Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №160/12514/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12514/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026р. у справі №160/12514/24

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі №160/12514/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок та не виплати компенсації втрати частини доходів; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок, відповідно до заяви від 12.12.2023р., із нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 27.07.2022 року по дату фактичної виплати пенсії; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. у справі №160/12514/24 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не врахування стажу ОСОБА_1 , не здійснення перерахунку розміру пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1961 р. до 07.09.1964 р., з 03.08.1965 р. до 23.12.1965 р., період роботи з 20.03.1996 р. по 08.07.1997 р. та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2024 р. та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги у цій частині задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не врахування стажу ОСОБА_1 та не здійснення перерахунку розміру пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1961 р. до 07.09.1964 р., з 03.08.1965 р. до 23.12.1965 р., період роботи з 20.03.1996 р. по 08.07.1997 р. та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2024 р., з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11. 2024 р. залишено без змін.

21.01.2026р. представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі №160/12514/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026р. заяву про встановлення судового контролю у справі №160/12514/24 задоволено; встановлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 25.11.2024р. та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.032025р. у справі №160/12514/24.

12.03.2026р. судом першої інстанції зареєстровано звіт ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 25.11.2024р. та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. у справі №160/12514/24, у якому відповідач просить прийняти та затвердити цей звіт.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026р. у справі №160/12514/24 прийнято звіт ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №160/12514/24, завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №160/12514/24.

Позивача - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Акерман Н.І., не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 27.03.2026р. у цій справі, 30.03.2026р. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026р. у справі №160/12514/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Акерман Н.І., на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026р. у справі №160/12514/24 і з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи.

Матеріали адміністративної справи надійшли до суду апеляційної інстанції 10.04.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026р. у справі №160/12514/24 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 28.04.2026р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства.

Позивач посилаючись у апеляційній скарзі на те, що станом на момент подання відповідачем звіту про виконання цього рішення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023р. у справі №160/13324/23 у повному обсязі не виконано з огляду на те, що згідно довідки - перерахунок (дата розрахунку 22.10.2025 року) управління продовжує визначати позивача як особу, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії та розмір пенсії не змінився та становить 2027грн. З урахуванням викладеного, представник позивача просив накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за не виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі №160/12514/24 та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі №160/12514/24.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у заяві позивача, враховуючи зміст прийнятого судом першої інстанції рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, відповідно до положень ч.1,2 ст. 382 КАС України, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд, та визначив, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

В постанові від 23.04.2020р. у справі № №560/523/19 Верховний Суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

З матеріалів цієї справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі №160/12514/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок та не виплати компенсації втрати частини доходів; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок, відповідно до заяви від 12.12.2023р., із нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 27.07.2022р. по дату фактичної виплати пенсії; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. у справі №160/12514/24 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не врахування стажу ОСОБА_1 , не здійснення перерахунку розміру пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1961 р. до 07.09.1964 р., з 03.08.1965 р. до 23.12.1965 р., період роботи з 20.03.1996 р. по 08.07.1997 р. та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2024 р. та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги у цій частині задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не врахування стажу ОСОБА_1 та не здійснення перерахунку розміру пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1961 р. до 07.09.1964 р., з 03.08.1965 р. до 23.12.1965 р., період роботи з 20.03.1996 р. по 08.07.1997 р. та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2024 р., з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11. 2024 р. залишено без змін.

12.03.2026р. до суду першої інстанції засобами електронного зв`язку надійшов звіт ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. у справі №160/12514/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. у справі №160/12514/24 у якому відповідач зазначає, про те, що рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції у цій справі виконано.

Суд першої інстанції, розглянувши наданий ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звіт, встановив, що відповідач виконав покладені судовими рішеннями зобов`язання у повному обсязі, а саме: зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 усі визначенні постановою апеляційного суду від 25.03.2025р. періоди навчання та роботи; здійснено перерахунок пенсії за віком з 07.03.2024р. , за результатами якого розмір пенсії залишився незмінним; заборгованість із виплати пенсії за пенсійною справою за визначені судовим рішенням погашена: сума боргу 25700.27грн., яка складається з невиплаченої пенсії за період з 01.11.2024р. по 31.10.2025р. у сумі 24324грн. та компенсації у сумі 1376,27грн., перерахована на додаткову відомість листопада 2025р. на банківський рахунок а АТ «Ощадбанк»; починаючи з листопада 2025р. пенсія щомісячно перераховується на банківську установу АТ «Ощадбанк», дата виплати 4 число.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

Визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати. При цьому, суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що відповідач перерахував розмір пенсії позивача на виконання рішень судів в даній справі, розпочав поточну виплату пенсії та виплатив заборгованість, що виникла через перерахунок з дати в минулому.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на неправомірні дії відповідача щодо порядку проведення перерахунку пенсії та порушення вимог Закону №1058, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки покладені на відповідача рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. зобов`язання фактично виконані.

Незгода позивача з процедурою перерахунку пенсії чи діями пенсійного органу щодо застосування пенсійного законодавства є підставою для оскарження таких дій в судовому порядку.

Щодо накладення штрафу на керівника відповідача, апеляційний суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання.

Отже враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо наявності підстав для прийняття звіту відповідача про виконання ним рішень у цій адміністративній справі та постановив обґрунтовану ухвалу про прийняття такого звіту та обґрунтовано завершив процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024р. та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. у справі №160/12514/24.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 27.03.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Акерман Н.І., залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Акерман Наталія Іванівна - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026р. у справі №160/12514/24 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 29.04.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов