Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №212/1828/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/1828/26

2/212/2984/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Терещук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив таке.

Представниця позивачки ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом. Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 2016 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент звернення до суду подружжя більше одного року вже спільно не проживає, спільного господарства не ведеться. За останній час між подружжям було втрачено почуття любові, взаєморозуміння через різні погляди на життя. Позивач вважає, що сім`я розпалась остаточно, та наразі існує лише формально. Також позивач переконана, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя та є недоцільним. Зазначено також, що спору щодо місця проживання дитини між ними немає.

Представниця позивача клопотала про розгляд справи без її участі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоч і був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Будь-які заяви, клопотання – відсутні.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Тернівським районним у місті Кривому розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Юстиції у Дніпропетровській області. ІНФОРМАЦІЯ_2 в подружжя народилася донька – ОСОБА_5 , що підтверджується повною випискою зі свідоцтва про народження.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, висновки суду.

Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. У цій справі про таку суперечність заявив позивач.

Що стосується інтересів їхньої неповнолітньої дитини, то слід зазначити таке. Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння; вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. Атмосферу любові практично неможливо забезпечити дитині в сім`ї, де батько й мати не бажають жити разом, мають проблеми у стосунках між собою та не хочуть зберігати шлюб. Тому збереження шлюбу сторін за умов їх небажання його зберігати суперечить також інтересам їхніх дітей.

Позивач заявила, що після розірвання шлюбу бажає лишити собі прізвище « ОСОБА_1 ». Згідно зі ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

У відповідності із ч. 3 ст. 105, ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 4- 5, 7-13, 81-82, 259, 263- 265, 268 , 273, 354, 355, суд

вирішив таке.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 жовтня 2016 року Тернівським районним у місті Кривому розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 282.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено та підписано 29 квітня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець