Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №240/25520/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/25520/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу в частині,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , у якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 №2923-АГ "Про результати службового розслідування".

В обґрунтування позову зазначає, що матеріали службового розслідування не містять інформації щодо причинного зв`язку між діями позивача та відсутністю майна. Зазначає, що нестачу майна виявлено після повернення з району ведення бойових дій, що підтверджено рапортами про втрату майна та письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; запасні частини, які відповідач вважає втраченими, фактично були використані під час ремонту автомобіля Газель; на момент увільнення позивача від займаної посади він брав участь у бойових діях на сході країни, а втрачене майно перебувало на складах (сховищах) та інших місцях зберігання на території пункту постійної дислокації загону, тому він фізично не міг передати обліковане за ним майно, отже, відсутні всі умови, які необхідні для притягнення його до матеріальної відповідальності. Зазначає, що з лютого 2023 року спірне майно було розподілене між сержантами з матеріального забезпечення інших структурних підрозділів та вказані посадові особи продовжують проходити військову службу і користуватися майном, яке відповідачем визначено як втрачене. При цьому відповідачем інвентаризацію майна проведено у його відсутність, а також в порушення приписів Методики №759 не створено комісію для визначення залишкової вартості втраченого майна, не складено актів технічного стану тощо, внаслідок чого значно завищено залишкову вартість такого майна на момент притягнення позивача до матеріальної відповідальності. Крім того зазначає, що до службового розслідування не було залучено його безпосереднього начальника та жодної посадової особи з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що є порушенням Порядку №815, а також його притягнуто до повної матеріальної відповідальності, хоча, на думку позивача, максимальна сума матеріальної відповідальності, до якої його можливо притягнути - 45420,00 грн., що дорівнює 15 прожитковим мінімумам. Позивач вважає, що відповідачем не доведений склад правопорушення та наявність взаємозв`язку між його діями та заподіяною шкодою у вигляді нестачі матеріальних цінностей, а оскаржуваний наказ (в частині пунктів 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13) - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 11 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 №2923-АГ "Про результати службового розслідування" до ухвалення судом рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволені позовних вимог, вказуючи, що під час прийому та передачі справ та посади сержанта з матеріального забезпечення відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " старшого сержанта ОСОБА_4 встановлена нестача майна первісною вартістю 3061804,63 грн. За результатами службового розслідування встановлено, що до втрати майна призвела безвідповідальність позивача, оскільки він не вживав заходів щодо своєчасного та якісного обліку матеріальних засобів, їх правильного зберігання та видачі в тимчасове користування, своєчасного оновлення, а також експлуатації та збереження матеріальних цінностей, які за ним рахуються, що призвело до втрати військового майна на суму 3061804,63 грн. Наголошує, що ключі від приміщень, де зберігалося спірне майно, були лише у позивача, та приміщення опечатувалися його печаткою, тому інші особи не мали до нього доступу. Також зазначив, що інвентаризація майна проводилася у присутності позивача, але останній відмовився від підпису, про що свідчать пояснення посадових осіб. Стосовно питання порушення Порядку №815 наголошує, що за результатами службового розслідування також притягнуто до дисциплінарної відповідальності полковника ОСОБА_5 , який є керівником підрозділу, де проходив і проходить службу позивач, що виключало ним проведення службового розслідування. Таким чином, під час проведення службового розслідування було встановлено та доведено вину позивача у втраті військового майна, яке за ним було закріплено, а отже притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу командира військової частини є законним.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ).

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 №2923-АГ "Про результати службового розслідування" ОСОБА_1 визнано винним у нестачі військового майна, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду", а також притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі 2630369,89 грн.

Зокрема, пунктом 7 вказаного наказу:

За особисту недисциплінованість та безвідповідальність, незадовільне виконання посадових обов`язків, невиконання на практиці вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 2 глави З розділу І Порадника з військового (корабельного) господарства Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.12.2020 № 134, Посадової інструкції сержанта із матеріального забезпечення - начальника відділення забезпечення відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженої наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2024 № 65-ОД, що призвело до втрати військового майна, сержанта з матеріального забезпечення - начальника відділення логістики першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_6 (П-047589) притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду»;

- пунктом 8 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 року № 2923-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:

Відповідно до статті 3, пунктів 1, 4 частини першої статті 6, частини 14 другої статті 7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», притягнути сержанта з матеріального забезпечення - начальника відділення логістики першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_6 за шкоду, завдану державі внаслідок нестачі військового майна номенклатури житлово-експлуатаційної служби, продовольчої служби, інженерної служби, автомобільної служби та речової служби, до повної матеріальної відповідальності за первісною вартістю майна в розмірі 2 630 369,89 грн. (два мільйони шістсот тридцять тисяч триста шістдесят дев`ять грн. 89 коп.), а з урахуванням зносу на суму 1 319 185,80 грн. (один мільйон триста дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 80 копійок);

- пунктом 9 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 року № 2923-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:

Головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби):

відомості про завданий державі збиток на суму 2 630 369,89 грн. (два мільйони шістсот тридцять тисяч триста шістдесят дев`ять грн. 89 коп.) занести до книги обліку нестач Ф.45 військової частини НОМЕР_2 та віднести на матеріально-відповідальну особу - сержанта з матеріального забезпечення - начальника відділення логістики першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_6 , за номенклатурами:

житлово - експлуатаційної служби, відповідно до довідки - розрахунку № 745 від 15.11.2024, на загальну суму 49 201,70 грн., а саме:

армійська розкладачка похідна в кількості 12 шт. на загальну суму 28800,00 грн.; розкладачка 199*64*41 см матеріал каркасу алюміній, матеріал конструкції - поліестер в кількості 2 шт. на загальну суму 6 300,00 грн.;

бензиновий генератор КSВ 2800А 230V 2,8 КW на загальну суму 14101,70 грн. продовольчої служби, відповідно до довідки - розрахунку № 2906 від 15.11.2024, на загальну суму 8 326,00 грн., а саме:

виделка столова з нержавіючої сталі в кількості 200 шт. на загальну суму 1600,00 грн.; ложка столова з нержавіючої сталі в кількості 117 шт. на загальну суму 936,00 грн.; каструля 20 л. з кришкою з нержавіючої сталі в кількості 3 шт. на загальну суму 5 790,00 грн.

інженерної служби, відповідно до довідки - розрахунку № 29 від 15.11.2024, на загальну суму 2 952,00 грн., а саме:

лопата мала піхотна (МПЛ-50) в кількості 16 шт. на загальну суму 2952,00 грн. автомобільної служби, відповідно до довідки - розрахунку № 1628 від 15.11.2024, на загальну суму 5 327,63 грн., а саме:

акумуляторна батарея 6 СТ-100 в кількості 1 шт. на загальну суму 2206,38 грн.; фільтр паливний ГАЗ 3302 в кількості 1 шт. на загальну суму 184,00 грн.; палець полушар. 264-ГАЗ в кількості 15 шт. на загальну суму 73,35 грн.; палець рульової тяги 268-ГАЗ в кількості 10 шт. на загальну суму 48,90 грн.; причіп 1-П-1,5 шасі №87480 в кількості 1 шт. на загальну суму 2815,00 грн. речової служби, відповідно до довідки - розрахунку № 176/24 від 15.11.2024, на загальну суму 2 564 562,56 грн., а саме:

бронежилет (плитоноска + 2 бронепластини) в кількості 14 шт. на загальну суму 409 500.00 грн.;

бронежилет з балістичним пакетом SHILLA (МТД) в кількості 15 шт. на загальну суму 316540,80 грн.;

бронепластина RМА - 1155 1еvе1 IV (МТД) в кількості 78 шт. на загальну суму 509 877,42 грн.;

бронежилет СЕS 4k в кількості 25 шт. на загальну суму 588 000,00 грн.; жилет захисний з 4-ма магазинами системи mollе та багатоцільовою сумкою в кількості 12 шт. на загальну суму 33 924,00 грн.;

машинка для підстригання Меgіо МG-583 25 Вт 4 насадки кераміка в кількості 1 шт. на загальну суму 465,00 грн.;

пластина до жилету (ТNР) 2 кат. в кількості 2 шт. на загальну суму 9 938,32 грн.; тактичний жилет з захисними пластинами, набором захисних накладок для бронежилет (МТД) в кількості 4 шт. на загальну суму 116 244,00 грн.;

шолом балістичний АRНХ в кількості 4 шт. на загальну суму 54 020,00 грн.; шолом балістичний Місh уровня IIIА-сертифікований NIJ МТД в кількості 51 шт. на загальну суму 361 921,50 грн.;

шолом балістичний РАGYТ 3А в кількості 28 шт. на загальну суму 164 131,52 грн.;

- пунктом 10 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 року № 2923-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:

Головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби), занести відомості про завданий державі збиток до книги грошових стягнень і нарахувань Ф.35 військової частини НОМЕР_2 та віднести на матеріально- відповідальну особу старшого сержанта ОСОБА_6 розмір завданого збитку в сумі 1 319 185,80 грн. (один мільйон триста дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять грн. 80 коп.) з урахуванням ступеня зносу військового майна;

- пунктом 11 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 року № 2923-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:

Головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» провести утримання завданої шкоди на загальну суму 1 319 185,80 грн. (один мільйон триста дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 80 копійок) із грошового забезпечення сержанта з матеріального 16 забезпечення - начальника відділення логістики першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_6 в розмірі 20% його місячного грошового забезпечення до повного погашення завданого збитку;

- пунктом 12 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 року № 2923-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:

У зв`язку з наявністю в діях сержанта з матеріального забезпечення - начальника відділення логістики першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_6 ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 413, частиною четвертою статті 425 Кримінального кодексу України, копію висновку службового розслідування з відповідними додатками направити на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, та Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони для прийняття відповідного правового рішення;

- пунктом 13 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 року № 2923-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:

Наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 21.09.2024 № 874-ОС «Про особовий склад» про призначення старшого сержанта ОСОБА_6 на посаду сержанта з матеріального забезпечення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) скасувати та розглянути на засіданні атестаційної комісії питання про призначення старшого сержанта ОСОБА_6 на посаду, не пов`язану з обліком, зберіганням та видачею матеріальних цінностей, в межах прикордонної комендатури швидкого реагування.

Позивач зазначає, що він фактично перестав розпоряджатися вказаним майном з 08.02.2023, оскільки саме з цієї дати відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.02.2023 №62-ОС "Про особовий склад" його увільнено від займаної посади старшини - начальника відділення забезпечення першої прикордонної застави прикордонної номенклатури швидкого реагування та призначено на посаду сержанта із матеріального забезпечення - начальника відділення забезпечення першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної номенклатури швидкого реагування.

Крім того, позивач з 2022 року залучений до виконання бойових завдань на сході України поза межами пункту постійної дислокації, де перебувало втрачене майно, тому фізично не міг перевірити наявність такого майна.

Вважаючи протиправним вказаний наказ в частині пунктів 7, 8, 9, 10, 11, 12,13, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 548-ХІV (далі по тексту - Статут), зокрема:

- військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами (стаття 9 Статуту);

- необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно ( стаття 11 Статуту);

- кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями ( стаття 16 Статуту);

- військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом ( стаття 26 Статуту);

- військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах (стаття 27 Статуту).

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном, визначає Закон України від 21.09.1999 №1075-XIV "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (надалі Закон №1075-XIV), зокрема:

- військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку, а також акції, частки у статутному капіталі юридичних осіб (далі - корпоративні права) тощо ( стаття1 Закону №1075-XIV);

- військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України, Служби безпеки України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України або в структурі Служби безпеки України воно набуває статусу військового майна. Закріплене військове майно використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України ( частини 1 та 2 статті 3 Закону №1075-XIV);

- військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання (частини 1 та 2 статті 4 Закону №1075-XIV);

- для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 5 Закону №1075-XIV);

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 р. №748 затверджено Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах ( далі- Положення № 748) яким передбачено:

- метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку та надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис) ( пункт 3 Положення № 748);

- інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна. Інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду ( пункт 4 Положення № 748);

- позапланова інвентаризація військового майна проводиться обов`язково у разі, зокрема, установлення фактів зловживань службовим становищем, інших службових порушень, крадіжок або зіпсуття майна, а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду ( пункту 7 Положення № 748);

- результати інвентаризації оформляються актом, до якого додаються інвентаризаційні описи і який підписується головою і членами інвентаризаційної комісії, а також у порядку ознайомлення командирами (начальниками) відповідних служб. Акт разом з інвентаризаційними описами, оригіналами облікових документів та письмовими поясненнями, одержаними від матеріально відповідальних осіб, щодо виявлених надлишків і нестач військового майна, висновками та пропозиціями інвентаризаційної комісії подається на затвердження командиру (начальнику) військової частини ( пункт 29 Положення № 748);

- у разі виявлення за результатами інвентаризації надлишку або нестачі військового майна командир (начальник) військової частини призначає розслідування з метою встановлення причин їх виникнення, розміру заподіяної шкоди та винних осіб. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб установлено в ході інвентаризації (пункт 30 Положення № 748);

- відповідальність за нестачу військового майна несуть матеріально відповідальні особи. (пункт 31 Положення № 748);

- рішення про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нестачі військового майна, і про ступінь відповідальності винних осіб приймається на підставі матеріалів інвентаризації, під час проведення якої встановлено причини, розмір шкоди та винних осіб, або результатів розслідування. Заподіяна шкода відшкодовується винними особами у порядку, передбаченому законодавством (пункт 32 Положення № 748);

- командир (начальник) військової частини видає за результатами інвентаризації наказ і доповідає про них вищестоящому командиру (начальнику) ( пункт 34 Положення № 748).

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 за № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-ІХ), зокрема:

- пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано ( пункт 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 160-ІХ);

- підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність ( частина перша ст. 3 Закону № 160-ІХ);

- умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди (частина друга ст. 3 Закону № 160-ІХ);

- особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій (пункт 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ);

- розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами ( частини 1 та 2 статті 7 Закону №160-ІХ);

- у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб ( частина 2 ст. 8 Закону № 160-ІХ);

- розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом ( частина 4 статі 8 Закону № 160-ІХ);

- відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (частина 1 статті 10 Закону №160-IX);

- стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення ( частина 1 статті 13 Закону №160-IX);

- наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (частина 1 статті 14 Закону №160-IX);

- у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ (частина 3 статті 14 Закону №160-IX).

Таким чином, аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку винної протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків військової служби або службових обов`язків та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.

Що ж стосується правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення військовослужбовця до відповідальності, то така повинна фокусуватися на тому, чи було прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення, чи є встановлені законом підстави для застосування стягнення та чи є застосоване стягнення пропорційним (співмірним) із вчиненим діянням.

При вирішенні даних спірних правовідносин суд застосовує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду 08.05.2018 у справі № 920/316/17, від 21.12.2018 у справі № 920/31/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 тощо, згідно з якою причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювана шкоди та шкодою, заподіяною державі, є обов`язковою умовою настання відповідальності, і він полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд констатував, що причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, у вирішенні спору про відшкодування шкоди необхідно враховувати, що саме протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідної особи є причиною завданої шкоди. Отже, між діями чи бездіяльністю та шкодою має бути прямий причинний зв`язок. За його наявності збитки підлягають відшкодуванню. За відсутності такого зв`язку збитки не відшкодовуються.

Як зазначено у спірному наказі (у його частині, що стосується позивача), підставою для притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності стала виявлена згідно наданих результатів інвентаризації нестача матеріальних цінностей, а саме:

- відповідно до інвентаризаційного опису №3113 необоротних активів від 13.11.2024 було виявлено нестачу матеріальних цінностей номенклатури житлово - експлуатаційної служби на загальну суму 49201,70 грн.,

- відповідно до інвентаризаційного опису №3114 необоротних активів від 14.11.2024 та інвентаризаційного опису запасів №3115 було виявлено нестачу матеріальних цінностей номенклатури продовольчої служби на загальну суму 8326 грн., про що складено довідку-розрахунок № 2906 від 15.11.2024;

- відповідно до інвентаризаційного опису №3116 запасів було виявлено нестачу матеріальних цінностей номенклатури інженерної служби на загальну суму 2952 грн., про що складено довідку-розрахунок № 29 від 15.11.2024;

- відповідно до інвентаризаційного опису №3117 запасів та інвентарного опису необоротних активів №3118 було виявлено нестачу матеріальних цінностей майна номенклатури автомобільної служби на загальну суму 5327.63 грн., про що складено довідку-розрахунок № 1628 від 15.11.2024;

- відповідно до інвентаризаційного опису №3119 запасів було виявлено нестачу матеріальних цінностей номенклатури речової служби на загальну суму 2995997,30 грн., про що складено довідки-розрахунки № 176/24 від 15.11.2024 та №180/24 від 15.11.2024.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем було завдано матеріальної шкоди державі в особі військової частини у виді нестачі матеріальних цінностей номенклатури житлово-експлуатаційної служби, продовольчої служби, інженерної служби, автомобільної служби та речової служби на загальну суму 3 061 804,63 грн.

Разом з тим, під час проведення службового розслідування додатково встановлено, що на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.05.2024 №757-АГ "Про призначення службового розслідування" було проведено службове розслідування за фактами можливих втрат військового майна під час участі військовослужбовців прикордонної комендатури швидкого реагування у відбитті збройної агресії російської федерації на східних рубежах нашої держави, згідно якого підтвердилися факти втрат (знищення) матеріальних цінностей номенклатури речової служби, а саме бронежилетів із балістичним пакетом SHILLA в кількості 33 шт. та 33 комплекти бронепластин RMA-1155 до них (66 пластин по ціні 6536,89 грн) на загальну суму 431434,74 грн., які рахувалися за матеріально відповідальною особою прикордонної комендатури швидкого реагування старшим сержантом ОСОБА_7 .

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок нестачі матеріальних цінностей, яка встановлена за результатами позапланової інвентаризації, була завдана пряма дійсна шкода, обчислена відповідно до вимог статті 8 Закону № 160-IX в розмірі 2 630 369,89 грн..

Разом з тим, у матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1 від 13.11.2024, згідно яких:

- майно номенклатури продовольчої служби отримувалося ним зі складу управління прикордонного загону та використовувалося при постійному місці дислокації ПКШР. У відрядження майно з їдальні з собою особовий склад ПКШР не брав. По прибуттю з відрядження було виявлено нестачу 200 вилок, 117 ложок та 3 каструль 20 л. Нестачу вказаного майна пояснити не може;

- інженерне майно, зокрема малі саперні лопати МПЛ-50 отримувались ним на інженерному складі прикордонного загону неодноразово з підрозділом в зоні активних бойових дій. Під час проведення інвентаризації було виявлено нестачу 16 лопаток. Нестачу їх пояснити не може;

- акумуляторна батарея 6СТ-100 після отримання зберігалася на загальному складі майна автомобільної служби. По прибуттю з відрядження АКБ 6СТ-100 на місці збереження не виявлено. Фільтр паливний, палець полушаровий та палець рулевої тяги були встановлені на автомобіль Газель. Причіп 1-П-1,5 шасі №87480 перед вибуттям у відрядження залишився на місці постійної дислокації ПКШР. По прибуттю з відрядження причіп на місці виявлений не був.

Згідно пояснення ОСОБА_1 від 14.11.2024 майно житлово-експлуатаційної служби постійно або частково разом з підрозділами перебувало в зоні активних бойових дій. Розкладачки видавалися особовому складу в тимчасове користування іншими посадовими особами. Дані про видачу до книги видачі майна в тимчасове користування вносилися частково. Відносно бензинового генератора KSB 2800А 230V 2,8KW пояснив, що вищевказаного генератора він не отримував.

Згідно пояснення ОСОБА_1 від 18.11.2024 в період з лютого 2023 року по дату дачі пояснень військове майно було частково перерозподілено між сержантами з матеріального забезпечення структури підрозділів ПКШР, подальший перерозподіл майна був призупинений в зв`язку з періодичним перебуванням ПКШР в зоні бойових дій або на відновленні по всій ділянці відповідальності НОМЕР_1 прикордонного загону; за вищевказаний період перерахувати все військове майно, яке рахувалося за ним, не було можливості, оскільки у зв`язку з виконанням бойових завдань на східних рубежах держави структурні підрозділи ПКШР знаходилися на різних ділянках відповідальності; до речового майна, яке рахувалося за ним і перебувало в різних приміщеннях на місці постійної дислокації ПКШР мали доступ інші матеріально відповідальні особи та розпоряджалися ним; речове майно у відповідності до інвентарного опису, яке рахується за ним, можливо ним особисто не отримувалося, рух майна між структурними підрозділами ПКШР не проводився, про що є підтвердження видачі майна в тимчасове користування іншим старшиною в книзі видачі майна в тимчасове користування; деяке майно з кімнати зберігання майна особовому складу видавалося не ним; нестачу майна на суму 128281,67 грн. не підтверджує, оскільки це майно видавалося не ним.

Згідно пояснень начальника І ВСП прикордонної служби (тип С) ПКШР ОСОБА_2 від 26.10.2024 зокрема вбачається, що посадовий контроль наявності матеріальних засобів провести в період участі в бойових діях неможливо, так як всі підрозділи ПКШР знаходилися на різних позиціях. По прибуттю на відновлення до постійного місця дислокації увесь підрозділ, не заходячи до військового містечка ПКШР, вибув на посилення ділянки відповідальності 3 прикордонної застави " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з тим майном, яке залишилося після ротації з ділянки ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно пояснень заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , коменданта ПКШР ОСОБА_8 (пояснення без дати відібрання), в періоди перебування ПКШР у постійному місці дислокації ним особисто здійснювалась вибіркова перевірка наявності матеріальних цінностей у підпорядкованих підрозділах; підтверджуючі документи щодо вибіркової перевірки матеріальних цінностей в наявності.

Згідно пояснень заступника коменданта ПКШР загону ОСОБА_3 від 16.11.2024, перерахування матеріальних цінностей сержантом ОСОБА_1 здійснювалися не в повному обсязі, оскільки ПКШР не знаходиться на місці постійної дислокації.

Разом з тим, з матеріалів службового розслідування не вбачається, що надані пояснення досліджувалися комісією та їм надавалася певна оцінка.

У відзиві на позов відповідач вказав на хибність тверджень позивача про те, що під час перебування його у відрядженні до приміщень, у яких зберігалося майно, мали доступ інші особи, оскільки ключі від складських приміщень знаходилися лише у позивача та опечатувалися його печаткою.

Проте суд вважає вказані доводи відповідача неприйнятними, оскільки з пояснень позивача, викладених вище, зокрема вбачається, що під час його відрядження деякі запчастини із переліку втраченого майна були використані для ремонту автомобіля Газель; причіп 1-П-1,5 шасі № НОМЕР_3 зник з ППД під час перебування позивача у відрядженні; АКБ зникла зі складу; генератор KSB 2800А 230V 2,8KW він взагалі не отримував тощо.

Проте відсутні докази того, що комісією надавалася оцінка цим поясненням.

Разом з тим, суд зауважує, що за вищенаведеним Положенням №748 відповідальність за організацію інвентаризації військового майна несе командир (начальник) військової частини, який повинен створити належні умови для її проведення у стислі терміни, визначити об`єкти (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим) і терміни проведення інвентаризації, зокрема, у разі приймання (здачі) посади матеріально відповідальними особами ( п. 5, 7 цього Положення).

Судом встановлено, що відповідачем не заперечується та не спростовується жодними доказами факт перебування позивача, починаючи з 2023 року, поза межами постійного пункту дислокації ПКШР з метою виконання бойових завдань на сході країни.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу щодо не виконання позивачем наказів, прийнятих начальником НОМЕР_1 прикордонного загону з метою передачі закріпленого за ним майна речової служби іншій особі перед своїм відрядженням.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що він не міг передати матеріальні цінності іншій відповідальній особі перед своїм відрядженням без вчинення начальником відповідача відповідних дій, пов`язаних з організацією такої передачі.

Доказів зворотного відповідачем не надано.

Причиною та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення зазначено неналежне виконання позивачем службових обов`язків, порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині не вжиття заходів щодо належного обліку та надійного зберігання речового майна прикордонної номенклатури швидкого реагування.

Проте ні матеріали позапланової інвентаризації, ні спірний наказ не містить висновків щодо причин заподіяння позивачем такої шкоди, а також не зазначено, внаслідок яких саме протиправних дій така шкода заподіяна, як того вимагають вищевказані положення Закону № 160-ІХ.

Під час розгляду справи відповідачем не надано пояснень, у чому конкретно полягає недбалість та неналежне виконання позивачем службових обов`язків, за умови, що позивач був залучений до виконання бойових завдань на сході України поза межами території пункту постійної дислокації НОМЕР_1 прикордонного загону та в цей час майном могли розпоряджатися інші посадові особи .

З огляду на вказані обставини, суд не вбачає причинного зв`язку між протиправною поведінкою позивача і завданою шкодою, оскільки матеріали позапланової інвентаризації не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача державі завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків щодо втрати матеріальних засобів на суму 2630369,89 грн.

Крім того, згідно наданих позивачем пояснень в межах службового розслідування вбачається, що під час його відрядження видача матеріальних цінностей відбувалась іншими матеріально відповідальними особами.

При цьому, відповідачем вказане ніяким чином не спростовано.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що на позивача не може бути покладений обов`язок відшкодування завданої шкоди у сумі грн., оскільки сукупність зібраних даних поза розумним сумнівом не доводить вини позивача та не може бути визнана судом достатньою для прийняття рішення про притягнення останнього до матеріальної відповідальності в розмірі 2630369,89 грн.

У свою чергу, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами, що позивач своїми діями чи бездіяльністю порушував установлений порядок обліку, зберігання, використання військового майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового майна.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. ( ч. 2 ст. 9 КАС України).

За положеннями пунктів 2-4 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На переконання суду, притягнення позивача до матеріальної відповідальності, вина якого не доведена належними та допустимими доказами є підставою для визнання протиправним та скасування пунктів 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 №2923-АГ "Про результати службового розслідування".

Згідно частини 3 статті 14 Закону №160-IX у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказу в частині - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) від 22.11.2024 №2923-АГ "Про результати службового розслідування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

30.04.26