповідача підтверджується довідкою щодо дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу.
Також відповідачем 24 листопада 2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором було підписано паспорт споживчого кредиту продуку «Смарт» до договору №466076011 від 24 листопада 2023 року, в якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядку повернення кредиту.
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №172088504 від 24 листопада 2023 року в сумі 7400 грн 00 коп. підтверджується платіжним дорученням № 97be63d0-19b0-491e-bfd7-726acc9bb162 від 24 листопада 2023 року, відповідно до якої платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на кредитний рахунок 5168-74XX-XXXX-1965, отримувач ОСОБА_1 , перераховано 7400 грн 00 коп. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 466076011 від 24 листопада 2023 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 . А також довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 25 березня 2026 року та випискою по рахунку, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 на яку 24 листопада 2023 року зараховано 7400 грн. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою: НОМЕР_4 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 за кредитним договором №172088504 від 24 листопада 2023 року, за період з 24 листопада 2023 року по 27 лютого 2024 року нарахована заборгованість в сумі 18602 грн 55 крп., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 7399 грн 60 коп.; заборгованість по відсотках 11202 грн 95 коп. При цьому, проценти нараховані у межах строку дії кредитного договору та за погодженими ставками з урахуванням пункту 8.3.2. кредитного договору. Відповідачем 24 грудня 2023 року сплачено 0,40 грн заборгованіості за тілом кредиту та 1398 грн 60 коп. заборгованості за відсотками.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п.1.3 вказаного договору визначення «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п.4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором, що передбачено п. 8.2. договору.
Надалі, відповідно до додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року,№32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 продовжено до 31 грудня 2024 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 27 лютого 2024 року підписали реєстр прав вимоги №273 про передачу, зокрема, права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №172088504 від 24 листопада 2023 року. Загальна сума заборгованості на момент відступлення права вимоги за кредитним договором відповідача становила 18602 грн 55 крп., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 7399 грн 60 коп.; заборгованість по відсотках 11202 грн 95 коп.
Із розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що заборгованість відповідача станом на 31 липня 2024 року становить 37125 грн 39 коп., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 7399 грн 60 коп.; заборгованість по відсотках -29725 грн 79 коп. Відсотки нараховувалися до 21 травня 2024 року, тобто в межах стоку дії кредитного договору.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №31/0724-01 про відступлення, відповідно до умов якого та реєстру №1 до нього, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №172088504 від 24 листопада 2023 року в сумі 37125 грн 39 коп., яка складається з: 7399 грн 60 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 29725 грн 79 коп. – заборгованість за відсотками.
В подальшому, 04 червня 2025 року між «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого та реєстру боржників, право грошової вимоги за кредитним договором №172088504 від 24 листопада 2023 року перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». Сума боргу відповідача згідно з реєстром боржників становить 37125 грн 39 коп., з яких: 7399 грн 60 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 29725 грн 79 коп. – заборгованість за відсотками.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку станом на 25 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договорм 172088504 від 24 листопада 2023 року не погашена та складає 37125 грн 39 коп., з яких: 7399 грн 60 коп. – прострочене тіло; 29725 грн 79 коп. – прострочені відсотки.
Тобто, всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги, відсотки нараховані в межах погодженого сторонами строку дії кредитного договору та за погодженими відсотковими ставками.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом ст.526,527,530,610 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, дане зобов`язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язання. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд України у своїй постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 зробив висновок про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41).
Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).
Отже, на підставі досліджених доказів, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 24 листопада 2023 року кредитного договору №466076011 в електронній формі. Позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Підписавши кредитний договір позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів, зокрема відсотків. При заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування, та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Зі змісту кредитного договору вбачається, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору (строку кредитного договору, строку дисконтного періоду, розміру процентної ставки, порядку їх сплати, строку повернення тіла кредиту).
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем не спростовано факту укладення кредитного договору №466076011 в електронній формі та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором у повному обсязі, здійснило 24 листопада 2023 року переказ грошових коштів відповідачу в обумовленій договором сумі - 7400 грн 00 коп. на його банківську картку зазначену в кредитному договорі №5168-74XX-XXXX-1965.
Верховний Суд у своїх постановах із подібних правовідносин виснував, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18, від 19 лютого 2020 у справі № 910/16143/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 911/1348/16, від 19 листопада 2020 року у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 21 вересня 2022 у справі № 381/1647/21, від 07 грудня 2022 у справі № 298/825/15-ц).
Кредитні кошти за вказаним договором надавались на особистий картковий рахунок вказаний позичальником, відтак всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №164 від 29 липня 2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень якого вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Будь-яких доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на картковий рахунок відповідача, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить як і доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на який зараховані кредитні кошти, суду не надано.
ТОВ ««Юніт Капітал» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Право вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі укладеного між ними договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього про продовження строку договору факторингу), в день підписання сторонами Реєстру прав вимог як це передбачено умовами договору факторингу, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс” 27 лютого 2024 року, тобто після укладання кредитного договору № 466076011 від 24 листопада 2023 року. Зазначеним спростовуються доводи сторони відповідача про те, що на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01, грошові зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 466076011 ще не існували, а відтак і не могли відступатися права первісного кредитора за цим договором.
Твердження сторони відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу, не спростовують набуття права вимоги до відповідача. Укладені договора факторингу недійсними не визнавалися.
Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Доказів того, що кредитна заборгованість відповідачем сплачена первісному кредитору суду не надано.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування грошовими коштами. Нерозуміння природи договору, складність розрахунку, не звільняє сторони від обов?язку його виконання.
Проведений розрахунок процентів є арифметично правильним, не спростований відповідачем та ним не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості. Заборгованість за відсотками нарахована в межах строку дії кредитного договору та за погодженими відсотковими ставками.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована заборгованість за кредитним договором №466076011 від 24 листопада 2023 року в сумі 37125,39 грн, з яких: 7399,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29725,79 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Відтак позовні заяви підлягають задоволенню.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження надання позивачу правничої допомоги суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; копію додаткової угоди № 25770740947 від 05 червня 2025 рокудо вказаного договору про надання правничої допомоги; акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, з якого вбачається, що вартість послуг надана адвокатським бюро «Тараненко та партнери» при подачі даної позовної заяви становить 7000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, відсутність адвоката в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» також підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 223, 259, 263 - 265, 274, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №466076011 від 24 листопада 2023 року в сумі 37125 (тридцять сім тисяч сто двадцять п`ять) грн 39 грн, з яких: 7399 грн 60 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 29725 грн 79 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Відомості про сторін:
позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: вулиця Рогнідинська, буд.4 А, офіс 10, місто Київ, код ЄДРПОУ 43541163.
відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.В. Берднікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua