Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №344/15687/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15687/25

Провадження № 2/344/1094/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

30 квітня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого – судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання – Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2019 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . 29 жовтня 2021 року позивач змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу дитина залишилася на проживання з матір`ю. Син ОСОБА_5 є інвалідом першої А групи довічно. Крім того, син ОСОБА_5 потребує постійного стороннього догляду та нагляду, медичного спостереження, психіатричної допомоги, лікувальних масажів та фізкультури, санаторно-курортного лікування, допоміжних засобів для ходіння (ходунки на колесах), туалету (підгузників), ортопедичного взуття. Також дитина знаходиться на амбулаторному обстеженні в Центрі паліативної допомоги з 11.02.2025

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 6700,00 гривень щомісячно, починаючи з 29.05.2024 на час встановлення інвалідності – довічно. Дане рішення залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05.12.2004. З того часу відповідач жодних коштів на утримання сина не надавав. Позивач не має можливості працювати, оскільки постійно зайнята доглядом за сином.

На виконання рішення суду про стягнення аліментів, 20.01.2025 Івано-Франківським міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 768020712. Згідно розрахунку зі сплати аліментів станом на 01.09.2025 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 101 148,38 гривень. Відповідач є працездатним, здоровим, більше 15 років перебуває за кордоном, отримує там достатній дохід, інших утримувачів немає.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 101 148,38 гривень (а.с. 1-3).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.43-44).

Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 45-46).

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.79-80).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але представник позивача – адвокат Говера Н.П. подала до суду заяву, в якій просить про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення суду не заперечує (а.с. 89, 90).

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 21 квітня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився у судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини свої неявки, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 30 квітня 2026 року прийнята відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2019 року, яке набрало законної сили 25 жовтня 2019 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 4-6).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 7).

Позивач ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 12).

Відповідно до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 (а.с. 10).

ОСОБА_6 є інвалідом з дитинства першої А групи довічно (а.с.13).

Згідно індивідуальної програми реабілітації №148 від 30.01.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має III ступінь обмеження до самообслуговування, спілкування, контролю за власного поведінкою, трудової діяльності, навчання, здобуття освіти, II ступінь - до орієнтації (а.с. 14-15).

ОСОБА_6 знаходиться на амбулаторному спостереженні в Центрі паліативної допомоги з 11.02.2025 (а.с. 16).

08 жовтня 2024 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, що залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2004 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень щомісячно, починаючи з 29.05.2024 на час встановлення інвалідності – довічно (а.с. 17-27).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року, що набрало законної сили 20 березня 2025 року, визнано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 (а.с. 28-33).

09 січня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76820712 з виконання виконавчого листа №344/10241/24, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 13.12.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень щомісячно, починаючи з 29.05.2024 на час встановлення інвалідності – довічно (а.с. 34-36).

Згідно розрахунку зі сплати аліментів станом на 01.09.2025 заборгованість боржника ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 101 148,38 гривень (а.с. 37).

Позивачем розраховано пеню за прострочення сплати аліментів за період з травня 2024 року по серпень 2025 року становить 221476,03 гривень (а.с.38).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Стаття 201 Сімейного кодексу України передбачає, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-другою статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

На підставі частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц, відповідно до якого, оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Судом встановлений факт неналежного виконання ОСОБА_2 аліментних зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 01.09.2025 заборгованість становить 101 148,38 гривень.

Відповідачем відсутність своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів не доведено, оскільки жодні обставини, які б давали підстави вважати, що аліменти не сплачуються з поважних причин, дослідженими у справі доказами, не встановлені.

З Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що у виконавчому провадженні ВП № 76820712 заходи примусового виконання, передбачені частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", не застосовувалися.

Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що відповідач є винним у виникненні вищевказаної заборгованості зі сплати аліментів. незалежних від відповідача обставин, в результаті яких дана заборгованість виникла, судом не встановлено, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені), передбаченої статтею 196 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищенаведеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1211,20 гривень з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 7, 20, 180-184, 196, 198, 201 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2, 4, 10-13, 15, 76-81, 89, 133-137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 101148,38 гривень (сто одна тисяча сто сорок вісім гривень тридцять вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 30 квітня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.