Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №160/17404/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 рокуСправа №160/17404/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.05.2025 №912500116204 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу час перебування на інвалідності у зв`язку трудовим каліцтвом з 19.12.2006 по 22.04.2025 (день звернення з заявою про переведення на пільгову пенсію за віком на пільгових умовах) до страхового та пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 22.04.2025 і перевести мене з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дня звернення, тобто з 22.04.2025, з урахуванням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок трудового каліцтва з 19.12.2006 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 22.04.2025 після досягнення віку 50 років позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком за Списком №1 через відсутність страхового стажу 25 років. Позивач не погоджується з рішенням відповідача, вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні до його страхового та пільгового стажу періоду знаходження його на інвалідності, тому і звернувся до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/17404/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги він не визнає. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Тобто, період перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, зокрема з 01.01.2004 при обчисленні страхового стажу не враховується. Відповідач вважає, що зазначений період підлягає зарахуванню до стажу роботу із шкідливими умовами при визначенні права на пільгову пенсію, з урахуванням трудової діяльності, а не в цілому до пільгового стажу роботи по Списку №1. У зв`язку з цим зазначає, що у позивача відсутній страховий стаж 25 років для переведення його на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України №1058. Тому вважає, що рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком є правомірним.

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Витребувані судом документи були надані відповідачем до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 19.12.2006 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22.04.2025 позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач) №912500116204 від 01.05.2025 позивачу відмовлено у переведенні його на пенсію за віком на пільгових умовах.

У рішенні, з-поміж, іншого зазначено про таке:

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно частини 1 ст. 24 Закону №1058 час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Розглянувши документи електронної пенсійної справи заявника, встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудкаліцтва/професійного захворювання згідно Закону №1058 з 19.12.2006. На даний час не працює. Страховий стаж врахований по 31.01.2025 рік та складає 11 років 3 місяці 8 днів. Пільговий стаж роботи заявника складає 11 років 0 місяців 0 днів. Підсумок по страховому стажу з урахуванням кратності: 22 роки 4 місяці 0 днів, що не відповідає вимогам пункту 2 ст. 114 Закону України №1058.

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 страхового стажу 25 років, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 ст. 114 Закону №1058, прийнято рішення відмовити заявнику в частині переводу на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає, що період перебування його на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням повинен бути зарахований до його страхового та пільгового стажу, а відтак він має право на пенсію за віком відповідно до частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із чим, позивач і звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV).

Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у особи має бути не менше 25 років страхового стажу (для чоловіків), не менше 10 років стажу (для чоловіків) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (зайнятість повний робочий день), затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, та особа має досягти віку 50 років.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно з ч.5 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

За приписами абз.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Як зазначено вище, позивач з 19.12.2006 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22.04.2025 позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Станом на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилося 50 років, відповідно для встановлення позивачу права на пенсію за віком відповідно до пункту першого частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV необхідна наявність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених вище роботах.

Оскаржуваним у цій справі рішенням органи пенсійного фонду відмовили позивачу у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах, через відсутність у позивача необхідного страхового стажу (25 років).

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудова книжка ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 містить такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):

1) 16.10.1995 Принят учеником горнорабочего подземного с полным рабочим днем на шахте.

2) 04.12.1995 Переведен горнорабочим подземным 3 разряда с полным рабочим днем в шахте.

3) 20.05.1999 Переведен подземным горнорабочим очистного забоя 4 разряда с полным рабочим днем в шахте.

4) 25.10.1999 Переведен подземным горнорабочим очистного забоя 5 разряда с полным рабочим днем в шахте.

ДВАТ «Шахта «Західно-Донбаська» «ДХК «Павлоградвугілля» перейменовано у філію у ВАТ «ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Західно-Донбаська» 22.12.2003.

Відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» з 25.10.2024.

5) 22.03.2005 Уволен по ст. 38 КЗОТ Украины, собственное желание.

Філія відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» «Шахта імені М.І.Сташкова»

6) 10.05.2005 Принят подземным горнорабочим очистного забоя 5 разряда участка по добыче угля.

7) 09.01.2007 Уволен в связи с обнаружением несоответствия работника выполняемой работе по состоянию здоровья, ст. 40 п. 2 КЗоТ Украины.

Отже, трудова книжка позивача свідчить про те, що він працював гірником із повним робочим днем в шахті.

Не є спірним у цій справі питання, що періоди роботи за вказаною професією дають право на призначення пенсії за віком за Списком №1.

Поряд із цим, суд установив, що відповідно до Акту (спеціального) розслідування нещасного випадку від 08.06.2006, з позивачем 06.06.2006 стався нещасний випадок на виробництві в період його роботи на шахті імені М.І. Сташкова ВАТ «Павлоградвугілля» на посаді гірника очисного забою дільниці з видобутку вугілля.

Згідно з наявною в матеріалах справи випискою із акту огляду МСЕК №547443 від 04.01.2007 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 19.12.2006 до 01.01.2008, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №064536 від 14.03.2011 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2011 до 01.01.2012, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №572594 від 20.02.2012 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2012 до 01.01.2013, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №005835 від 12.12.2012 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності до 01.01.2015, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №000878 від 15.01.2015 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2015 до 01.01.2016, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №429160 від 17.02.2016 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2016 до 01.01.2018, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №726928 від 08.02.2018 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2018 до 01.01.2020, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК №615352 від 16.01.2020 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2020 до 01.01.2022, причина інвалідності – трудове каліцтво.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №152073 від 26.01.2022 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 01.01.2022 безстроково, причина інвалідності: трудове каліцтво. Вказане також підтверджено довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12ААА №061791.

Отже, трудове каліцтво у позивача сталося в період його роботи за професією, яка дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1.

З огляду на викладене, наявні правові підстави для зарахування часу перебування позивача на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві до страхового стажу та до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 05.12.2019 у справі № 185/8539/16-а та від 08.07.2021 у справі № 212/1743/17-а.

При цьому позивач указує, що відповідач не зарахував до його страхового і пільгового стажу період його перебування на інвалідності з 19.12.2006 по 22.04.2025 у зв`язку з трудовим каліцтвом.

Як видно із наданого до справи розрахунку стажу позивача (Форми РС-право) від 01.05.2025, до страхового стажу позивача зараховано періоди перебування на інвалідності: з 01.01.2011 по 20.11.2016, з 21.12.2019 по 04.12.2024, з 29.01.2025 по 22.04.2025. Також до страхового стажу позивача зарахований період з 05.12.2024 по 28.01.2025.

Не зарахованими до страхового стажу є періоди з 10.01.2007 по 31.12.2010 та з 21.11.2016 по 20.12.2019.

У своєму рішенні відповідач не навів підстав щодо незарахування цих періодів до страхового стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 червня 2025 року у справі №440/4268/20.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що є необгрунтованими висновки органів пенсійного фонду щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів з 10.01.2007 по 31.12.2010 та з 21.11.2016 по 20.12.2019.

У свою чергу суд указує, що є непідтвердженим висновками МСЕК період перебування позивача на інвалідності з 02.01.2008 по 01.01.2011, тому цей період не може бути зарахований до страхового стажу позивача.

Таким чином, спірними періодами, які не зараховані до страхового стажу позивача є періоди з 10.01.2007 по 31.12.2007 та з 21.11.2016 по 20.12.2019.

Суд також установив, що ці періоди з 10.01.2007 по 31.12.2007 та з 21.11.2016 по 20.12.2019 не були зараховані і до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Крім того, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право) відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди, з 11.01.2011 по 20.11.2016, з 21.12.2019 по 22.04.2025.

Проте, оскільки причиною інвалідності позивача є трудове каліцтво під час виконання робіт, які дають право на пенсію за віком за Списком №1, і у періоди з 10.01.2007 по 31.12.2007, з 11.01.2011 по 20.11.2016, з 21.11.2016 по 20.12.2019 та з 21.12.2019 по 22.04.2025 група інвалідності позивача підтверджена документами МСЕК, вказані періоди з 10.01.2007 по 31.12.2007, з 21.11.2016 по 20.12.2019 підлягають зарахуванню, як до страхового, так і до пільгового стажу позивача, періоди з 11.01.2011 по 20.11.2016, з 21.12.2019 по 22.04.2025 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача є таким, яке прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто, є необгрунтованим, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно із розрахунком (Форма РС-право) зараховано до страхового і пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, такі періоди: з 16.10.1995 по 19.05.1999, з 20.05.1999 по 12.06.2000, з 13.06.2000 по 13.06.2000, з 14.06.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 22.03.2005, з 10.05.2005 по 09.01.2007.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Отже, органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплату пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи викладене, суд зазначає про задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2025 про переведення з пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Також, суд зобов`язує відповідача зарахувати до страхового стажу позивача та пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди з 10.01.2007 по 31.12.2007, з 21.11.2016 по 20.12.2019, зарахувати періоди з 11.01.2011 по 20.11.2016, з 21.12.2019 по 22.04.2025 підлягають зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовних вимог, які стосуються зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає, що пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу ще не була призначена, тому ці вимоги є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, а також часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.05.2025 №912500116204 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди з 10.01.2007 по 31.12.2007, з 21.11.2016 по 20.12.2019, зарахувати ОСОБА_1 періоди з 11.01.2011 по 20.11.2016, з 21.12.2019 по 22.04.2025 до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2025 про переведення з пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012).

Суддя Н.В. Кучугурна