Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №519/775/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 11-кп/813/510/26

Справа № 519/775/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судових засідань – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», матеріали кримінального провадження № 12024161200000138 від 18.03.2024 року за апеляційною скаргою прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.07.2024 року щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, який має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України,

встановив:

Оскарженим вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України та призначено покарання:

-за ч.3 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна;

-ч. 2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

-за ч.1 ст.311 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.3 ст.313 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна;

-за ч.2 ст.317 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк відбуття покарання відраховується з дня набрання вироком законної сили.

Зараховано ОСОБА_8 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 19.03.2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою вироком суду залишений без змін.

Вироком суду вирішеного питання стосовно долі речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.08.2024 року у вказаному вироку виправлена описка, а саме суд постановив в абзаці другому резолютивної частині вироку вірно зазначити: - «Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього майна».

Оскарженим вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що будучи особою без визначеного роду занять, діючи з корисливих мотивів, у період часу з 02.03.2024 року до 18.03.2024 року, за усним договором орендував житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , в яку незаконно переніс обладнання та прекурсори для незаконного виробництва психотропних речовин, за допомогою яких став незаконно виробляти особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в особливо великих розмірах, з метою подальшого незаконного збуту, тим самим організував місце для незаконного виробництва психотропних речовин, з корисливих мотивів.

В ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 23 години 45 хвилин 18.03.2024 до 02 години 41 хвилини 19.03.2024, виявлено та вилучено: колбу плоскодонну на 1 літр; два хімічних стакана на 1 літр; два хімічних стакана на 2 літри; «лійку Бюхнера»; «колбу Бунзена»; роздільну лійку у формі груші; колбу плоскодонну на 5л; скляну лійку; два циліндра мірних на 500 мл. та 1 л; фарфоровий стакан; 2,944 л рідини, котра містить прекурсор, стосовно якого встановлюються заходи контролю - валерофенон (1-фенілпентан-1-он); 0,930 л. соляної кислоти, котра являється прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю; 9,9 л. ацетону, котрий є прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю; 46 полімерних згортків з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальний кількісний вміст якої складає 14,48г.; полімерні ємності у кількості 16 шт.

Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.317 КК України – організація місця для незаконного виробництва психотропних речовин з корисливих мотивів.

Крім того, в невстановлений судом час, але не пізніше 18.03.2024 року, у ОСОБА_8 виник протиправний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання обладнання, призначеного для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , не пізніше 18.03.202 року4, незаконно придбав обладнання, яке в конструктивному поєднанні призначене для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, а саме: колбу плоскодонну на 1 літр; два хімічних стакана на 1 літр; два хімічних стакана на 2 літри; лійку Бюхнера; колбу Бунзена; роздільну лійку у формі груші; колбу плоскодонну на 5л; скляну лійку; два циліндра мірних на 500мл. та 1л.; фарфоровий стакан.

Після цього, у період часу з 11.03.2024 по 14.03.2024, ОСОБА_8 переніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , з метою незаконного зберігання та подальшого використання для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

В ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 23 години 45 хвилин 18.03.2024 до 02 години 41 хвилини 19.03.2024, було виявлено та вилучено обладнання для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини.

Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.313 КК України – придбання, зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин, з метою виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин.

Крім того, в невстановлений судом час, але не пізніше 18.03.2024 року у ОСОБА_8 , виник протиправний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виробництва психотропних речовин.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , будучи особою без визначеного роду занять, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений спосіб та час, але не пізніше 18.03.2024, незаконно придбав не менше 2,944 л рідини, котра містить прекурсор, стосовно якого встановлюються заходи контролю - валерофенон (1-фенілпентан-1-он), не менше 0,930 л соляної кислоти, котра являється прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю та не менше 9,9 л ацетону, котрий є прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю та став їх незаконно зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 з метою їх використання для виробництва особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

В ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 23 години 45 хвилин 18.03.2024 до 02 години 41 хвилини 19.03.2024, виявлено та вилучено 2,944 л рідини, котра містить прекурсор, стосовно якого встановлюються заходи контролю - валерофенон (1-фенілпентан-1-он), 0,930 л соляної кислоти, котра являється прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю, та 9,9л ацетону, котрий є прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.311 КК України – незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виробництва психотропних речовин.

Крім того, в невстановлений судом час, але не пізніше 18.03.2024 року у ОСОБА_8 , виник протиправний умисел направлений на незаконне виробництво та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в особливо великих розмірах з метою подальшого незаконного збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , у невстановлений спосіб та час, але не пізніше 18.03.2024, незаконно придбав обладнання та прекурсори, що призначені для виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин, та перевіз їх у житлову квартиру за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого незаконного виробництва, зберігання та збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в особливо великих розмірах.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 у невстановлений час, але не пізніше 18.03.2024, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , із використанням раніше придбаного обладнання та прекурсорів, незаконно виробив не менше 43,334 г особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), після чого став її незаконно зберігати, з метою подальшого незаконного збуту, в особливо великих розмірах.

В ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 23 години 45 хвилин 18.03.2024 до 02 години 41 хвилини 19.03.2024, виявлено та вилучено хімічне обладнання з нашаруванням особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та 46 полімерних згортків з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Загальний кількісний вміст вилученої особливо небезпечної психотропної речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) складає 43,334г, що відповідно до Таблиці 2 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне виробництво та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, з метою збуту.

Крім того, в невстановлений судом час, але не пізніше 18.03.2024 року у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел направлений на незаконне виробництво та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у великих розмірах без мети збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , у невстановлений спосіб та час, але не пізніше 18.03.2024, незаконно придбав обладнання та прекурсори, що призначені для виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин, та перевіз їх у житлову квартиру за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 з метою подальшого незаконного виробництва, зберігання та особистого вживання, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у великих розмірах.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 у невстановлений час, але не пізніше 18.03.2024, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , із використанням раніше придбаного хімічного обладнання та прекурсорів, незаконно виробив не менше 11,142 г особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), після чого став її незаконно зберігати при собі у великих розмірах без мети збуту.

Надалі, у період часу з 18 години 10 хвилин по 22 годину 49 хвилин 18.03.2024, в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, площа Привокзальна, 2 та затримання в порядку ст. 208 КПК України, у ОСОБА_8 виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальний кількісний вміст якої складає 11,142 г., що відповідно до Таблиці 2 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне виробництво та зберігання психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.

Не погодившись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій він не оскаржуючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеність його вини, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим за ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців;

- за ч.1 ст.311 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.3 ст.313 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.317 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна. В іншій частині прокурор просить вирок залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що санкції ч.3 ст.307, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Прокурор звертає увагу, що суд першої інстанції, вірно призначив ОСОБА_8 додаткове покарання за ч.3 ст.307, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України у виді конфіскації майна, проте в порушення вимог ч.1 ст.59 КК України, не зазначив, що конфіскації підлягає усе належне йому майно чи його частина.

Крім того, за наслідками часткового складання призначених судом покарань на підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання, призначене ОСОБА_8 , суд не призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За наведених обставин вирок суду підлягає скасуванню в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягав застосуванню.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі – КПК), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим, суд, керуючись положеннями ч.3 ст.349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Положеннями закріпленими в ст.409 КПК регламентовано підстави для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі і істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно положень ст.413 КПК, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, ч.1 ст.59 КК України передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Санкції кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України за якими місцевий суд визнав винуватим ОСОБА_8 , передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого за вчинення вищевказаних протиправних дій, суд першої інстанції правильно призначив ОСОБА_8 додаткове покарання у виді конфіскації майна, проте, в порушення вимог ч.1 ст.59 КК України, не зазначив, чи підлягає конфіскації все належне йому майно, чи лише його частина.

Окрім цього, призначивши ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, суд першої інстанції всупереч вимогам кримінального закону не призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш тяжкого покарання.

Оскільки доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.409, п.1 ч.1 ст.413 КПК, в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, з ухваленням апеляційним судом нового вироку в цій частині.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 420, 421, 424, 426, 532, 615 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_9 – задовольнити.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.07.2024 року, яким

ОСОБА_8 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України – скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання:

- за ч.3 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців;

- за ч.1 ст.311 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.3 ст.313 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.317 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання ним законної сили.

Копії вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4