Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №524/13671/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/13671/25

Провадження №2/524/1354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року Автозаводський районний суду м. Кременчука в складі : головуючого судді Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Косенко Р.Д., за участі представників: позивача ОСОБА_1 – адвоката Гонтара В.М., відповідача ОСОБА_2 - адвоката Олійник Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в м Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом здійснення самочинного будівництва,-

У С Т А Н О В И В

У жовтні 2025 року представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Гонтарем І.М. в системі «Електронний суд» сформована позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом здійснення самочинного будівництва . Зазначає, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0123 га кадастровий номер 5310436100:04:003: 1413. Власником суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478 та житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .. Згідно висновку експерта № 11/6-23 від 29.11.2023 року ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво, що порушує права позивача як землекористувача.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди в здійсненні права власності шляхом здійснення за свій рахунок самочинного будівництва, здійсненого з порушенням ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування і забудова територій. Основні положення» земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , а саме знести гараж, навіс прибудований до гаражу, що розміщений на межі де відстань від стіни прибудови житлового будинку до межі суміжної земельної ділянки, яка проходить по металевій огорожі і становить : з боку АДРЕСА_3 , поступово зменшуючись до 0,20 м з протилежної сторони (з боку заднього фасаду) та вбиральню, яка знаходиться на відстані 0,7 м -0, 73 м до меж земельної ділянки, яка належить позивачу

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.10.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

05.12.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Олійник Л.М. подано відзив на позов. Наголошує, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478 та житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №247 від 20.03.2013 року. З правовстановлюючого документу та відомостей з державного реєстру речових прав та технічного паспорту від 20.03.2008 самовільне будівництво відсутнє, а гараж та вбиральня, які вимагає знести позивач побудовані в 70-80 роках. Висновком експерта №93-25 від 02.12.2025 року встановлено, що ознак самочинного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478, що належить ОСОБА_2 , яка розташована за адресою АДРЕСА_2 не виявлено. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вирішити питання щодо судових витрат

08.12.2025 року адвокатом Гонтар В.М. сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив. Наголошує, що спірні будівлі, збудовані у 70-80 роках є самочинними і реєстрація права власності не змінює правовий режим такого будівництва. Побудова об`єкта нерухомості з істотним порушенням будівельних норм і правил є самостійною ознакою самочинного будівництва і виникнення на нього права власності не позбавляє права зацікавленої особи, права якої порушено, на знесення такого будівництва та обов`язок такої особи, що здійснила самочинне будівництво його знесенні при порушення прав інших осіб та при неможливості його перебудови. Наданий відповідачем висновок експерта не є однозначним доказом безпідставності позовних вимог позивача.

Ухвалою суду від 15.01.20256 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Гонтар В.М. просить позов задовільними з підстав, що зазначені. Зазначив, що необхідність усунення перешкод у користуванні земельної ділянки пов`язана з необхідністю продовження будівництва.

Представник відповідача ОСОБА_2 , - адвокат Олійник Л.М. підтримує доводи відзиву, просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 29 березня 2923 року є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0123 га кадастровий номер 5310436100:04:003: 1413.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478 та житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 грудня 2014 року є ОСОБА_2

Спір між суміжними землекористувачами щодо усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, був ініційований ОСОБА_2 в суді справа №524/4971/23 .

Згідно з висновком №11/6-23 від 29.11.2023 року будівельно-технічного експертного дослідження, зроблений на замовлення ОСОБА_1 експертом шляхом зовнішнього візуального обстеження проведення замірів та дослідження технічних та картографічних матеріалів встановлено розміщення будівель та споруд, а саме: прибудови житлового будинку, гаражу, навісу, прибудованого до гаражу, вбиральні здійсненого з порушенням ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування і забудова територій. Основні положення» земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , а саме знести гараж, навіс прибудований до гаражу, що розміщений на межі де відстань від стіни прибудови житлового будинку до межі суміжної земельної ділянки, яка проходить по металевій огорожі і становить : з боку АДРЕСА_3 , поступово зменшуючись до 0,20 м з протилежної сторони (з боку заднього фасаду) та вбиральню, яка знаходиться на відстані 0,7 м -0, 73 м до меж земельної ділянки, яка належить позивачу

Позивач ОСОБА_1 , отримавши висновок експерта №11/6-23 від 29.11.2023 року звернувся до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з вимогою щодо створення комісії для встановлення факту будівництва ОСОБА_2 самочинного будівництва з порушенням будівельних норм , скласти відповідний акт та припис щодо необхідності усунення порушень щляхом знесення ОСОБА_2 , за свій рахунок самовільного будівництва, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Так, предметом спору є наявність з боку одного власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0123 га кадастровий номер 5310436100:04:003: 1413 встановлення перешкод (гаражу, навісу прибудованого до гаражу, вбиральні), що обмежують іншого власника суміжної земельної ділянки в користуванні нею. Способом захисту порушених прав власника земельної ділянки, запропонований позивачем є усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва.

Таким чином, суд повинен з`ясувати чи є побудовані гараж, гараж з навісом та вбиральня самочинним будівництвом та перешкодою в доступі позивачеві до користування земельною ділянкою .

За приписами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (постанова ВС від 26.06.2019 справа №25/2625/17).

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 справа № 653/1096/16).

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі статтями 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Зі ст. 70 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У частині 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

З технічного паспорту на будинок, що належить на праві власності ОСОБА_2 , вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 розташований житловий будинок площею 782 кв.м позначений літерою «Аа» гараж літера «Б3», літня кухня літера «В», погріб літера «Т», сарай літера «Д,д», літній душ літера «Е», вбиральня літера «Ж».

ОСОБА_1 ( земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0123 га кадастровий номер 5310436100:04:003: 1413, у тому числі земельні угіддя 007:01 малоповерхова забудова - 00,0023 га, 007.01 малоповерхова забудова - -0,0023 га – 0,0100 га, у межах згідно з планом та спадкоємець ОСОБА_2 , (земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:04:003:0478 та житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 ) є суміжними користувачами суміжної земельної ділянки. На межі земельних ділянок знаходяться житлові споруди гараж, гараж з навісом та вбиральня.

Земельні ділянки перебувають у власності позивача та відповідача, виділені у користування під будівництво житлових будинків.

У цьому спорі позивач посилається на те, що відповідач (сусідка) самовільно без погодження з позивачем самочинно збудувала гараж, навіс прибудований до гаражу та вбиральню. Проте будівництво є самовільним, розміщене на межі де відстань від стіни прибудови житлового будинку до межі суміжної земельної ділянки, яка проходить по металевій огорожі і становить : з боку АДРЕСА_3 , поступово зменшуючись до 0,20 м з протилежної сторони (з боку заднього фасаду) та вбиральню, яка знаходиться на відстані 0,7 м -0, 73 м до меж земельної ділянки, яка належить позивачу. Внаслідок відсутності організованого водостоку, атмосферні опади у вигляді дощу та снігу з покрівлі гаражу та навісу стікають безпосередньо на територію земельної ділянки, належної позивачеві, що сприяє накопиченню вологи в грунтах та в основі фундаменту(а..с 3).

Відповідач заперечує, оскільки будівлі були зведені у 70-80 роках, з отриманням усіх необхідних дозволів, проведена державна реєстрація, не є самочинними та не перешкоджає позивачеві користуватися земельною ділянкою.

Згідно з висновком експертного дослідження №93-25 від 02.12.2025, зроблений на замовлення адвоката Олійник Л.М. ознак самочинного будівництва на земельній ділянці , що належить ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 не виявлено. Зведення вбиральні, за висновком експерта, не потребує документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняття в експлуатацію. (а.с. 48)

Обставини цього висновку експерта не спростовано позивачем.

Натомість на підтвердження обставин наявності у позивача перешкод у користуванні земельною ділянкою він замовив експертний висновок щодо того, чи відповідають споруджені на межі земельної ділянки споруди вимогам ДБН.

Згідно з цим висновком будівельно-технічної та земельно – технічної експертизи від 29.11.2023, експерт, виходячи з проведеного дослідження методом зовнішнього натурного обстеження та методом співставлення результатів обстеження встановлено, що гараж, навіс прибудований до гаражу, що розміщений на межі де відстань від стіни прибудови житлового будинку до межі суміжної земельної ділянки, яка проходить по металевій огорожі і становить : з боку провулка Дмитра Шостаковича 0, 76 м, поступово зменшуючись до 0,20 м з протилежної сторони (з боку заднього фасаду) та вбиральню, яка знаходиться на відстані 0,7 м -0, 73 м до меж земельної ділянки, яка належить позивачу

Згідно з ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дослідив висновок експерта від 29.11.2023, а саме фотокартки розташування гаражу, навісу прибудованого до гаражу та вбиральні, та вважає, що висновок експерта про відсутність організованого водостоку, атмосферні опади у вигляді дощу та снігу з покрівлі гаражу та навісу стікають безпосередньо на територію земельної ділянки, належної позивачеві, що сприяє накопиченню вологи в грунтах є хибним, оскільки на фотокартках вбачається, що між стінами та парканом є відстань, розміри якої описані експертом у висновку, але візуально вбачається, що паркан не примикає до стіни будинку, а наявна між парканом і стіною відстань може забезпечити стікання атмосферних опадів, що спростовує обставини неможливості користування позивачем належної йому земельної ділянки .

З огляду на це, відсутні підстави вважати, що гараж, навіс до гаражу та вбиральня, зведені на території прибудинкової земельної ділянки відповідача є перешкодою власнику земельної ділянки, створює для нього обмеження, а за відсутності ознак самовільного будівництва відсутні законодавчі підстави для застосування крайнього заходу..

Вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, є недоведеними, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Оскільки вимоги щодо знесення гаражу, навісу до гаражу та вбиральні є похідними від вимог про усунення перешкод, суд відмовляє у їх задоволенні.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937, 92 грн необхідно віднести на рахунок позивача

Відповідачем понесені витрати на проведення експертного дослідження № 93-26 від 02.12.2025 року у розмірі 4000 грн. згідно квитанції №29 від 02.12.2025 року

На підставі ст.ст. 139, 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути у повернення сплачених судових витрат пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 12,80-89, 141, 263-265, 352 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом здійснення самочинного будівництва відмовити.

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937, 32 грн. віднести на рахунок ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплачених судових витрат пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 4000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Суддя Олена Предоляк