Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №539/3295/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 539/3295/25

Провадження № 2-а/932/211/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Рибкіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначив, що 23 червня 2025 року поліцейським Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 05054206 від 23 червня 205 року.

Відповідно до винесеної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП України. Як зазначено в постанові, він керування ТЗ без НЗ, з НЗ, що не належить цьому засобу (водій керував ТЗ з номерним знаком що неосвітлений в темну пору доби). Йому поставлено в обов`язок сплатити грошовий штраф у розмірі 1190 грн.

Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

23 червня 2025 року біля 23 год. 45 хв. він виконував завдання командира свого підрозділу, прямував ТЗ з села Тарасівка Лубенського району Полтавської області до жд вокзалу м. Лубни Полтавської області, з метою зустріти та забрати військовослужбовця їхнього підрозділу. Перед виїздом до м. Лубни командиром підрозділом та ним був перевірений транспортний засіб автомобіль RENAULT CLIO SYMBOL, державний номер НОМЕР_1 , на технічну справність та перевірено його стан здоров`я. Автомобіль був технічно справним, лампи освітлювання номерних знаків працювали. Рухаючись автодорогою Київ-Харків-Довжанський М03 207 у бік міста Лубни, на повороті дороги на селище Засулля Лубенського району Полтавської області його зупинив працівник патрульної поліції у темний час на неосвітлюваній ділянці дороги.

Після того, як його зупинив співробітник патрульної поліції, до нього він підійшов, але не представився, на його вимогу не пред`явив своє службове посвідчення, чим не надав можливість ознайомиться з його прізвищем, посадою, спеціальним званням та терміном його дії, порушуючи норми пункту 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію». Перша його вимога була надати паспорт, а потім посвідчення водія, для якоїсь перевірки. На його запитання про причину зупинки, той сказав зараз придумаємо і пішов до багажника автомобіля. Що він там робив йому не відомо, а також відсутність освітлювання цієї ділянки дороги не давала можливість за ним споглядати. Поліцейський повернувся до нього і сказав, що причина зупинки неосвітлений в темну пору доби номерний знак ТЗ і знов потребував документи. Він їх пред`явив. Співробітнику поліції він пояснив, що збирається з`їхати з автодороги Київ-Харків-Довжанський М03 207 у бік селища Засулля на узбіччя, щоб у безпечному місці від інших автомобілів на автотрасі полагодити освітлювання заднього номерного знаку. Також він повідомив співробітника поліції, що відповідно до пункту 31.4 Правил дорожнього руху, якщо «Зовнішні світові прилади» а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідає вимогам конструкції ТЗ, однозначно забороняється експлуатація ТЗ, але якщо виникли в дорозі, як у нього такі несправності, зазначені у пункту 31.4 Правил дорожнього руху, відповідно до пункту 31.5 Правил дорожнього руху, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо до місця стоянки або ремонту. У відповідь на це співробітник поліції став погрожувати затримкою автомобіля його заблокуванням та складанням постанови про адміністративне правопорушення та виписуванням штрафу у розмірі 1200 грн. Коли поліцейський відійшов від його машини та направився до свого службового автомобіля, він вийшов з машини та полагодив ліхтар заднього освітлення номерного знаку, поправивши контактні з`єднання. Більше до нього співробітник патрульної поліції не підходив. Затримання його автомобіля не проводилось поліцейським. Акт огляду та акту тимчасової затримки його автомобіля не проводився. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на місці складено не було. Після того, як він полагодив освітлення номерного знаку, продовжив рух.

03 липня 2025 року у застосунку ДІЯ у розділи «Штрафи ПДР» він побачив, що відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 05054206.

Поліцейським не було продемонстровано йому докази факту порушення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП України, його вини та байдужості. Якщо несправність ламп освітлення виникла в дорозі та водію про це не було відомо, така подія не є адміністративним правопорушенням, а приводом усунення цих недоліків на місці, що і було зроблено ним на місці.

Всупереч вимогам статті 268 КУпАП його штучно позбавили можливості скористатися своїми правами, чим їх фактично порушено, оскільки справа розглянута без його присутності (постанова складена без його участі і його не ознайомлено було з нею).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. А у разі розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, у постанові має бути вказано технічний запис, яким зафіксовано факт вчинення цього порушення.

Будь-яких доказів його вини у вчиненні 23 червня 2025 року о 23 год. 45 хв. адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, оскаржувана постанова не містить.

Вважає таку постанову незаконною, так як зазначена постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Одна тільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Таким чином, було складено незаконну постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності. З огляду на викладене вважає, що дії відповідача були незаконними і непрофесійними. Постанова була винесена відповідачем з порушеннями вимог Конституції України, КУпАП та ПДР, є незаконною і підлягає скасуванню.

Просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 05054206 від 23.06.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; провадження у справі закрити; стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому зазначив, що вважають позов безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав.

1. Позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 23.06.2025 року об 23 год. 40 хв. на 207 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Clio Symbol, номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року.

Згідно п 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Однак, позивач в порушення вимог п. 2.3 а) ПДР створював своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху.

Згідно п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті й достатньо освітлені.

Відповідно до п. 2.9. ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

У даному випадку до постанови додається відео, що слугує беззаперечним доказом вини позивача (відеозапис 1ехроrt-р6w7р_о 23:33:44 та відео від 23.06.2025), а саме керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби.

2. Щодо порушення вимог ст. 278, 279 КУпАП та обмеження можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП зазначає наступне.

На місці розгляду справи позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (відеозапис 1ехроrt-р6w7р_о 23:35:55).

Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у тому числі і правом на правову допомогу, під час розгляду справи не було, що підтверджується матеріалами відеофіксації.

Крім того, позивача було ознайомлено з доказом вчинення правопорушення (відеозапис 1ехроrt-р6w7р_о 23:33:44).

Також на вимогу водія інспектор пред`явив службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією (відеозапис 1ехроrt-р6w7р_о 23:37:00).

Зазначає, що ознайомити позивача зі змістом винесеної постанови та надати її копію не було можливо, оскільки останній залишив місце події (відеозапис 2ехроrt-р6w7р).

Постанову винесено згідно ст. 258, 278, 279, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення.

Отже, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримані всі вимоги чинного законодавства України, порушень прав позивача не допущено.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5054206 від 23.06.2025 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Гаращенко Антоном Руслановичем було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-3 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. Згідно цієї постанови 23.06.2025 о 23 год. 40 хв. на 207 км а/д М03 Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Clio Symbol, номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п. 2.9в Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.121-3 ч.1 КУпАП. В постанові зазначено, що до неї додається відео з бодікамери 470804.

Судом досліджено відеозаписи, надані відповідачем. На відеозаписах (файли «1ехроrt-р6w7р_», «2ехроrt-р6w7р_», «відео від 23.06.2025»), зокрема, зафіксовано як поліцейський зупиняє автомобіль, за кермом якого знаходиться позивач. Поліцейський на вимогу позивача називає причину зупинки – не освітлені номера на автомобілі в темну пору року. Позивач спочатку заперечує це, але згодом вказує, що він відремонтує цю несправність. На відеозапису «відео від 23.06.2025» зафіксовано те, що задній номерний знак автомобіля позивача дійсно не освітлений. На вимогу позивача поліцейський надав йому на ознайомлення своє посвідчення, також ознайомив з відеозаписом правопорушення. Поліцейським оголошено позивачу, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за це порушення – керування автомобілем з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, роз`яснені позивачу його права. Поліцейський повідомляє, що для сплати штрафу у позивача буде 15 днів, для оскарження постанови – 10 днів. Потім поліцейський питає у позивача чи буде той отримувати постанову, на що позивач відповідає, що звісно буде. Після цього поліцейський повідомляє позивачу, що він приймає рішення і накладається штраф 1200 грн, потім поліцейський каже щоб позивач очікував на складання матеріалів і що він принесе копію постанови. При цьому позивач спілкується з поліцейським в грубій формі, висловлює нецензурні образи на адресу поліцейського.

Відповідно до п. 2.9в Правил дорожнього руху України водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).

Відповідно до п.2.3а Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.

З наданих відповідачем відеозаписів судом встановлено, що позивач дійсно керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби. В позовній заяві позивач фактично підтверджує цю обставину, але вказує у позові, що він пояснив поліцейському, що «збирається з`їхати з автодороги Київ-Харків-Довжанський М03 207 у бік селища Засулля на узбіччя, щоб у безпечному місці від інших автомобілів на автотрасі полагодити освітлювання заднього номерного знаку», при цьому позивач посилається на положення пунктів 31.4, 31.5 Правил дорожнього руху України. Також позивач в позові зазначає, що коли поліцейський відійшов від його машини, то він вийшов з машини та полагодив ліхтар заднього освітлення номерного знаку, поправивши контактні з`єднання.

Суд не приймає пояснення позивача щодо правомірності його дій та відповідність їх пунктам 31.4, 31.5 Правил дорожнього руху України, оскільки в пункті 31.4 Правил дорожнього руху України взагалі не передбачений випадок керування автомобілем з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, і, відповідно, не підлягає застосуванню пункт 31.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, на наданих відповідачем відеозаписах зафіксовано, що спочатку позивач взагалі заперечує, що він керував автомобілем, на якому був неосвітлений номерний знак, і тільки після надання йому поліцейським на ознайомлення відеозапису він вказує, що зараз він полагодить цю несправність. Тобто фактично позивач керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби поки його не зупинив поліцейський. Також, як стверджує у позові позивач, він мав намір з`їхати з автодороги на узбіччя, щоб у безпечному місці від інших автомобілів на автотрасі полагодити освітлювання заднього номерного знаку, але також у позові позивач вказує, що на місці зупинки поліцейським автомобіля він відразу усунув цю несправність, що підтверджує, що якщо б у позивача виникла ця несправність в дорозі, то жодних перешкод щоб відразу зупинитись на узбіччі та усунити цю несправність у позивача не існувало.

Таким чином, судом встановлено, що позивач керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, за що безпосередньо передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Також позивач в позові вказує, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення на місці складено не було, справа розглянута без його присутності, постанова складена без його участі і його не було ознайомлено з нею.

При цьому позивач в позові вказує, що коли поліцейський відійшов від його машини та направився до свого службового автомобіля, він вийшов з машини та полагодив ліхтар заднього освітлення номерного знаку, більше до нього співробітник патрульної поліції не підходив, а він після того, як він полагодив освітлення номерного знаку, то продовжив рух.

В свою чергу відповідач у відзиві вказує, що ознайомити позивача зі змістом винесеної постанови та надати її копію не було можливо, оскільки останній залишив місце події.

З наданих відповідачем відеозаписів судом встановлено, що після зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, поліцейським було повідомлено позивача про причину зупинки, про вчинене позивачем правопорушення, продемонстровано відеозапис правопорушення, було роз`яснені позивачу його права, повідомлено про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби та накладення стягнення у вигляді штрафу, після чого поліцейський повідомив позивача щоб він очікував на складання постанови і що він принесе копію. На цьому запис з бодікамери на файлі 1ехроrt-р6w7р_ закінчується о 23:39:05. На запису з бодікамери на файлі 2ехроrt-р6w7р_ о 23:48:12 зафіксовано як автомобіль від`їжджає з узбіччя. Тобто проміжок часу між попередженням поліцейським позивача про очікування на складання постанови для отримання її копії та від`їздом автомобіля позивача з місця зупинки склав дев`ять хвилин. Це також узгоджується з зазначеною позивачем в позові інформацією, який, зокрема, вказав, що коли поліцейський відійшов від його машини та направився до свого службового автомобіля, він полагодив освітлення номерного знаку та продовжив рух.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та сукупності досліджених доказів, судом встановлено, що поліцейським, яким було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та винесено відповідну постанову, не було допущено порушень чинного законодавства щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, при цьому не вручення позивачу копії винесеної постанови сталася через залишення позивачем місця зупинки під час складання поліцейським постанови вже після оголошення поліцейським позивачу про притягнення його до відповідальності та повідомлення щодо очікування на складання постанови та отримання її копії, яку поліцейський мав вручити позивачу.

Тому суд вважає, що відповідачем було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121-3, 251, 279, КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими, постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, ст.ст.2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 38751, Полтавська область, с.Розсошенці, вул.Кременчуцька, буд.2В, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Рибкін