Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №160/3700/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 рокуСправа №160/3700/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у розмірі 20% від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , був призваний на військову службу за мобілізацією 04.03.2022. За результатами проведеного 13.03.2023 медичного огляду військово-лікарською комісією у позивача було виявлено захворювання, пов`язане з проходженням військової служби. 05.12.2023 під час первинного огляду медико-соціальною експертною комісією було визначено ступінь втрати професійної працездатності позивача у розмірі 20% одноразово. Причинно-наслідковий зв`язок МСЕК було визначено на підставі довідки ВЛК. 27.05.2024 позивачу було проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_2 , за результатами якого прийнято постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювань – пов`язані з проходженням військової служби. 19.07.2024 позивача було звільнено з військової служби у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок отриманого професійного захворювання. Позивач звернувся до Міністерства оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення із заявою та документами для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, яке виникло під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без установлення інвалідності. Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було відмовлено у призначенні позивачу такої допомоги (витяг з протоколу № 9/в від 26.07.2024). Позивач вважає оскаржувану відмову протиправною та необґрунтованою, оскільки втрата працездатності у розмірі 20% спричинена захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.

Ухвалою суду від 27.02.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.03.2025 в порядку усунення недоліків у встановлений строк надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. Заяву обґрунтовано тим, що 19.07.2024 позивача було звільнено з військової служби у зв`язку зі станом здоров`я. Позивач звернувся до Міністерства оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення із заявою та документами для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з захворюванням, яке виникло під час проходження ним військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, однак відповіді на звернення не отримав. Неодноразово звертався до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу за призовом під час мобілізації, щодо стану розгляду його заяви. 19.08.2024 позивач особисто отримав у військовій частині копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 26.07.2024 № 9/в, після ознайомлення з яким дізнався про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. До суду звернувся протягом шестимісячного строку, який обчислюється з 19.08.2024. Доказів на підтвердження дати отримання копії витягу з протоколу засідання комісії надати не має можливості.

Ухвалою суду від 04.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії від 26.07.2024 № 9/в у частині, що стосується ОСОБА_1 , та копії документів, які було враховано при прийнятті такого рішення стосовно позивача, докази направлення і вручення ОСОБА_1 копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 № 9/в, повідомлення про результати розгляду його заяви про призначення одноразової грошової допомоги.

16.04.2025 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що підставою для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є дотримання сукупності умов: отримання військовослужбовцем захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювання військовослужбовця із виконанням ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності. Проходження військової служби та виконання обов`язків військової служби є окремими умовами для призначення одноразової грошової допомоги. Наданими позивачем доказами підтверджується причинний зв`язок «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», однак відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 7 Порядку від 25.12.2013 № 975 підставою для отримання одноразової грошової допомоги є втрата працездатності в результаті захворювання «під час виконання обов`язків військової служби». Тому відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності внаслідок захворювання під час проходженням ним військової служби.

22.04.2025 надійшла заява відповідача на виконання ухвали суду від 04.04.2025 в частині витребування доказів.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.03.2022 до 18.07.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що містяться записи у його військовому квитку серії НОМЕР_3 .

У довідці військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2022 № 236 зазначено, що солдат ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 04.03.2022.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 3258 від 13.03.2023 було проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 солдата за мобілізацією ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_1 , 13.03.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Цукровий діабет ІІ типу вперше виявлений, середнього ступеню важкості, стадія компенсації. - Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

05.12.2023 Обласною МСЕК № 2 (м. Кривий Ріг) КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР» видано ОСОБА_1 довідку серія 12ААА № 003473 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках – 20%.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 4663 від 27.05.2024 було проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 солдата за мобілізацією ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_1 , 27.05.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Гіпертонічна хвороба II ст. СН0 ст. Гіпертрофія лівого шлуночка. СН0 ст. І 11. Цукровий діабет II тип, середньої тяжкості, субкомпенсований. Е11. Діабетична ангіопагія нижніх кінцівок з незначним порушенням кровообігу. Хронічна ішемія І ст. І 73. Діабетична ретинопатія обох очей без порушення функції. Н36. Хронічний панкреатит без порушення функції. К86. Хронічний холецистит без порушення функції. К81. Стеатогепатоз. К76. Наслідки операції (27.12.20) - діагностична артроскопія лівого колінного суглобу, парціальна меніскектомія заднього рогу та тіла заднього рогу з приводу застарілого розриву, у вигляді больового синдрому та незначного порушення функції. М23. Поширений міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного та попереково-крижового відділів хребта, деформуючий спондильоз шийного та попереково-крижового відділів хребта зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами при помірному порушенні функції. М42. Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з С6-С7, L5-S1 корінцевим синдромом ліворуч у фазі нестійкої ремісії при незначному порушенні функції. G54. - Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

За змістом витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 № 9/в (пункт 64), розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги солдату ОСОБА_1 (вч НОМЕР_1 ), якому 05.12.2023 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 20% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12ААА № 003473 від 05.12.2023). У витягу з протоколу зазначено, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Вказано, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби).

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2025 № 1765/383 вказаною військовою частиною було надано пакет документів до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України на ОСОБА_1 (вих. № 1765/70 від 23.02.2024). 19.07.2024 ОСОБА_1 було звільнено з військової частини за станом здоров`я. 12.08.2024 до військової частини НОМЕР_1 надійшов витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 № 9/в, копію якого було особисто передано ОСОБА_1 19.08.2024.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Беручи до уваги дату отримання позивачем копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги – 19.08.2024, звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом відбулося з дотриманням встановленого строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1-1 Закону № 2011-XII визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 7 пункту другого статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Відповідно до пункту 2 статті 16-3 Закону № 2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт десятий статті 16-3 Закону № 2011-XII).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст), визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 714 – на час виникнення спірних правовідносин).

Практика Верховного Суду щодо застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.

Згідно з положеннями пункту 3 цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Абзацом другим пункту 18 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках прожиткового мінімуму: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у справі № 260/2081/23 зазначив, що аналіз вищевказаних положень Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 дозволяє дійти висновку про те, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності обмежено:

тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;

причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту третього статті 16 Закону № 2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.2022 визначено початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов`язків військової служби.

За змістом частини четвертої цієї статті військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

При цьому пунктом 4 частини першої цієї ж статті (у редакції на час призову позивача на військову службу за мобілізацією 04.03.2022) окремо визначено, що початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Наказом міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402; у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 Положення № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Абзацом 7 пункту 1.3 Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (пункт 21.1 Положення № 402).

Відповідно до пункту 21.2 Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Пунктом 21.5 Положення № 402 розмежовано формулювання, в тому числі «під час виконання ним обов`язків військової служби» та «пов`язане з проходженням військової служби», які є самостійними підставами встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Згідно з підпунктом «є» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

«Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у справі № 260/2081/23 дійшов висновку, що поняття проходження військової служби та виконання обов`язків військової служби є хоч і спорідненими за своєю суттю, однак розмежовуються, зокрема положеннями Закону № 2232-ХІІ та Положення № 402, за функціональними, територіальними та часовими критеріями, що свідчить про їх самостійність і про відсутність підстав для ототожнення таких понять під час визначення причин встановлення військовослужбовцям інвалідності та/або ступеня втрати працездатності.

Подібний підхід застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 20 грудня 2023 року у справі № 520/14757/2020 та від 31 січня 2024 року у справі № 160/8219/21, де Суд вказав, що аналіз пункту 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII та абзацу 2 пункту 7 Порядку № 975 свідчить про те, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби. При цьому оскільки умовами пункту 7 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII право на отримання грошової допомоги пов`язується безпосередньо з причинним зв`язком отриманого поранення чи захворювання, а саме з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби, для встановлення наявності права на отримання одноразової грошової допомоги ототожнення словосполучень «під час виконання ним обов`язків військової служби» та «пов`язане з проходженням військової служби» є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05.12.2023 позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності на підставі акта огляду МСЕК № 2007 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12ААА № 003473 від 05.12.2023).

За відсутності документального підтвердження захворювання військовослужбовця ОСОБА_1 під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги згідно з підпунктом 7 пункту другого статті 16 Закону № 2011-ХІІ.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 № 9/в в частині пункту 64, що стосується позивача, про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача. Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної позовної вимоги, похідна вимога про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, також не підлягає задоволенню.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № RD1B-AUT8-FK7E від 01.02.2025.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл понесених позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Повний текст рішення складено 30.04.2026.

Суддя В.В. Рянська