Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №371/187/26 — Миронівський районний суд Київської області

28.04.2026 Єдиний унікальний № 371/187/26 провадження № 2/371/900/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гуренка М.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2026 року представник позивача – адвокат Шкребтій В.В. звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 24 листопада 2012 року перебуває у шлюбі з відповідачем, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №115. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також вказала, що шлюб між сторонами видався невдалим. Після реєстрації шлюбу подружжя проживало в будинку, який належав батькам відповідача. Позивач та відповідач не зійшлися характерами, протягом останніх трьох років між подружжям почалися непорозуміння на грунті побутових питань. Вони мають різні погляди на життя, подальші життєві плани, ведення домашнього господарства провокують постійні сварки, що негативно впливає на виховання сина. Із жовтня 2025 року подружжя проживає окремо. Позивач проживає на орендованій квартирі. Фактично на даний час подружжя не підтримує будь-яких сімейних стосунків.

Як вбачається в повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з додатками отримав 10 березня 2026 року, що підтверджується датою у поштовому повідомленні. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, до суду не надав.

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.

Згідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 24 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №115. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя у сторін не склалося, оскільки після реєстрації шлюбу подружжя проживало в будинку, який належав батькам відповідача. Сторони не зійшлися характерами, протягом останніх трьох років між подружжям почалися непорозуміння на грунті побутових питань. Сторони мають різні погляди на життя, подальші життєві плани, ведення домашнього господарства провокують постійні сварки, що негативно впливає на виховання сина. Із жовтня 2025 року подружжя проживає окремо. Позивач проживає на орендованій квартирі. Фактично на даний час подружжя не підтримує будь-яких сімейних стосунків.

Відповідно до ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, в позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача кошти за оплату послуг представника, обгрунтувавши тим, що представником на час подання позовної заяви виконані наступні дії: надано консультацію щодо правпових питань стосовно розірвання шлюбу;% вивчено матеріали справи; підготовлено та подано до суду цивільний позов.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позицію Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складністю виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 19, 76-81, 141, 258, 274-275, 277, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24 листопада 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 115, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , 1331,20 грн. понесених судових витрат та витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн., а всього стягнути 3831,20 грн. (три тисячі вісімсот тридцять одну гривню двадцять копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.О. Гуренко