Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №343/919/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/919/26

Провадження №: 3/343/206/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С. М., з участю секретаря Шикор Г.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, має на утримані двох дітей, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії фізичного характеру, а саме застосував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Правопорушення вчинив за таких обставин.

23 квітня 2026 року близько 16:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи в дитячому садку в АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 у формі застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

ІІ. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнав. Вказав, що дружина перебувала у нетверезому стані, провокувала його, виставила в "ТІК ТОК" відео, яке є неправдивим та компроментує його. Тому він, прийшовши в садок та виявивши її в такому стані, вдарив її долонею один раз по обличчі. Його стан після війни, побаченого та пережитого там, а також після численних поранень та перенесених 9 операцій чуттєвий і водночас збуджений. Він намагається пристосуватись до цивільного життя, придбав будинок, веде господарство, фізичною працею намагається реабілітувати свій стан, взагалі не вживає алкоголю чи будь-яких наркоичних речовин. При цьому він не отримує від дружини жодної підтримки. Вона вчиняє скандали, кричить безпричинно, провокує його. Не хотів завдавати їй удару, розуміє неправомірність своїх дій.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

крім визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджуються такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737071 від 23.04.2026, в якому викладена суть поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Зі змісто протоколу останній ознайомився, його копію отримав, що підтвердив своїми підписами (а.с. 1);

- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, згідно з яким 23.04.2026 о 16:08 зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її чоловік наніс їй тілесні ушкодження (а.с. 2);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.04.2026, в якій ОСОБА_2 вказала, що 23.04.2026 приблизно о 16 год вона приїхала в садок по своїх дітей і одночасно прийшов її чоловік, вдарив її по обличчі, по носі, після чого його вигнали працівники з садка. Просить притягнути його до відповідальності (а.с. 3-4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які відповідають змісту описаної вище заяви (а.с. 6);

- письмовими поясненням ОСОБА_3 , яка вказала, що 23.04.2026 близько 16.20 год почула в коридорі садка звук, схожий на удар, після чого вийшла в коридор і побачила, що в ОСОБА_2 тече кров із носа. Вона зразу підійшла до ОСОБА_1 і попросила його вийти з приміщення садка, що він і зробив (а.с. 5)

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 407905 від 23.04.2026 та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як високий (а.с. 7, 8);

- даними із DVD-R диска із написом "Козак" (а.с. 10), на якому наявні відеозаписи, на яких 23.04.2026 зафіксовано, як працівники поліції приїхали до садка в с. Рахиня, у приміщенні якого кричить жінка, що її побив чоловік, висловлює претензії до працівників поліції, обзиває їх, вимагає вжити заходи до її чоловіка, який вдарив її, назважаючи на те, що вона є матір`ю двох дітей. Жінка кричить, поводиться агресивно, на зауваження працівників поліції не реагує, виражається нецензурною лайкою в бік поліцейських. Приїхала карета невідкладної допомоги, медичний працівник оглянув жінку, їхати в лікарню вона відмовилась. Після цього один з поліцейських у службовому автомобілі встановив особу заявниці, відібрав пояснення, в яких вона не заперечила факт вживання нею алкоголю, з криком розповіла про нанесений їй удар чоловіком, вказуючи про його неодноразові погрози та що його бояться їхні діти. Інший поліцейських пішов у приміщення садка для відібрання пояснень в очевидців. Далі вони поїхали за місцем проживання потерпілої, де відібрали пояснення в її чоловіка ОСОБА_1 , який не заперечив факту нанесення дружині одного удару по обличчі, пояснив, що це через те, що остання його оговорює. Відносно нього склали заборонний припис та протокол про адміністративне правопорушення, який він підписав.

Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду. Також суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020, справа №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, однак обставини, викладені в ньому підтверджують правомірність дій працівників поліції щодо виїзду на місце та фіксування обставин вчинення адміністративного правопорушення.

ІV. Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Даний Закон передбачає, що фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії фізичного характеру, а саме застосував насильство щодо дружини (дав ляпас про обличчі), що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, те, що він є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, батьком двох малолітніх дітей.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

З урахуванням викладеного вище, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд уважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення.

V. Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Однак, суд ураховує, що, згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю ІІ групи.

Як установив суд з посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи , а відтак він звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич