Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №120/1028/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 квітня 2026 р. Справа № 120/1028/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України №0543 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України №0543 про зобов`язання скасувати в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів операцію із зняття з обліку 17.12.2024 у зв`язку із вибракуванням транспортного засобу "Skoda Superb", 2008 року випуску, колір бежевий, VIN номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито провадження по даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

13.02.2026 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить в позові відмовити, посилаючись на те, що транспортний засіб був знятий з обліку 17.12.2024 на підставі особистої заяви позивачки про вибракування. При цьому будь-яких доказів відчуження транспортного засобу іншій особі або його перереєстрації надано не було, а за даними реєстру такі дії не здійснювались.

Відповідач наголошує, що відповідно до чинного порядку зняття з обліку у зв`язку з вибракуванням транспортного засобу фізичної особи здійснюється виключно на підставі заяви власника та не потребує додаткових перевірок чи експертного дослідження. Після проведення такої реєстраційної дії законодавством не передбачено механізму поновлення державної реєстрації транспортного засобу.

Також відповідач зазначає, що під час вчинення реєстраційної дії було перевірено відсутність обтяжень та інших перешкод, а тому у суб`єкта владних повноважень був відсутній будь-який альтернативний варіант поведінки, окрім задоволення заяви позивачки.

Крім того, відповідач звертає увагу, що спірні правовідносини не охоплюють оцінку можливих цивільно-правових відносин між позивачкою та третіми особами щодо фактичної передачі транспортного засобу, оскільки такі обставини не входять до компетенції сервісних центрів МВС.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що діяв правомірно, добросовісно та у межах наданих повноважень, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 30.04.2026 у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу SKODA SUPERB, 2008, VIN: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію т/з НОМЕР_5 .

17.12.2024 звернулася до територіального сервісного центру МВС № 0543 із заявою, в якій вказала, що втратила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та днз на транспортний засіб, тому просила зняти з обліку транспортний засіб у зв`язку з вибраковкою.

Листом від 20.09.2025 №31/31/3542/К-4591-4367-2025 відповідач повідомив, що згідно бази даних НАІС Єдиного державного реєстру МВС України автомобіль SKODA SUPERB, 2008 р.в., VIN: № НОМЕР_3 було зареєстровано 12.07.2023 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 17.12.2024 року знято з обліку у ТСЦ №0543 у зв`язку з вибраковкою за заявою власника даного транспортного засобу.

Звертаючись до суду, позивач вважає протиправним та таким, що порушує її права, зняття транспортного засобу SKODA SUPERB з обліку у зв`язку з вибракуванням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання державної реєстрації транспортного засобу регулюються Законом Україні «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353-ХІІ), Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, Інструкцією про порядок здійснення підрозділам Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2010 № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861, (із змінами) (далі Інструкція № 379) та Порядком ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом МВС України від 16.11.2020 № 779 (далі Порядок №779).

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Суд зазначає, що єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудню 2009 № 1371), зі змінами, (далі - Порядок № 1388), який носить імперативний-характер.

Порядок № 1388 є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Пунктом 8 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Отже, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.

В свою чергу, відповідно до абзацом 1 пункту 40 Порядку №1388 зняття з обліку транспортних засобів (зокрема за бажанням власника, оскільки його транспортний засіб тимчасово не бере участь у дорожньому русі на території України, для відчуження транспортного засобу суб`єкту господарювання, що здійснює торгівлю транспортними засобами, та у зв`язку з вибракуванням (списанням) транспортного засобу в цілому) здійснюється в сервісному центрі МВС або через центр надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця чи рішення суду.

Цим же пунктом встановлено вичерпний перелік підстав для скасування, зокрема, операції зі зняття з обліку транспортних засобів, а саме:

на підставі документів, що підтверджують установлення факту знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера транспортного засобу, номера двигуна або заміни без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу;

на підставі відомостей про транспортний засіб, який під час здійснення його державної реєстрації (перереєстрації) або зняття з обліку перебував під дією обтяжень, або у разі подачі документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів;

у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу;

на підставі рішення суду;

у разі встановлення факту підроблення митних документів або нездійснення митного оформлення транспортного засобу.

У відповідності до вимог пункту 45 Порядку №1388 вибракувані (списані) транспортні засоби (у тому числі ті, що перебувають на тимчасовому державному обліку) юридичних осіб знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.

Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв`язку з їх вибракуванням (списанням) складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу SKODA SUPERB, 2008, VIN: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію т/з НОМЕР_5 .

17.12.2024 звернулася до територіального сервісного центру МВС № 0543 із заявою, в якій вказала, що втратила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та днз на транспортний засіб, тому просила зняти з обліку транспортний засіб у зв`язку з вибраковкою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вибракування (списання) транспортного засобу є різновидом зняття з обліку транспортного засобу.

В свою чергу, згідно із абзацом 13 пункту 42 Порядку №1388 у разі втрати власником свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) зняття з обліку або перереєстрація транспортного засобу проводиться після видачі нового свідоцтва про реєстрацію, крім випадків зняття з обліку транспортних засобів, які перейшли у власність спадкоємця на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Порядок здійснення центрами надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ встановлено Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №379 від 11 серпня 2010 року (далі - Інструкція №379 ).

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції №379, посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників (фізичних або юридичних осіб) про зняття ТЗ з обліку (вибракування), зразки яких наведено в додатках 9, 10 до цієї Інструкції. Такі заяви можуть прийматись від осіб, уповноважених у встановленому порядку на такі дії.

Згідно з пункту 5.5 Інструкції № 379, при знятті з обліку ТЗ у зв`язку з їх вибракуванням виконуються дії, передбачені пунктами 3.2-3.6, 3.9, 3.17, 3.18 глави 3 та пунктом 5.2 глави 5 цієї Інструкції, огляд ТЗ не проводиться, номерні знаки для разових поїздок не видаються.

Свідоцтво про реєстрацію ТЗ анулюється способом, що не дозволяє його повторного використання, і долучається до матеріалів про зняття з обліку ТЗ.

Якщо номерні знаки, свідоцтво про реєстрацію ТЗ (технічний паспорт) викрадені або власником втрачені, зняття з обліку ТЗ у зв`язку з його вибракуванням працівниками центру проводиться після внесення відповідної інформації до ЄДР ТЗ.

Отже, зняття з обліку транспортних засобів у зв`язку з вибраковкою здійснюється з ініціативи власника (юридичної чи фізичної особи) на підставі затвердженого акту (для підприємства) чи заяви власника (для громадян).

Водночас, суд звертає увагу, що сама по собі наявність заяви не може розцінюватися як безумовна підстава для проведення відповідної реєстраційної дії без дотримання інших вимог законодавства.

Як встановлено судом, у поданій 17.12.2024 заяві позивач зазначила про втрату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків. Разом з тим, відповідно до абзацу 13 пункту 42 Порядку №1388, у разі втрати свідоцтва про реєстрацію зняття з обліку транспортного засобу можливе лише після видачі нового свідоцтва, за винятком прямо визначених законом випадків, які у даній справі відсутні.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для проведення реєстраційної дії щодо зняття транспортного засобу з обліку без попереднього відновлення втраченого реєстраційного документа.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається належного підтвердження факту здачі номерних знаків та реєстраційних документів у порядку, визначеному Інструкцією №379, що також свідчить про недотримання встановленої процедури.

Суд також враховує, що наслідком оскаржуваної реєстраційної дії стало позбавлення позивача можливості реалізувати свої права як власника транспортного засобу.

Конституцією України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно до статті 13 Конституції України, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов`язки, а й орієнтовно вказує на його зобов`язання.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані і у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрала чинності для України з 11.09.97 та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Згідно з статтею 1 вищезазначеного протоколу, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до положень протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «мирне володіння» означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності особи. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використовувати власність, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади, рішення суду Wiggins v. United Kingdom Appl. 7456/76 (1979).

У пунктах 38, 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) вказано, що Суд повторює, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як «окремі», тобто не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (рішення у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства» від 8 липня 1986 року). Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

На думку суду, виходячи із правил застосування норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закладених у судовій практиці Європейського суду з прав людини, у спірних правовідносинах мало місце втручання у право власності позивача на транспортний засіб шляхом обмеження такого права, при цьому, «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача дотримано не було.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що оскаржувані дії відповідача не відповідають вимогам законності, обґрунтованості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак є протиправними.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивачки, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача скасувати в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів операцію із зняття з обліку 17.12.2024 у зв`язку із вибракуванням транспортного засобу "Skoda Superb", 2008 року випуску, колір бежевий, VIN номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України №0543 скасувати в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів операцію із зняття з обліку 17.12.2024 у зв`язку із вибракуванням транспортного засобу "Skoda Superb", 2008 року випуску, колір бежевий, VIN номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач: Територіальний сервісний центр МВС України №0543 (вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 45400935)

Суддя Мультян Марина Бондівна