Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №367/626/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/626/26

Провадження №3/367/360/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якій роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 173-2 КУпАП, –

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ВАД №858274) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано судді Білогруд О.О.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №858274 від 05.12.2025, 06.11.2025 близько 14:00 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: висловлювалася в його бік нецензурною лайкою та зламала милиці. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.

До протоколу додано: копію рапорта інспектора-чергового ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 07.11.2026, копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.11.2025, копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 07.11.2025.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона тимчасово після операції, а також у зв`язку з тим, що заявник створив їй нестерпні умови, проживає у дочки у місті Ірпінь, при цьому потерпілий у справі ОСОБА_2 – її чоловік, живе у її будинку у місті Буча. Вона періодично їздить до цього будинку, щоб погодувати тварин, тому що ОСОБА_2 цього не робить. Зазначила, що приїжджаючи до будинку, намагається вести себе тихо, щоб ОСОБА_2 її не побачив, тому що він постійно пиячить, вибігає до неї будинку, свариться, ображає її та погрожує. 06.11.2025 ОСОБА_1 приїхала погодувати тварин, ОСОБА_2 її побачив, почав розмахувати милицею та бити її, а вона, у свою чергу, хапалась за костиль, щоб захистити себе, тому що дуже боїться його. Після його агресії вона пішла, бо дуже його боїться. Свідків цієї події не було, а коли ОСОБА_2 викликав поліцію ОСОБА_1 вже не було на місці. Пізніше дільничний викликав ОСОБА_1 щодо цієї ситуації, проте вона наголосила на тому, що з протоколом не погоджується, вона не провокувала його, не підвищувала голос, фактично лише захищалася від його агресії. Просила суд долучити до матеріалів справи копію пенсійного посвідчення, копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 08.11.2024, а також допитати свідка ОСОБА_3 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 – це її мама, ОСОБА_2 – вітчим, про протокол про адміністративне правопорушення знає, під час зазначених у протоколі подій присутня не була. 06.11.2025 мама поїхала погодувати курок та собаку, розповідала потім, що вітчим почав битись, але мама втекла, через декілька днів зателефонував дільничний. Свідок зазначила суду, що вітчим завжди починає битись, коли вона, її мати або брат приїжджають в цей будинок. Вказала, що будинок у місті Буча є житлом матері, вітчим пиячить, б`ється, мати проживає з нею, тому що вона не може знаходитись поряд з ОСОБА_2 , він вижив ОСОБА_1 зі свого будинку, коли вітчим п`яний його може заспокоїти лише поліція, було дуже багато викликів поліції – близько 25, також у протоколі не вказано, що він 06.11.2025 був у нетверезому стані. Також повідомила, що ОСОБА_1 у листопаді 2024 року зазнала оперативного втручання, стоми матері клеїть вона, мама стала слабка після операції, може позамітати, помити посуд, приготувати їжу, але часто відпочиває, не може нагинатись, а тому вчиняти будь-які напади вона просто не може в силу своєї фізичної слабкості.

Судом здійснювалися заходи щодо виклику у судові засідання ОСОБА_2 , однак він не з`явився, правом на подання суду своєї позиції не скористався.

Відомостей про будь-яких свідків події 06.11.2025 органом, яким складено протокол та зібрано матеріали для подання суду, матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , суддею встановлено таке.

За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду,

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони. У випадку відсутності будь-якої зі складових, то адміністративна відповідальність не наступає.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Отже, основним безпосереднім об`єктом домашнього насильства є суспільні відносини щодо захисту здоров`я, як фізичного так і психологічного.

Водночас суддею враховується таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Тобто основною ознакою домашнього насильства, як діяння, за яке передбачене покарання, є відносини, що склалися між особою, яка вчинила насильство, та особою, постраждалою від такого насильства, в результаті спільного побуту або спільного проживання і залежності постраждалої особи від особи, яка чинить щодо неї насильство.

Положеннями Закону також визначено, що психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; також визначено, що запобігання домашньому насильству це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються

На підставі системного аналізу наведених в Законі визначень, суд вважає, що раптова сварка, викликана емоційним сплеском між членами сім`ї, що не має ознак системності та/або продовжуваності, не може розглядатися як домашнє насильство.

Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, суд має встановити наявність ознак так званих «аб`юзивних» стосунків, тобто взаємин, в яких одна людина (насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення. І саме за наявності ознак таких стосунків суд може вирішити питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення на підставі поданих доказів.

Відповідно до приписів статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вини особи, стосовно якої складено такий протокол. Доказом в цьому випадку виступають лише фактичні дані, що можуть встановлюватися у такому протоколі та підтверджуватися також іншими належними та допустимими доказами. Побутова одномоментна сварка не може розцінюватися як системна дія, спрямована на обмеження волевиявлення особи, пригнічення її волі, оскільки не містить ознак, зокрема і системності.

У протоколі серії ВАД № 858274 від 05.12.2025 зазначені такі дії ОСОБА_1 – висловлювалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , зламала костилі, однак доказів вчинення саме домашнього насильства 06.11.2025 в розумінні статті 251 КУпАП уповноваженим органом суду надано не було, особа, яка подала заяву про вчинення стосовно неї правопорушення до суду не з`явилась.

При цьому, аналізуючи норми КУпАП в сукупності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема про те, що будь-які сумніви трактуюються на користь особи, суд розглядає протокол з надісланими матеріалами в тих межах, які зібрано, проаналізовано представниками органів державної влади, уповноважених на складання відповідних протоколів. Суд не може брати на себе функції обвинувача, а також збирати докази на доведення винуватості особи.

Таким чином, дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 суд вважає, що у поведінці та діях ОСОБА_1 06.11.2025 не доведене наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 247, 251, 283 та 284 КУпАП, суддя –

постановив:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Білогруд