Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №200/18021/21 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року справа №200/18021/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 р. у справі № 200/18021/21 (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі – відповідач, ГУПФУ), в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Донецькій області, оформлене листом від 06.12.2021 № С-516/12/02-2021, про відмову в здійсненні правильного розрахунку вислуги років, необхідної для призначення пенсії, оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за п. “а” частини 1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області обчислити ОСОБА_1 календарну вислугу років з урахуванням вимог Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”, а саме, зарахувати до календарної вислуги років (22 роки 04 місяці 01 день) час служби в період проведення АТО з 01.02.2015 до 30.04.2018 на пільгових умовах один місяць за три (09 років 00 місяців 23 дні);

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області внести зміни до подання про призначення пенсії, що було підготовлено і направлено у відповідності з Порядком від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 15.02.2007 за № 135/13402 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років та спрямувати його в оновленому змісті до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області;

-зобов`язати ГУНП в Донецькій області внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 09.07.2021 № 386 о/с в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 і до зазначеної у ньому календарної вислуги років (22 роки 04 місяці 01 день) зарахувати на пільгових умовах час участі в АТО з 01.02.2015 до 30.04.2018 – один місяць за три місяці.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови у здійсненні правильного розрахунку вислуги років, необхідної для призначення пенсії, оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за п. “а” частини 1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Зобов`язав Головне управління Національної поліції в Донецькій області обчислити ОСОБА_1 календарну вислугу років з урахуванням вимог Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”, а саме, зарахувати до календарної вислуги років час служби в період проведення АТО з 01.02.2015 до 30.04.2018 на пільгових умовах один місяць за три.

Зобов`язав Головне управління Національної поліції в Донецькій області внести зміни до подання про призначення пенсії, що було підготовлено і направлено у відповідності з Порядком від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 15.02.2007 за № 135/13402, до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років та спрямувати його в оновленому змісті до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Саме Закон № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Національній поліції, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон № 2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги).

Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365, 366), що в такому випадку і становитиме календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги, яка впливає на розмір призначеної пенсії, а не на право особи на отримання пенсії.

Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Погоджуючись з необхідністю безумовного забезпечення реалізації положення частини п`ятої статті 17 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, скаржник вважає, що обов`язковому застосуванню підлягає Закон № 3668-VI, яким викладено у новій редакції пункт «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Так, з 01 жовтня 2011 пункт «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу року, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні (законодавець розмежував такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років»; Закон не містить ні у статті 12, ні у статті 17 жодної відсилочної (бланкетної) норми до інших актів законодавства; постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 не може бути застосована до положень пункт «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ в редакції після 01 жовтня 2011 року; вислуга років, зарахована на пільгових умовах (у кратному розмірі) відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України впливає на розмір надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, та, відповідно, на розмір призначеної пенсії).

Законом № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається тільки у разі наявності відповідної календарної, а не пільгової вислуги років.

Крім того, вважає за необхідне додати, що пунктом 1 постанови № 393 встановлено вичерпний перелік служб, які зараховуються до вислуги років (календарної) при призначенні пенсії.

Участь в АТО не внесено до вказаного переліку, а отже вона не зараховується саме до календарної вислуги років.

Пунктом 3 постанови № 393 прямо встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Проте, всупереч нормам законодавства, судом першої інстанції задоволено позовну вимогу у частині зобов`язання відповідача обчислити календарну вислугу років позивача, зарахувавши до календарної вислуги років час служби в період проведення АТО з 01.02.2015 до 30.04.2018 на пільгових умовах один місяць за три.

Судом першої інстанції було проігноровано відповідну позицію ГУНП в області стосовно відсутності у останнього повноважень щодо внесення змін до подання про призначення пенсії, згідно з нормами законодавства.

29.07.2021 матеріали про призначення пенсії позивачу були направлені органу, що призначає пенсію. При перевірці наданих документів, орган, що призначає пенсію не виявив жодних порушень, невідповідностей тощо, не вимагав від уповноваженого структурного підрозділу здійснення дооформлення матеріалів, а призначив пенсію ОСОБА_1 , що є безперечним доказом правомірності дій відповідача.

На момент звернення до ГУНП в області із заявою (11.11.2021) позивач вже мала статус пенсіонера та отримувала пенсію відповідно до п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. Отже, відповідно до зазначених вище положень законодавства, у разі виявлення бажання про перехід із одного виду пенсії на інший, підвищення пенсії чи проведення її перерахунку, позивач має звернутись безпосередньо до органу, що призначає пенсію (у даному випадку – ГУ ПФУ в Донецькій області), а не до уповноваженого структурного підрозділу ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач, є учасницею бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.12).

ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 09.07.2021 № 386 о/с її звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію” з 09 липня 2021 року. Відповідно до змісту наказу у липні місяці 2021 року було встановлено премію у розмірі 28, 393 %. Вислуга років на 09 липня 2021 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги складає: 22 роки 04 місяці 01 день, загальний трудовий стаж - 29 років 08 місяців 28 днів (а.с.19).

Відповідно до наказів від 03.06.2015 № 429 о/с у період з 25.05.2015 по 05.06.2016, від 17.09.2015 № 725 о/с з 21.09.2015 по 22.10.2015, від 02.06.2016 № 137 о/с з 01.06.2016 по 12.06.2016, від 30.09.2016 № 331 о/с з 03.10.2016 по 02.11.2016, від 28.04.2017 № 209 о/с з 01.05.2017 по 02.06.2017, від 31.08.2017 № 412 о/с з 18.09.2017 по 30.09.2017, від 27.04.2018 № 168 о/с з 14.05.2018 по 13.06.2018 позивачка перебувала у відпустці (а.с.76-82).

29 липня 2021 року відповідачем направлено до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 (за вислугу років) (а.с.103).

Довідкою Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2019 № 2451/12/03-2019 підтверджується, що позивач дійсно в період з 01.02.2015 до 06.11.2015 та з 07.11.2015 до 30.04.2018 була зарахована до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Підстава наказ Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 22.10.2015 № 295; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 13.12.2015 № 347; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 14.12.2015 № 348; наказ Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ від 30.04.2018 № 120 дск. Періоди перебування у відпустках та на лікарняних під час проведення антитерористичної операції (01.02.2015-30.04.2018) не входять до нарахування пільгової вислуги років (а.с.18).

Відповідно до наказу від 19.11.2021 № 655 о/с вислуга років позивача у пільговому обчисленні складає 28 років 04 місяці 02 дні (а.с.24).

Згідно з довідкою від 06.12.2021 вислуга років за період з 01.02.2015 по 30.04.2018 складає 03 роки 03 місяці 00 днів, у пільговому обчисленні 09 років 00 місяців 23 дні (а.с.23).

Згідно з розрахунком вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 вислуга років у календарному обчисленні складає 22 роки 04 місяці 01 день, у пільговому обчисленні - 29 років 08 місяців 28 днів (а.с.25-29).

На звернення позивача, відповідач листом від 06.12.2021 № С-516/12/02-2021 повідомив, що був проведений розрахунок вислуги років, відповідно до якого, календарна вислуга років станом на 09 липня 2021 року складає 22 роки 04 місяці 01 день, загальний трудовий стаж - 29 років 08 місяців 28 днів у зв`язку з чим, підстав для виходу на пенсію відповідно до умов п. «а» ст.12 Закону не має. Враховуючи наявний трудовий стаж до служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, стаж служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України та досягнення на дату звільнення позивачкою 45-річного віку, що відповідає умовам призначення пенсії відповідно до п. “б” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Одночасно з цим повідомлено, що особам, які були звільнені зі служби та мають відповідну календарну вислугу років для призначення пенсії, визначену п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пільгова вислуга років додатково зараховується для встановлення розміру пенсії на умовах ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а саме за вислугу 20 років - 50 відсотків, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотки відповідних сум грошового забезпечення. Інших підстав зарахування пільгової вислуги років та умов призначення пенсії за вислугу років, окрім визначених законодавством України, не передбачено. В свою чергу, особам, яким була призначена пенсія відповідно до п. “б” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зарахування пільгової вислуги років для призначення пенсії законодавством не передбачено (а.с.20).

Відповідно до витягу з наказу від 14.01.2022 № 16 о/с внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.11.2021 № 655 о/с у частині визначення пільгової вислуги років, а саме вирішено вважати вислугу років ОСОБА_1 28 років 01 місяць 28 днів (а.с.107).

Відповідно до розрахунку вислуги років від 14 січня 2022 року для призначення пенсії ОСОБА_1 вислуга років у календарному обчисленні складає 22 роки 04 місяці 01 день, вислуга років у пільговому обчисленні (без урахування вислуги років у календарному обчисленні) – 05 років 09 місяців 27 днів; вислуга років у пільговому обчисленні - 28 років 01 місяць 28 днів (а.с.108 – 115).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За ч. 1 ст. 102 Закону України “Про Національну поліцію” від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі – Закон № 580) пенсійне забезпечення поліцейських здійснюють в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-ХІІ).

За п. “а-в” ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):

а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.

За ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема:

а) військова служба;

б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

в) час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України;

ж) час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро України на посадах начальницького складу;

з) військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Згідно ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” (далі - Порядок № 393).

На час звільнення позивача зі служби в поліції (09 липня 2021 року), станом на час виникнення спірних правовідносин (видання наказу, звернення позивача до відповідача) (грудень 2021 року), тобто, Порядок № 393 діяв в редакції від 15 червня 2019 року.

У абзацах 7, 9 підпункту “а” пункту 3 Порядку № 393 (у вказаній вище редакції) визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Отже, приписами ст. 12 Закону № 2262-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років; Законом № 2262 передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів; Порядком № 393 встановлено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років; Порядок № 393 є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком № 393.

Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Закон № 2262-ХІІ як єдину обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Суд зазначає, що передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік – 365 календарних днів, календарний місяць – 30 календарних днів).

При цьому, визначені ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Крім того, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

За такого порядку зарахування необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262.

Моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення зі служби.

Відповідач посилається на те, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача становила менше ніж передбачено для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 3 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядок № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки:

“В цілях Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга – це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік – 365 календарних днів, календарний місяць – 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови № 393”.

З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на день звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01 жовтня 2021 року, позивач набула право на пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу роботи (вислуга років для призначення пенсії) на день звільнення становила 25 років 09 місяців 14 днів.

Таке правозастосування також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 25 травня 2022 року у справі № 480/4643/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 813/1263/18.

З наведених вище мотивів суд відхиляє твердження ГУНП щодо відсутності у позивача права на пенсію відповідно до Закону № 2262 через недостатність вислуги років в календарному обчисленні.

Також, є хибними доводи відповідача, які ґрунтуються на різних редакціях ст. 12 Закону № 2262 та п. 3 Порядку № 393, оскільки, незважаючи на зміни правового регулювання, вирішення питання щодо набуття позивачем права на пенсію за вислугу років має здійснюватися із застосуванням Закону № 2262 та Порядку № 393 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме його звільнення зі служби в поліції та звернення до відповідача із заявою.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі – Порядок № 3-1).

За п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі – міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі – уповноважені структурні підрозділи).

Згідно п. 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з п. “б” ст. 12 Закону; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ “Ощадбанк” або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ “Ощадбанк”.

За п. 8 Порядку № 3-1 визначені документи, які подаються для встановлення до пенсії надбавок, підвищень, додаткових пенсій згідно із Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, “Про донорство крові та її компонентів”, “Про статус гірських населених пунктів в Україні”.

Згідно п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.

Таким чином, пенсійний орган, приймає рішення про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 на підставі документів, що направляються уповноваженим структурним підрозділом міністерства або іншого органу, в якому особа проходила службу та була звільнена з посади.

Наказом Національної поліції України від 14 травня 2019 року № 455 “Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій” Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України визначено уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, у міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції (п. 1).

Начальникам Головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказано визначити своїми наказами уповноважені структурні підрозділи з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України (п. 2).

Керівникам органів поліції охорони (крім Департаменту поліції охорони) наказано забезпечити подання документів, необхідних для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, до секторів з питань пенсійного забезпечення Головних управлінь Національної поліції за місцем дислокації відповідного органу поліції (п. 3).

За матеріалами справи що позивач проходив службу в ГУНП в Донецькій області, яке утворено постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 як юридична особа публічного права та територіальний орган Національної поліції України.

Станом на день звільнення позивача зі служби в поліції, так і на час його звернення з клопотанням про підготовку матеріалів для призначення пенсії, уповноваженим структурним підрозділом відповідача, який мав повноваження щодо розгляду, оформлення та направлення необхідних документів органу, що призначає пенсію, для призначення пенсії за вислугу років був сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області, який є структурним підрозділом відповідача без статусу юридичної особи.

Отже, станом на час звільнення та звернення позивача з клопотанням про підготовку матеріалів для призначення пенсії, позивач набув право на пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.

За п. 1 Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років особі, звільненій зі служби в поліції, яка має право на пенсію згідно із Законом № 2262, подається такою особою до органів, що призначають пенсії, через уповноважений структурний підрозділ Головного управління Національної поліції, в якому особа проходила службу.

Згідно п. 12 Порядку № 3-1 сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області у 10-денний термін з дня одержання заяви позивача про призначення пенсії мав оформити всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомити з ним позивача, і направити до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Уповноважений структурний підрозділ ГУНП в Донецькій області цього не зробив.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Донецькій області внести зміни до подання про призначення пенсії, що було підготовлено і направлено у відповідності з Порядком від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 15.02.2007 за № 135/13402, до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років та спрямувати його в оновленому змісті до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Отже, суд першої інстанції правильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 р. у справі № 200/18021/21 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 р. у справі № 200/18021/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.Д. Компанієць