Вирок від 23 квітня 2026 р. у справі №370/1114/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2026 р. Справа № 370/1114/26

Провадження № 1-кп/370/38/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді

ОСОБА_1 , у приміщенні суду в селищі Макарові Київської області у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні № 12026116210000028 від 12 березня 2026 року, згідно з яким, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Брусилів Житомирської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, тимчасово не працевлаштований, раніше судимий:

- 04 березня 2011 року Андрушівським районним судом Житомирської області за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76, 104 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 04 липня 2011 року Андрушівським районним судом Житомирської області за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 162, частиною першою статті 70 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 71 Кримінального кодексу України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2010 року та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

- 29 лютого 2012 року Корольовським районним судом міста Житомир за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 185, частиною першою статті 70 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, на підставі частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

- 07 серпня 2015 року Брусилівським районним судом Житомирської області за частиною першою статті 304, частиною третьою статті 185, частиною першою статті 162, частиною першою статті 70 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 71 Кримінального кодексу України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Королевського районного суду міста Житомир від 29 лютого 2012 року та призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 19 червня 2019 року Брусилівським районним судом Житомирської області за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 185, частиною першою статті 185, статтею 70 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 71 Кримінального кодексу України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2015 року та призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 05 лютого 2021 року Брусилівським районним судом Житомирської області за частиною першою статті 263, частиною першою статті 263-1, частиною першою статті 395, частиною третьою статті 185, статтею 70 Кримінального кодексу України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, на підставі статті 71 Кримінального кодексу України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Брусилівським районним судом Житомирської області від 19 червня 2019 року та призначено покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі. Відповідно до частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України призначено покарання у виді 4 років 9 місяців позбавлення волі; звільнений 22 серпня 2023 року з Державної установи «Райківська виправна колонія № 73» умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 12 днів,

зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України

у с т а н о в и в:

Згідно із статтями 12, 15, 19, 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно із Списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці № I, «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 із змінами PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Разом з тим, ОСОБА_2 , 11 квітня 2026 року близько 19 год 30 хв проходив по вулиці Брусилівська в селі Великий Карашин Бучанського району Київської області поблизу домоволодіння № 5 та знайшов на землі поліетиленовий пакет з психотропною речовиною PVP загальною масою 0,157 г. Достовірно знав, що обіг психотропної речовини PVP заборонено, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою власного вживання, без мети збуту, поклав пакет з психотропною речовиною у кишеню куртки, таким чином почав незаконно зберігати її.

Того ж дня об 20 год 06 хв. ОСОБА_2 по вулиці Брусилівська в селі Великий Карашин Бучанського району Київської областізупинили працівники поліції та вилучили психотропну речовину PVP.

Загальна маса PVP, яку незаконно придбав та зберігав

ОСОБА_2 становить 0,157 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України від 01 серпня 2000 року № 188 (зі змінами), є кримінально караним діянням.

Отже, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України.

За приписами статті 12 Кримінального кодексу України ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Прокурор, у порядку частини першої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Приписами частин другої, третьої статті 381 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника, адвоката ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та згодою з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку.

Так, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

У зв`язку з чим, начальник Макарівського відділу Бучанської окружної прокуратури

ОСОБА_4 звернувся до суду з обвинувальним актом, із клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, у порядку, визначеному частиною першою статті 302 Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначена позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду цього обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження відповідно до частини другої статті 381 Кримінального процесуального кодексу України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченим винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин без мети збуту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд керується статтями 65-67 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення особою нових кримінальних правопорушень.

Вчинення особою кримінального правопорушення, визначеного частиною першою

статті 309 Кримінального кодексу Україникарається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, на обліку у

лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, Брусилівська селищна рада інформацією щодо ОСОБА_2 не володіє.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, суд не встановив.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у межах санкції частини першої статті 309 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, на думку суду, таке покарання буде достатнім для виправлення й перевиховання обвинуваченого та зможе запобігти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів вирішити згідно із статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 124 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати на користь держави, пов`язані з проведенням судової експертизи у розмірі 3 565,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 302, 368, 369-371, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази у справі: спеціальний пакет № WAR1977768 в середині якого знаходяться об`єкт після проведення дослідження, а саме: PVP, Маса якого становить 0,157 г та первинне пакування передане на зберігання до камери зберігання речових доказів Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (реквізити для зарахування коштів з судових витрат: рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби України по коду доходів 24060300 «Інші надходження, МФО 899998).

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1