Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту народження, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №367/14798/25
Суддя: Одарюк М. П.
Справа № 367/14798/25
Провадження №2-о/367/41/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
29 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу № 367/14798/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Любашівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державний архів Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
у с т а н о в и в:
В грудні 2025 року заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт народження її матері 1940 року в селищі Любашівка Одеської області з метою отримання свідоцтва про народження матері та встановлення в майбутньому факту родинних відносин з її прабабусею ОСОБА_2 , 1898 року народження. Вказує, що вона є єдиною дитиною її матері ОСОБА_3 , 1940 року народження, інших родичів вже не має в живих, а також враховуючи, що її матір була єдиною дитиною її бабусі ОСОБА_4 , 1922 року народження, інших зацікавлених осіб у справі встановлення факту народження її матері ОСОБА_5 ( РНОКПП НОМЕР_1 , по паспорту ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто народження Новосибірськ, російська федерація) в 1940 році в селищі Любашівка Одеської області на території України, чиї права та інтереси могли би бути порушені, окрім неї не має. Заявник змушена звернутися до суду за захистом прав матері заявниці на її українське походження. В обґрунтування заяви вказує, що вона народилася в м. Ясинувата Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ батьками є ОСОБА_6 (українця за національністю) та ОСОБА_7 (росіянку за національністю). Вона є єдиною дитиною в сім`ї, інших дітей у подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не було. Її – ОСОБА_7 (дівоче прізвище – ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Ясинуватським МРВ УМВС в Донецькій області 05.09.2002 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання згідно Довідки ВПО № 1 від 20.10.2014 року: АДРЕСА_2 (надалі по тексту Заяви – «матір Заявниці») померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 83 роки. Зі спогадів її матері вона народилась 1940 року в селі Любашівка, Одеської області. Її батьками були ОСОБА_9 , 1922 р.н. (далі по тексту – «бабуся Заявниці»), та ОСОБА_10 , 1912 року народження (далі по тексту – «дідусь Заявниці»). Вона була єдиною дитиною в сім`ї. Її бабусею і дідусем були ОСОБА_2 (дівоче прізвище – ОСОБА_11 або ОСОБА_12 ), 1898 р.н. та ОСОБА_13 , 1892 р.н. У подружжя її прабабусі і прадідуся народжено 4 (четверо) дітей: бабуся Заявниці - ОСОБА_4 (1922 р.н.), ОСОБА_14 (1924 р.н.), ОСОБА_15 (1929 р.н.), ОСОБА_16 (1931 р.н.). До Другої світової війни бабуся і дідусь її матері проживали на хуторі Пасеный (Зелений Яр) Троїцького району Одеської області та в селі Друга Новокарбівка Екатеринського совєта Троїцького району Одеської області. Батьки її матері одружились в 1938-1939 році і проживали в с. Любашівка, Одеської області. Матір Заявниці – ОСОБА_17 теж народилась в Одеській області в 1940 році. З початком Другої світової війни її дідусь – ОСОБА_10 був мобілізований в ряди Радянської армії, в 1941 році пропав безвісти, пізніше з`ясувалось, що перебував в полоні, після звільнення – був засуджений. Матір Заявниці розповідала, що «пізніше не шукала свого батька задля уникнення політичного переслідування сім`ї». Дідуся її матері – ОСОБА_13 в 1944 році було засуджено на 5 років у в`язницю в Красноярському краї. Інших членів сім`ї, а саме: бабусю матері Заявниці – ОСОБА_2 і тітку матері Заявниці – ОСОБА_16 було виселено на ОСОБА_18 як членів сім`ї « ОСОБА_19 ». З розповідей її матері, приблизно у віці 6 років бабуся Заявниці – ОСОБА_20 разом із матір`ю Заявниці поїхали в новосибірськ, росія навідати прабабусю Заявниці - ОСОБА_2 . Однак по приїзду на вокзал в місто новосибірськ матір Заявниці загубилась, після чого потрапила в дитячий будинок. Там же її матері, оскільки вона пам`ятала своє прізвище, ім`я, по батькові та вік, видали нове свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_3 , проте дату народження вказали іншу. Її матір і бабуся знайшли один одного в 1965 році за наступних обставин: батько Заявниці - ОСОБА_6 в ті роки працював на Ясинуватському машинобудівному заводі, що знаходиться в м. Ясинувата Донецької області. Рішенням керівництва заводу його було відібрано для відправлення у відрядження до Індії, у зв`язку з чим його документи, родинні зв`язки тощо детально вивчались КДБ (Комітетом держбезпеки при СРСР). При вивченні документів батька Заявниці було з`ясовано, що його дружина, тобто матір Заявниці, належить до членів сім`ї « ОСОБА_19 », а отже відрядження батьку Заявниці не було погоджено. Її матір і бабуся знайшлись за допомогою радіопередачі «Маяк» з ОСОБА_21 в 1965 році, після чого бабуся Заявниці приїжджала до міста Ясинувата, а Заявниця разом з матір`ю їздила до міста Караганда, Казахстан, де проживала бабуся Заявниці. З її пам`яті, бабуся Заявниці розповідала, що не змогла заявити до поліції про зникнення малолітньої дитини, тобто матері Заявниці, на вокзалі в новосибірську, росія, адже в такому випадку матір Заявниці ще будучи маленькою дитиною теж була б піддана політичному переслідуванню. Сама бабуся Заявниці виїхала до міста Караганда, Казахстан, там вийшла заміж та змінила прізвище з « ОСОБА_8 » (по першому чоловіку) на « ОСОБА_22 » (другий шлюб), аби самій уникнути переслідувань комуністичного тоталітарного режиму. Саме тому матір Заявниці виросла в дитячому будинку в новосибірську, згодом закінчила навчання в місцевому училищі і вже в дорослому віці переїхала до м. Ясинувата в Україні, де вийшла заміж за батька Заявниці – ОСОБА_6 . Для її матері завжди був гострою несправедливістю той факт, що внаслідок воєнних дій та політичних репресій за етнічною ознакою вона була позбавлена права на сім`ю і зростала в дитячому будинку. Тому, вона за життя, як тільки стало поширеним назагал встановлення юридичних фактів, хотіла зайнятись належним оформленням усіх правовстановлюючих документів та встановити факт її народження на батьківщині в Одеській області, через що Заявниця допомагала матері у пошуку документів, що підтверджували б родинні відносини матері Заявниці з батьками та рідними (деякі роздруківки у матері Заявниці збереглись і стали початком повторного пошуку інформації). До 2014 року її матері вдалось подати запит на ОСОБА_23 машинобудівний завод задля пошуку інформації про її належність до членів сім`ї «Фольксдойче» задля встановлення родинних зв`язків з сім`єю ОСОБА_24 , а також віднайти деяку інформацію з Державного архіву Одеської області про рідних її матері, однак на заваді став початок воєнних дій на території Донецької області в 2014 році, окупація міста Ясинувата та евакуація, через що всі знайдені документи були знищені. Після евакуації в 2014 році, у зв`язку з пошуками місць проживання, численними переїздами, погіршенням стану здоров`я та з огляду на похилий вік питання встановлення родинних відносин неодноразово відкладалось, проте бажання розірвати будь-які зв`язки з державою-окупантом було незмінним. Її матір померла ІНФОРМАЦІЯ_4 незадовго до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Оскільки, в паспорті (та інших похідних документах) матері Заявниці – ОСОБА_25 вказано, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті новосибірськ, росія, що не відповідає дійсності, виходячи з розповідей матері Заявниці про своє життя, яка заявляла, що була за національністю Українкою, народилась і росла в Україні, та з метою встановлення факту народження матері Заявниці на території України, було подано ряд адвокатських запитів та витребувано всю можливу архівну інформацію, яка могла б засвідчити народження матері Заявниці на території України.
Звернення до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення необхідне заявнику для оформлення набуття її матір`ю громадянства України за територіальним походженням.
Заявник у судове засідання не з`явився, її представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримав та просив її задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшли письмові пояснення на заяву про встановлення фактів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного
Судом встановлено, що архівної довідки від 29.04.2025 року № 3375/06-20, виданої Державним архівом Одеської області, в Архівно кримінальній справі з фонду «Архів Управління служби безпеки України в Одеській області» №1172 щодо особи на ім`я (відповідно до документа) « ОСОБА_13 » зазначено наступне:
Дідусь матері Заявниці – ОСОБА_13 народився в с. Краснопіль Врадівський район Одеської області у 1892 році, росіянин, освіта нижча. Проживав на хуторі Зелений Яр Троїцького району Одеської області. За спеціальністю - селянин, колгоспник, працював головою колгоспу ім. Шмідта Троїцького району Одеської області. Виключений з партії ВКПРТ.
Його жінка (бабуся матері Заявниці) - « ОСОБА_26 » в інших джерелах – ОСОБА_2 , 1898 року народження, німка за національністю, народилась у с. АндрієвоНовоград Волинська область, проживала на хуторі Зелений Яр Троїцького району.
Діти: « ОСОБА_27 », 1924 р.н., « ОСОБА_28 », 1929 р.н., « ОСОБА_29 », 1931 р.н. Народжені на хуторі Зелений Яр Троїцького району.
12 липня 1944 року арештований за ст. 54-1 «а» УК за зраду батьківщині, отримання німецького паспорта в період німецько-фашистської окупації та отримання привілейованого статусу від окупантів.
На особливій нараді при народному комісаріаті Внутрішніх справ СРСР 10.01.1945 року постановлено заключити у Чорногорський спеціальний виконавчо-трудовий табір на термін до 5 років з конфіскацією майна.
Постановою Президіуму Одеського обласного суду від 19.12.1964 року постанову від 10.01.1945 року відмінено, справу припинено за відсутністю складу злочину.
Підстава: фонд Р-8065, опис 2, справа 5169, арк. 6-6 зворот, 7-7 зворот, 8-8 зворот, 44, 45, 55-55 зворот.
Примітка: прізвище, імена та по батькові зазначені як у документах, мова документів російська.
Відповідно до копії архівної справи ОСОБА_2 «Особова справа № 59797 спецпоселенця» (фонд №7, опис №1, арх. №23067), надісланої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_30 від 20.06.2025 року, зазначено наступне:
ОСОБА_31 , 1898 року народження, уродженка с. Курча, Тулинського району Житомирської області, проживала в с. 2 Новокорбовка Троїцького района Одеської області, працювала в колгоспі. В 1945 році прибула на спецпоселення на уч. Смиренних, Сузунського района, Новосибірської області.
Чоловік - ОСОБА_13 , 1895 року народження, був засуджений в Чорногорські спец лагеря Красноярського краю.
Постановою від 24.04.1945 року постановлено: ОСОБА_13 як пособника німецьким окупантам, приналежним до числа «ФОЛЬКСДОЙЧЕ» засудити до ув`язнення в Чорногорський спец лагерна 5 років. Сім`ю ОСОБА_13 в складі дружини – ОСОБА_2 (1898 р.н.), доньки – ОСОБА_4 (1922 р.н.), сина – ОСОБА_14 (1924 р.н.), доньки – ОСОБА_15 (1929 р.н.), доньки – ОСОБА_32 (1931 р.н.) – УРОДЖЕНЦІВ ХУТОРА Пасенного Троицкого района, Одеської області як членів сім`ї «ФОЛЬКСДОЙЧ» піддати виселенню в Сузунський район Новосибірської області. Відповідно до вказаної Постанови до місця виселення були доставлені лише дружина ОСОБА_2 (1898 р.н.) з неповнолітньою донькою ОСОБА_33 (1931 р.н.). Інші члени сім`ї по невідомих причинах виселені не були.
Згідно протоколу Допиту ОСОБА_2 від 26.11.1952 року донька – ОСОБА_4 , 1922 р.н., на той час проживала в м. Караганда, Казахстан; син - ОСОБА_14 (1924 р.н.) на той час проживав на ст. Шепелевка Каменець Подільської області, донька – ОСОБА_15 (1929 р.н.) на той час знаходилась в ув`язненні в Кіровській області.
Згідно Запитів до Начальника УМГБ по Каменець-Подільській області та Начальника відділу управління по Карагандинській області розшукувались донька – ОСОБА_4 (1922 р.н.), син – ОСОБА_14 (1924 р.н.) з метою виселення як члени сім`ї «ФОЛЬКСДОЙЧ». За отриманою у відповідь інформацією ОСОБА_4 (по чоловіку – ОСОБА_22 ) на той час вийшла заміж і проживала в м. Караганда, Казахстан.
Згідно Заключення від 18.07.1953 року ОСОБА_13 був звільнений від відбування покарання в 1949 році та проживав на той момент в м. Мелітополь Запорізької області. ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_34 від спецпоселення – звільнено 10.07.1953 року.
У копіях документів зі «СПРАВИ №4 З МАТЕРІАЛАМИ ПО ВИСЕЛЕННЮ СІМЕЙ «ФОЛЬКСДОЙЧЕ» до Новосибірської області», надісланої у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_30 від 30.09.2025 року міститься інформація стосовно матері ОСОБА_5 (матері Заявниці) – ОСОБА_20 (1922 року народження).
В матеріалах зі справи №4 вказано, що громадянка ОСОБА_20 (1922 року народження), разом із дочкою ОСОБА_3 (1940 року народження), які згідно усного розпорядження підлягали виселенню з Троїцького району Одеської області, як члени сім`ї «ФОЛЬКСДОЙЧЕ», не виселена і залишилась проживати на території Троїцького району Одеської області
Згідно Списку членів сімей «Фольксдейч», які підлягають виселенню за межі Троїцького району Одеської області належали проживаючі до виселення в хуторі Зелений Яр (Пасенний) Троїцького району Одеської області: ОСОБА_2 (1898 р.н.) – німка за національністю, донька – ОСОБА_4 (1922 р.н.) – українка за національністю, сина – ОСОБА_14 (1924 р.н.) – українець за національністю, донька – ОСОБА_15 (1929 р.н.) – українка за національністю, донька – ОСОБА_35 (1931 р.н.) – українка за національністю, а також матір Заявниці – ОСОБА_3 (1940 р.н.) – українка за національністю.
Відповідно до Рапорту Начальника відділу кадрів Харківського воєнного округу вх. №061635 лейтенанта ОСОБА_10 , що повернувся з полону, виключити зі списків Червоної армії, як зниклого безвісти. В полоні перебував з 05.08.1941 по 06.09.1943 року.
Згідно ст. 134 Наказу ГУК НКО №0190-43 р. лейтенанта ОСОБА_10 , що повернувся з полону, виключено зі списків Червоної армії, як зниклого безвісти.
Згідно Листа Галузевого державного архіву Служби безпеки України №24/5/Б-1482-1454/24 від 12.08.2025 року в ГДА СБУ та Управлінні СБУ в Одеській області будь-яких відомостей про зазначену особу не виявлено, а здійснити подальший пошук інформації про батька матері Заявниці – ОСОБА_10 в Управлінні СБУ в Харківській області не є можливим до завершення бойових дій та нашої перемоги.
Згідно Листа Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України №185/31/06.2-05 від 06.08.2025 року будь-яких відомостей стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_36 та ОСОБА_3 (матері Заявниці) не виявлено. Рекомендовано звернутись до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Згідно Листа Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/7745 від 23.07.2025 року та Листа Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179_2/Вих3ВГ/1275 від 21.07.2025 від 21.07.2025 року особова справа лейтенанта ОСОБА_10 на їх зберігання не надходила, а документи військових частин періоду Другої світової війни передавались для подальшого зберігання в Центральний архів Міністерства оборони російської федерації.
Згідно Листа ІНФОРМАЦІЯ_6 №943/15423 від 14.08.2025 року та Листа ІНФОРМАЦІЯ_7 №11091 від 16.08.2025 року особова справа ОСОБА_10 (1912 р.н.) відсутня, інформація та документи по іншим питанням запиту також відсутні.
Із Відповідей Державного архіву Одеської області №3195/06-20 від 29.04.2025 року та №3189/06-20 від 29.04.2025 року на адвокатські запити ОСОБА_30 від 31.03.2025 року про витребування інформації про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлено, що витребувані документи, у разі їх наявності, мають зберігатись в Державному архіві Миколаївської області у зв`язку з виходом у 1954 році Великоврадіївського району зі складу Одеської області до складу Миколаївської області.
Згідно Відповідей Державного архіву Миколаївської області №А-620/03-06 від 22.05.2025 року та №А-619/03-06 від 22.05.2025 року на адвокатські запити ОСОБА_30 від 15.05.2025 року про витребування інформації про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлено, що метричні книги про шлюб та про народження надійшли до Державного архіву Миколаївської області не в повному обсязі та вважаються втраченими.
Згідно Відповіді Державного архіву Одеської області №4194/06-20 від 12.06.2025 року на адвокатський запит ОСОБА_30 (про надання архівної інформації про одруження осіб на імена « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_10 » у 1938-1939 роках у селищі Любашівка Одеської області) повідомлено, що книги реєстрації актів про одруження названого села за 1938-1939 роки на зберігання Державного архіву Одеської області не надходили і вважаються втраченими у період окупації та воєнних дій 1941-1944 років.
Таким чином, під час періоду окупації та воєнних дій 1941-1944 років втрачено також архівний запис про народження матері Заявниці, а фактичні обставини, викладені у цій Заяві унеможливлюють його поновлення без відповідного рішення суду про встановлення факту народження матері Заявниці на території України в селищі Любашівка Одеської області в 1940 році.
Згідно Відповіді Державного архіву Одеської області №6808/06-20 від 03.10.2025 року на адвокатський запит ОСОБА_30 від 30.09.2025 року (про витребування інформації про евакуацію ОСОБА_37 (1922 р.н.) з дочкою ОСОБА_3 з міста Одеси) повідомлено, що документи про евакуацію на території СРСР під час Німецько-радянської війни 1941-1945 років зберігаються в Центрі розшуку та інформації російського товариства Червоного Хреста у місті москва та в регіональних державних архівах за місцями перебування в евакуації.
В архіві Ясинуватського машинобудівного заводу та Галузевому державному архіві Донецької області знаходились фільтраційна справа щодо чоловіка матері Заявниці з інформацією про приналежність матері Заявниці до родини ОСОБА_38 ( ОСОБА_8 ) як членів сімей « ОСОБА_19 », оскільки матері Заявниці вдавалось отримати таку інформацію до 2014 року (раніше в Заяві вказано, що під час евакуації та бойових дій в 2014 році документи було втрачено), наразі пошуки такої інформації неможливі за словами Державного архіву Донецької області, оскільки документи з міста Донецьк вивезені не були, а Ясинуватський машинобудівний завод продовжив колабораційну діяльність на окупованій території.
В російському державному архіві літератури і мистецтв знаходяться рукописи поетеси Агнії Барто, в тому числі рукопис «Шукаю людину» з усіма текстами радіопередач «Маяк» за 1965-1973 роки (всього 500 рукописів), за допомогою якої матір Заявниці та її матір – ОСОБА_39 знайшли одна одну в 1965 році. Однак пошук рукописів неможливий у зв`язку з воєнними діями держави-агресора на території України.
Документи про евакуацію матері Заявниці та її матері – ОСОБА_40 , у разі їх наявності, знаходяться на території росії.
Фільтраційна справа про батька матері Заявниці знаходиться на території росії.
Разом з тим, Заявниці вдалось отримати свідчення товариша родини батьків Заявниці, громадянина України ОСОБА_41 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), РНОКПП: НОМЕР_3 , який засвідчив наявність та дійсність проблем батька Заявниці з КДБ через ситуацію (політичні репресії) у родині матері Заявниці, які відносились до членів сімей «ФОЛЬКСДОЙЧЕ».
Згідно Пункту 2 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема:
- згідно з Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" факти розкуркулювання, адміністративного виселення громадян встановлюються комісіями Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих;
- відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов`язана необхідність встановлення цього стажу;
- згідно з Положенням про порядок розгляду питань, зв`язаних з громадянством України, затвердженим Указом Президента України від 31 березня 1992 року, для вирішення заяв про належність до громадянства України може бути представлено рішення суду про встановлення факту родинних відносин.
Питання встановлення факту народження на території України чи іншої держави, встановлення юридичних фактів, пов`язаних з необхідністю реєстрації народження на території України, неодноразово розглядались та встановлювались українськими судами, про що свідчить огляд практики Верховного Суду (Постанова ВС від 31 січня 2024 року у справі № 643/1873/23, Постанова ВС від 20 березня 2024 року у справі № 760/10717/22, Постанова ВС від 25 березня 2024 року у справі № 161/9609/22,
Місцевий загальний суд, у відповідності до ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, розглядає, зокрема, справи про встановлення факту народження.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затв. Наказом Міністерства юстиції України 18.02.2000 року №52/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюється відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затв. наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5.
Пунктом 1.3 цих Правил визначено, що заяви громадян України про поновлення актових записів цивільного стану, які були складені компетентними органами іноземних держав, розглядаються на загальних підставах, з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня смерті минуло більше одного року (п.3.17 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання).
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості поновити актовий запис цивільного стану, особа має право на звернення до суду з метою встановлення такого факту. Місцевий загальний суд, у відповідності до cт. 315Цивільного процесуального кодексу України, розглядає, зокрема, справи про встановлення факту реєстрації народження.
Таким чином, підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту реєстрації народження.
Відповідно до пункту 3.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5передбачено, що поновлення втрачених актових записів проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України або на підставі рішення суду.
Згідно із п. 3.9 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з`ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять не застережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.
Відповідно до п. 15 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Крім того, згідно з абзацом другим пункту 3.17 розділу III Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, - рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів.
Ст. 6 Закону України «Про громадянство» встановлені підстави набуття громадянства України. Громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням (п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у ч. 20 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі ч. 20 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначається Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.
Відповідно до п. 28 цього Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки, подає документи, передбачені пп. «а»-«в» п. 24 цього Порядку, а також: а) документ, який підтверджує факт народження відповідно діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці 1 цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Пунктом 44 Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 8 Закону України «Про громадянство», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, статтями 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Любашівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державний архів Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити частково.
Встановити факт народження ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , по паспорту ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто народження новосибирськ, російська федерація) в 1940 році в селищі Любашівка Одеської області (на території України).
В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.П. Одарюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua