Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №712/2080/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ № 712/2080/26

Провадження №3/712/1087/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №984063 від 10.02.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Першотравневе, Черкаського району, Черкаської області, громадянки України, яка є пенсіонером, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №984063 від 10.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого 02.02.2026 близько 23 год. 00 хв. за адресою: вул. Сумгаїтська, буд. 33, м. Черкаси, в приміщенні магазину АТБ, гр. ОСОБА_1 недотрималася обов`язку по вихованню дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній вчинив бійку в магазині.

Відповідно до положень КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначивши, що належним чином виконувала покладені на неї обов`язки щодо виховання дитини та не ухилялася від їх виконання. За її поясненнями, обставини, викладені у протоколі, не свідчать про свідоме чи умисне невиконання батьківських обов`язків, а подія, що мала місце, не є наслідком її протиправної бездіяльності чи недбалого ставлення до виховання дитини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №984063 від 10.02.2026, зазначено, що 02.02.2026 близько 23 год. 00 хв. за адресою: вул. Сумгаїтська, буд. 33, м. Черкаси, в приміщенні магазину АТБ, гр. ОСОБА_1 недотрималася обов`язку по вихованню дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній вчинив бійку в магазині.

ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч.2 ст. 184 КУпАП відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 Кодекс України про адміністративні правопорушення. Водночас частина друга статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, що визначені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Отже, обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, є факт попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 цієї статті та вчинення нового аналогічного правопорушення протягом одного року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме ст. 150 Сімейного кодексу України, положенням якої передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що до них долучено відомості про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а за ч. 3 ст. 184 КУпАП. Вказане не може вважатися належним підтвердженням повторності правопорушення у розумінні ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки диспозиція цієї норми прямо передбачає вчинення особою аналогічного правопорушення саме після притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП протягом року.

Крім того, суд звертає увагу, що навіть за ч. 3 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 фактично не була піддана адміністративному стягненню, оскільки провадження у відповідній справі було закрито у зв`язку з малозначністю правопорушення. Таким чином, відсутній обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме факт накладення на особу адміністративного стягнення, після якого вона протягом року вчинила б нове правопорушення.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.2 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку iз відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя: В.В. Пронька