Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №366/37/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/37/26

Провадження № 2-а/366/11/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань – Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Іванків Київської області, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до старшого сержанта поліції відділенні поліції № 1 смт. Іванків Вишгородського району Управління поліції ГУ НП в Київській області Петришко Петра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 08.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачем не зазначено належного відповідача, та надано термін для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду, від позивача надійшла позовна заява в новій редакції, де відповідачем вказано Головне управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту Відповідач).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою ЕГА №1946515, по справі про адміністративне правопорушення від 29.12.2025 року, поліцейського відділення поліції №1 смт Іванків Вишгородського району Управління поліції ГУНП в Київській області, старшого сержанта поліції Петришко Петра Олександровича, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень) за ст. 183 КУпАЛ за те, що нібито він 29.12.2025 року здійснив адміністративне правопорушення, а саме здійснив завідома неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною.

Свою незгоду позивач обгрунтував тим, що він близько 11.22 години 29.12.2025 року здійснив виклик на спецлінію 102 та повідомив про зникнення свого сина ОСОБА_2 2018 р.н., але не з АДРЕСА_1 як зазначено у постанові, а з смт Іванків вул. Поліська, 65 (біля Іванківської центральної районної лікарні) Вишгородського району Київської області, що підтвердить запис з камери поліцейського. Таким чином дана постанова є незаконною, оскільки у ній поліцейським зазначено неправдиві відомості. Даний виклик був правдивий, оскільки протягом тривалого часу було невідомо де перебуває його син, а на дзвінки дитина не відповіла. З матір`ю сина позивач розлучений і вона систематично порушує право сина і його на спілкування, не повідомляє про місце знаходження сина та блокує його дзвінки. Враховуючи наявні повітряні тривоги, погодні умови він був занепокоєний і звернувся за допомогою до поліції, щоб впевнитись, що з дитиною все добре. Про дану ситуацію він повідомив поліцейському, який прибув на виклик до вул. Поліська, 65, смт Іванків (біля Іванківської центральної районної лікарні) Вишгородського району Київської області, що засвідчує письмове пояснення позивача, яке він надав та запис на його камері.

Щоб допомогти швидше розшукати дитину, ОСОБА_1 вказав, що син може перебувати у АДРЕСА_2 (адреса, де проживають батьки колишньої дружини). Оскільки він не має права особисто перевіряти дану адресу, він сам не міг перевірити чи дитина знаходиться там. Але це було малоймовірно, бо з офіційної відповіді від 08.09.2025 р. Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, позивачу стало відомо, що колишня дружина не проживає за місцем реєстрації. Дійсно, його припущення підтвердилось, дитина була за цією адресою, що має засвідчити запис камери. Таким чином постанова є незаконною, бо ОСОБА_1 не знав де знаходиться дитина, а про зникнення дитини першочергово треба повідомити Національну поліцію за номером 102, що позивач і зробив.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, при винесенні даної постанови було допущено неповноту та неправильність при розгляді, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З наведених вище підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністратвиного стягнення серії ЕГА № 1946515 від 29.12.2025 року, винесену поліцейським відділення поліції № 1 смт. Іванків Вишгородського району Управління поліції ГУ НП в Київській області, старшим сержантом поліції Петришко Петром Олександровичем, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністратвине стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін /а.с. 23-24/.

16 березня 2026 року від представника Головного управління Національної поліції в Київській області Оверчук О. надійшов Відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючи на те, що матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, через що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Як вбачається із рапорту поліцейського СРПП ВП №1 Вишгородського РУН ГУІШ в Київській області Петра Петришко 29.12.2025 на логістичний пристрій надійшло телефонне повідомлення від громадянина ОСОБА_1 про факт зникнення дитини в АДРЕСА_1 . Під час розмови з ОСОБА_1 повідомив, що його дитина знаходиться за вказаною адресою, але через розлучення з дружиною, остання не дозволяє заявнику бачитись з сином та через деякі причини син не відповідає на телефоні дзвінки. Зі сторони заявника було здійснено хибний виклик працівників поліції, оскільки заявник, знаючи про місце перебування свого сина, повідомив про його зникнення. Оскільки подія, про яку повідомив ОСОБА_1 не підтвердилась, в подальшому при розгляді матеріалів відносно позивача складено адміністративні матеріали за адміністративне правопорушення передбачене статтею 183 КупАП та винесено постанову серії ЕГА №1946515 від 29.12.2025 про адміністративне правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гри.

16 березня 2026 року від позивача до суду надійшла Відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 просить: Відхилити доводи, викладені у відзиві відповідача; Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; Скасувати, постанову ЕГА №1946515 від 29.12.2025 року, поліцейського відділення поліції №1 смт Іванків Вишгородського району Управління поліції ГУНП в Київській області, старшого сержанта поліції Петришко Петра Олександровича, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 183 КУпАП; Стягти за рахунок Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача, ОСОБА_1 , судовий збір; Витребувати у відповідача аудіозапис дзвінка на спецлінію 102 та відеозапис з нагрудної камери поліцейського для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження на підставі статей 171, 257, 262, 286 КАС України, відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1, 2 статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року та є обов`язковою.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Стаття 183 КУпАП передбачає, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства вказаних служб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським Відділення поліції № 1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Петришко Петром Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1946515 відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, 29.12.2025 року близько 11:22 в с. Романівка по вул. Космонавтів,1 ОСОБА_1 , здійснив неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, зателефонувавши на спецлінію 102 повідомив про зникнення дитини. Дана подія зарестрована до журналу ЄО ВП1 Вишгородського РУП під номером 10372 від 29.12.2025 року, ураховуючи, що гр-нин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Поліцейським прийнято рішення накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн.

З наведеного слідує, що підставою для такого стягнення стало те, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: викликав працівників поліції та повідомив про зникнення дитини, хоча такої події не було.

Ключовими питаннями, які необхідно вирішити для повного та всебічного розгляду даної справи, є встановлення наявності чи відсутності факту зникнення дитини або взагалі наявність події зникнення, чи здійснював позивач виклик поліції з приводу зникнення дитини, причинно-наслідковий зв`язок між даними подіями.

Так, з матеріалів справи слідує, що 29.12.2025 близько 11:22 години ОСОБА_1 здійснив виклик на спецлінію 102 та повідомив про зникнення свого сина ОСОБА_2 , 2018 року народження.

Рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Петришко П. підтверджено факт виклику працівників поліції Гавриленком А.М.. З даного рапорту слідує, що 29.12.2025 року на логістичний пристрій надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_1 про факт зникнення дитини в АДРЕСА_1 . Рухаючись по даному повідомленні за вказаною адресою, було здійснено телефонний дзвінок до заявника, останній повідомив, що знаходиться в смт. Іванків по вул. Поліська. Зустрівшись із заявником, під час розмови, ОСОБА_1 повідомив, що його дитина знаходиться за вказаною адресою, але через розлучення з дружиною, остання не дозволяє заявнику бачитись з сином та через деякі причини син не відповідає на телефонні дзвінки. Зі сторони заявника було здійснено хибний виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, враховуючи те, що заявник знаючи про місце перебування свого сина, повідомив про його зникнення. В подальшому ОСОБА_1 було повідомлено та відносно останнього було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП. Під час винесення постанови було вказано адресу, яку вказав заявник.

Позивач зазначає, що даний виклик був правдивий, оскільки йому протягом тривалого часу було невідомо де перебуває його син, а на дзвінки дитина не відповіла. З матір`ю сина він розлучений і вона систематично порушує право сина і його на спілкування, не повідомляє про місце знаходження сина та блокує дзвінки позивача. Враховуючи наявні повітряні тривоги, погодні умови він був занепокоєний і звернувся за допомогою до поліції, щоб впевнитись, що з дитиною все добре. Про дану ситуацію він повідомив поліцейському, який прибув на виклик до вул. Поліська, 65, смт Іванків (біля Іванківської центральної районної лікарні) Вишгородського району Київської області, що засвідчує його письмове пояснення яке він надав та запис на його камері. Щоб допомогти швидше розшукати дитину, він вказав, що син може перебувати у АДРЕСА_2 (адреса, де проживають батьки колишньої дружини), оскільки він не має права особисто перевіряти дану адресу, а сам не міг перевірити чи дитина знаходиться там.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо правомірність виклику праціників поліції та приходить до висновку: якщо виникають сімейні питання з приводу перешкоджання спілкуванню з дитиною, то необхідно звертатися до суду для захисту своїх прав в порядку цивільного судочинства, шляхом усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, а не здійснювати виклик спеціальних служб для вирішення даного питання.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування у відповідача аудіозапису дзвінка на спецлінію 102 та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, оскільки вважає, що наявні в матерілах справи докази є достатніми для встановлення обставин справи, а витребування додаткових доказів у вигляді аудіо та відеозапису не є необхідним для вирішення спору. Крім того, позивач не надав доказів того, що він самостійно звертався до відповідача з метою отримання зазначених доказів. Відсутність таких доказів свідчить про недостатність обгрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на суб`єкта владних повноважень, що вчиняє дані дії, неприпустиме перекладання на особу, що притягнута до відповідальності обов`язку по доказуванню своєї невинуватості.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують наявності факту та події «Зникнення дитини».

Водночас, матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що він зателефонував на лінію 102 та повідомив про зникнення дитини, як спосіб допомоги працівників поліції, щоб впевнитись, що з дитиною все добре, оскільки син перебував зі свою мамою, яка не дозволяє спілкуватися з його батьком.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивач свідомо звернувся на гарячу лінію «102» та повідомив про факт зникнення дитини, при цьому достовірно знаючи про відсутність події та факту зникнення дитини, але у зв`язку з неприязними відносинами з колишньою дружину після розлучення, яка не дозволяє йому бачитися з дитиною, він змушений був зателефонувати до поліції, що є підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП.

Також суд вважає, що відповідачем під час розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, перевірено чи мав місце факт вчинення адміністративного правопорушення, зібрано та досліджено необхідні додаткові матеріали, що дає підстави дійти висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення ст.183 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення.

Отже, з огляду на вищезазначене, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 183 КУпАП, в свою чергу, поліцейський відділення поліції №1 смт Іванків Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області, старший сержант поліції Петришко Петро Олександрович мав всі законні підстави для складання адміністративних матеріалів по справі, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів.

На підставі наведеного, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 наявні ознаки даного складу адміністративного правопорушення, а тому постанова не підлягає скасуванню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 183, 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19, 77, 78, 159, 242-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення /16.03.2026/.

Відомості про учасників сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, адреса: 01601, м. Київ вул. Володимирська,15

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

Копія рішення видано «____» _______________ 20 __ року

Рішення набрало законної сили «___» ___________________ 20 ___ року

Суддя : Юрій ТКАЧЕНКО