Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №340/7938/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7938/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Брегей Р.І.) в адміністративній справі №340/7938/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення починаючи з 24.05.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести починаючи з 24.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію, призначену за Законом №1058-IV з 02.09.2020, при обчисленні якої враховано середню заробітну плату за 2017– 2019 роки (7763,17 грн). На виконання постанови апеляційного суду від 23.04.2025 у справі №340/7313/24 відповідач здійснив індексацію пенсії з 12.07.2024 із застосуванням відповідних коефіцієнтів, унаслідок чого показник середньої заробітної плати збільшено до 12 694,74 грн. Водночас з 01.03.2025 відповідно до постанови КМУ №209 передбачено чергову індексацію із застосуванням коефіцієнта 1,115, однак позивачу такий перерахунок не проведено. На звернення позивача відповідач повідомив про відсутність підстав для індексації у зазначеному розмірі. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки відповідач не застосував вимоги частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124 та постанови КМУ №209, і просить зобов`язати провести відповідний перерахунок пенсії з 01.03.2025.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга пенсійного органу мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку. Скаржник зазначає про правомірність обчислення та виплати пенсії позивачу, зокрема з урахуванням проведеного на виконання постанови апеляційного суду від 23.04.2025 перерахунку з 12.05.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати 12694,74 грн та відповідних коефіцієнтів. Також відповідач вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позовні вимоги заявлено за періоди з 01.03.2021 по 01.03.2025. Крім того, апелянт наголошує, що підстав для індексації пенсії з 01.03.2025 немає, оскільки застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (12694,74 грн) перевищує проіндексований показник (8913,83 грн). Окремо зазначає, що спір уже був предметом судового розгляду між тими самими сторонами, з того самого предмета та з тих самих підстав, у зв`язку з чим провадження в цій частині підлягає закриттю.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 02.09.2020 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 1058-IV. При її призначенні враховано показник середньої заробітної плати за 2017– 2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 340/7313/24 відповідачем проведено з 12.05.2024 перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів індексації (1,11; 1,14; 1,197; 1,0796), внаслідок чого показник середньої заробітної плати склав 12694,74 грн.

З 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209 передбачено проведення індексації пенсій із застосуванням коефіцієнта 1,115. Водночас позивачу така індексація не проведена.

Звернувшись до відповідача, позивач отримала лист від 03.11.2025, яким повідомлено, що індексація з 01.03.2025 не здійснювалася на підставі положень Порядку № 124 та постанови КМУ № 209.

Вважаючи відмову у проведенні індексації з 01.03.2025 протиправною та такою, що суперечить вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124 і постанови КМУ № 209, позивач звернулась до суду з вимогою зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок пенсії.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень ст.42 Закону № 1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Приписами пункту 1 та 2 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124, у 2019р. перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 р.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у справі №160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), у справі №400/4663/24 (постанова від 28.01.2025), у справі №160/6686/24 (постанова від 26.02.2025) та інших.

Варто зауважити, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення у 2025 році проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема, у 2025 році – 1,115 згідно з постановою №209.

Таким чином, індексація пенсій у 2025 році повинна проводитись відповідно до постанови №209, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,115.

Доводи відповідача про те, що позивач не має права на індексацію середньої заробітної плати з 01.03.2025 є необґрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки сам по собі факт застосування при попередньому перерахунку пенсії позивача більшого показника середньої заробітної плати (12694,74 грн) порівняно з умовно розрахованим показником після індексації (8913,83 грн) не є передбаченою законом підставою для відмови у проведенні індексації.

Суд апеляцінйої інстнації повторно звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV індексація пенсій здійснюється шляхом щорічного перерахунку раніше призначених пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати. Зазначена норма має імперативний характер і не ставить проведення індексації у залежність від того, який саме показник середньої заробітної плати був застосований під час попередніх перерахунків.

Аналогічно, постанова КМУ № 209 не містить положень, які б виключали проведення індексації у випадку, коли раніше застосований показник є більшим за новообчислений. Натомість вона передбачає обов`язковість застосування встановленого коефіцієнта індексації до визначеної бази розрахунку пенсії.

Отже, посилання відповідача на «невигідність» індексації або на співвідношення показників 12694,74 грн і 8913,83 грн є довільним тлумаченням норм права та не ґрунтується на вимогах законодавства, а тому не може бути підставою для відмови у проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025.

З урахуванням наведених законодавчих норм, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції, що належним способом захисту права позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача з 24.05.2025 і виплатити додаткові кошти, збільшивши проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу), що враховували при її призначенні вперше, у 12694,74 грн на 1,115.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи відповідача, на підтвердження доводів скарги, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки заявлені вимоги стосуються зобов`язання здійснити перерахунок пенсії починаючи з 24.05.2025, тобто в межах установленого статтею 122 КАС України процесуального строку.

Також безпідставним є довід відповідача про повторне звернення позивача до суду з тотожним спором, оскільки предметом попередньої справи № 340/7313/24, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі, було зобов`язання провести індексацію пенсії з 12.05.2024 із застосуванням коефіцієнта 1,0796, тоді як у цій справі спір стосується проведення індексації з 01.03.2025 із застосуванням іншого коефіцієнта (1,115) відповідно до постанови КМУ № 209. За таких обставин, колегія суддів вважає, що предмет і підстави спору у справі № 340/7313/24 та №340/7938/25 не є тотожними.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року в адміністративній справі №340/7938/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак