Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №592/2735/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/2735/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Корольова Г. Ю.

Номер провадження 33/816/1132/26 Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Судом встановлено, що 13 лютого 2026 року о 17 год 05 хв у м. Суми по вул. Металургів, 77, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Kia», номерний знак НОМЕР_1 не врахував безпечної швидкості та дистанції, унаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Ford» номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на перехресті вулиць Металургів – В. Чорновола, на заборонений сигнал світлофора. Після цього за інерцією транспортний засіб «Ford» здійснив наїзд на автомобіль «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_3 , який також зупинився на заборонений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Тим чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 124 КУпАП.

Також судом першої інстанції встановлено, що 13 лютого 2026 року о 17 год 05 хв у м. Суми по вул. Металургів, 77, водій ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди вжив алкогольний напій (горілку міцністю 40 градусів) до проведення уповноваженою особою медичного огляду у встановленому законом порядку – як на місці ДТП, так і в закладі охорони здоров`я, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що вважав останнім днем оскарження 16 березня 2026 року, у зв`язку з чим подав скаргу на постанову судді саме цього дня. Враховуючи викладене, просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з поважністю причин його пропуску.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Оскаржувана постанова судді Ковпаківського районного суду м. Суми винесена 03 березня 2026 року, а останнім днем її оскарження є 12 березня 2026 року. Водночас апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 16 березня 2026 року.

Оскільки апелянтом первинно не було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, постановою судді Сумського апеляційного суду від 20 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.

25 березня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми 03 березня 2026 року.

З метою забезпечення права на доступ до правосуддя та апеляційне оскарження, а також реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 березня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції зазначених вимог дотримався у повному обсязі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.130, ст. 124 КУпАП, з урахуванням таких доказів:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 590678 від 13 лютого 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП;

- довідки Департаменту УПП в Сумській області, яким підтверджено отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 05 лютого 2025 року;

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 590660 від 13 лютого 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 лютого 2026 року, на якому зафіксовано місце знаходження транспортних засобів та отримані механічні пошкодження (автомобіль «Kia», номерний знак НОМЕР_1 – передньої частини; «Ford», номерний знак НОМЕР_2 – передньої та задньої частини; «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_3 – задньої частини);

- письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких останній повідомив працівникам поліції, що 13 лютого 2026 року о 17 год 00 рухаючись по вул. Металургів, перестроївся в лівий ряд руху, перед світлофором для здійснення лівого повороту, на вул. В. Чорновола, про що увімкнув покажчик повороту. В цей час, в задню частину його машини врізався автомобіль «Ford», на який було здійснено наїзд автомобілем «Кіа», водій якого знаходився в стані алкогольного сп`яніння;

- письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , котрий повідомив, що 13 лютого 2026 року о 17 год 05 хв на автомобілі «Ford», чекав зелений сигнал світлофора, який розташований на перехресті вул. Металургів – вул. В. Чорновола, в цей час відчув удар в задню частину транспортного засобу, у внаслідок чого автомобіль по інерції в`їхав у автомобіль, котрий стояв попереду;

- фотозображень транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди;

- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та підтверджено вживання останнім після дорожньо-транспортної пригоди за його участі алкоголю.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими, а підстави для сумніву в їх достовірності у апеляційного суду відсутні.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Як встановлено зі схеми місця ДТП від 13 лютого 2026 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia», номерний знак НОМЕР_1 , не врахувавши швидкості руху та безпечної дистанції і здійснив наїзд на транспортний засіб «Ford», номерний знак НОМЕР_2 , який стояв попереду на заборонений сигнал світлофора на перехресті вул. Металургів – вул. В. Черновола. У подальшому за інерцією транспортний засіб «Ford» здійснив наїзд на автомобіль «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_3 .

Зазначені дані схеми дорожньо-транспортної пригоди (розташування автомобілів після події, місце зіткнення, відеозапис із місця ДТП), а також характер і локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 узгоджуються між собою та з іншими долученими доказами (схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції), на підставі яких суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п. 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Диспозицією ч. 4 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Враховуючи викладене, під час розгляду справи необхідно встановити як факт наявності ДТП (склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП) так і факт вживання водієм алкоголю після ДТП до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Як встанвлено з долучених відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди повідомив, що після зіткнення вживав горілку, яку придбав у магазині.

На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди або в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, при цьому не заперечував факту вживання алкогольних напоїв саме після здійснення наїзду на транспортні засоби потерпілих.

Надані пояснення зафіксовані на нагрудні камери працівників поліції та викладені в письмовій формі, долученій до матеріалів справи. Вказані докази обґрунтовано визнані судом першої інстанції належними і допустимими, а також такими, що узгоджуються між собою.

Установивши, що після ДТП за участю ОСОБА_1 , останній до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, вживав алкоголь, про що він особисто та добровільно повідомив правоохоронців під відеофіксацію, поліцейські правомірно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, інкримінувавши йому порушення вимог п.2.10 «є» ПДР та кваліфікувавши його дії за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Водночас апелянтом у поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції щодо доведеності його вини.

Істотних порушень вимог КУпАП, які могли б бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду справи судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив усі обставини справи, надав оцінку доказам, дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції статей, з урахуванням вимог ст. 33, ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, постанова судді є законною, обґрунтованою і умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статті 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України

п о с т а н о в и л а:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 березня 2026 року.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову, без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.