Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №352/648/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/648/26

Провадження № 1-кп/352/176/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №62025140150000049 від 21 січня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Конюхи, Локачинського району Волинської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , розведеного, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні солдат, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 02.01.2025 приблизно о 21 годині 00 хвилин самовільно залишив місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 та незаконно, без поважних причин, перебував поза розташуванням даної військової частини до 20.07.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 16.10.2025 приблизно о 07 годині 30 хвилин самовільно залишив місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 02.03.2026, проводячи службовий час на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачає ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, свої дії піддав критичній оцінці та висловив жаль щодо вчиненого, та суду повідомив, що він дійсно проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, у військовому званні солдат з метою ухилитись від військової служби, самовільно залишив розташування в/ч НОМЕР_1 02 січня 2025 року та 16 жовтня 2025 року.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_5 вчинив злочин віднесений до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий, не одружений.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, вчинення злочину особою повторно.

Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за вчинений ним злочин покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки на думку суду його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, вважаючи дане покарання достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових злочинів.

У зв`язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання, у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 , строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з дати затримання – 02 березня 2026 року по день набрання цим вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дати затримання – 02 березня 2026 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6