Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №480/5185/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/5185/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, в період проходження військової служби відповідач не виплачував позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення. Тому позивач звернувся до суду щодо виплати такої індексації, а також щодо виплати компенсації втрати частини доходів.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 15.04.2021 в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 15.04.2021 в загальній сумі 40423,90 грн, відповідно до абзаців 4, 6 п.5 Порядку № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенссацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 порядку, затвердженого Постановою № 44; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Судом відкрито провадження у справі 01.07.2025.

Відповідач подав відзив на позову заяву, в якому зазначив, що вимога про перерахунок індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 є передчасною, оскільки на цей час відсутнє та не набуло законної сили рішення суду, яким визнались неправомірними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 до 28.02.2018. Вимога про виплату компенсації втрати частини доходів є передчасною, оскільки індексація-різниця позивачу не проведена.

Обставини, які встановлені судом.

У період з січня 2018 року до 15.04.2025 позивач проходив військову службу у відповідача, наказом якого від 15.04.2025 його з 15.04.2025 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

У період з 01.03.2018 до 15.04.2021 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення позивача за 2018-2021 роки.

Грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 7900,30 грн, а у березні 2018 року - 8017,99 грн, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення позивача за 2018 рік.

Висновки суду та їх мотиви.

1. Щодо індексації-різниці.

З моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 № 704 відбулась зміна тарифних ставок військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.

Тому місяцем підвищення індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Таким чином, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 7900,30 грн, а у березні 2018 року - 8017,99 грн.

Відповідач всупереч норми ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів перед судом, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, який враховується для обчислення індексації-різниці є іншим, а ніж ті, про які зазначено судом вище.

Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 117,69 грн (8017,99 - 7900,30)

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Згідно з нормою абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 117,69 = 4345,46 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку №1078, має виплачуватися у розмірі 4435,83 грн щомісячно до моменту звільнення. Загальна сума індексації різниці за період з 01.03.2018 до 15.04.2021 складає 162954,75 грн, з розрахунку 4345,46 х 37 міс. + 4345,46 / 30 х15

Оскільки відповідач не нарахував та невиплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 15.04.2021 у встановлених законодавством розмірах, то його поведінка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вимоги зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку індексацію, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенссацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку № 44, задоволенню не підлягають. Оскільки обов`язок відрахування сум війскьового збору та податку з доходів фізичних осіб, в тому числі позивача, який проходив військову службу, у відповідності до норм ПК України покладено саме на відповідача, який є податковим агентом.

Тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині та формулює резолютивну частину рішення, у спосіб, який найбільш ефективно захистить порушені права позивача.

2. Щодо компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до норми ст.1 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст.2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.5 Закону № 2050-III).

Аналогічні положення передбачені п.п.2, 3, 5 порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2001 № 159.

Отже, виплата компенсації здійснюється у місяці виплати заборгованості. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу.

Оскільки відповідач на виконання даного рішення суд не здійснив позивачу виплату індексації грошового забезпечення, у відповідача не виникло обов`язку виплати позивачу компенсацію, у зв`язку із затримкою такої виплати.

Тому вимоги про компенсацію, заявлені позивачем, до моменту виплати індексації, є передчасними. Отже, поведінка відповідача щодо невиплати компенсації відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч.2 ст.2 КАС України, а підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Суд звертає увагу, що після виплати індексації за рішенням суду, позивач, у разі порушення його прав, не позбавлений права звернутись до суду з позовом для вирішення спірної ситуації щодо виплати компенсації.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 15.04.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

3. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 15.04.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у сумі 162954 (сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 75 (сімдесят п`ять) коп., з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук