Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №291/1303/25 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1303/25

Провадження №1-кп/291/49/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю:

секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8

неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_9

законний представник неповнолітніх потерпілих – ОСОБА_10

представник неповнолітніх потерпілих – ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065480000244 від 06.07.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубівка, Ружинського району, Житомирської області, українець, громадянин України, освіта середня - спеціальна, ФОП, маючий на утриманні одну неповнолітню та двоє малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.2 ст.125 КК України та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Черемуха, Ружинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючий, маючий на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

встановив:

05.07.2025 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували поблизу ставу, що розташований в с.Голубівка, Бердичівського району, Житомирської області, де між ними виникла словесна суперечка. В цей же день, час та в цьому ж місці у ОСОБА_4 виник умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , в цей же день, час та у вказаному місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_8 та умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в область нижньої губи. Після чого ОСОБА_4 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область грудної клітки неповнолітньому ОСОБА_8 .

В результаті неправомірних дій, ОСОБА_4 спричинив неповнолітньому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, а саме лицьової травми у вигляді: травматичного зламу коронки 42 зуба на 1/4 зуба, забійної рани нижньої губи та сливової оболонки нижньої губи посередині, лінійних саден на грудній клітці праворуч, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Крім того, 05.07.2025 близько 18 год. 30 хв., знаходячись в тому ж самому місці в даний конфлікт втрутилась неповнолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка доводиться сестрою неповнолітнього ОСОБА_8 , яка намагалась припинити неправомірні дії зі сторони ОСОБА_4 де між ними виникла словесна суперечка. Після чого у ОСОБА_4 виник умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , в цей же день, час та у вказаному місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до неповнолітньої ОСОБА_9 , та умисно наніс їй один удар кулаком лівої руки в область обличчя, від якого остання впала на землю. Далі ОСОБА_4 умисно наніс один удар лівою ногою в область правого стегна неповнолітній ОСОБА_9 .

В результаті неправомірних дій, ОСОБА_4 спричинив неповнолітній ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: синця на обличчі та синця на правому стегні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 125 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.

05.07.2025 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували поблизу ставу, що розташований в с.Голубівка , Бердичівського району , Житомирської області, де між ними виникла словесна суперечка. В цей же день, час та в цьому ж місці у ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел направлений на спричинення фізичного болю неповнолітньому ОСОБА_8 . Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення фізичного болю, ОСОБА_5 , в цей же день, час та у вказаному місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_8 та умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в область носа, чим завдав фізичний біль. В результаті чого неповнолітньому ОСОБА_8 завдано фізичний біль та не спричинено тілесні ушкодження.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному завданні удару, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надав суду показання про те, що він справді наносив удари потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Вину визнає. Цивільний позов визнав частково.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надав суду показання про те, що він справді наніс удар потерпілому ОСОБА_8 , у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Вину визнає. Цивільний позов визнав частково.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, цивільний позов підтримує в повному обсязі, на суворій мірі покарання не наполягає.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, цивільний позов підтримує в повному обсязі, на суворій мірі покарання не наполягає.

Ураховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в повному обсязі визнали свою вину у вчинені інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, що наведені у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не бажають оспорювати фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина у вчиненні встановлених судом кримінальних правопорушень повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміють зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і кваліфікує його дії за ч. 1 ст.125, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень та за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Також, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і кваліфікує його дії за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання удару, яке завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд ураховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчинених кримінальних правопорпушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарги відсутні.

Обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 - судом встановлено – щире каяття.

З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 , суд не вбачає жодної.

Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарги відсутні.

Обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_5 судом встановлено– щире каяття.

З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 , суд не вбачає жодної.

З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєних ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками, ураховуючи обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, а також того, що обвинувачений раніше не судимий, є фізичною особою підприємцем, а також ураховуючи конкретні обставини справи, суд призначає ОСОБА_4 покарання необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Також, з урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, ураховуючи обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, а також того, що обвинувачений раніше не судимий, не працюючий, а також ураховуючи конкретні обставини справи, суд призначає ОСОБА_5 покарання необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Законним представником потерпілих ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подано до суду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в загальному розмірі –250 000,00 гривень, з яких на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 150 000 гривень та на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 100 000 гривень.

Також, законним представником потерпілих ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 подано до суду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги суд дійшов такого висновку.

Згідно із ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як зазначено у ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілих, погіршення функціонування його певних органів. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ураховуючи наведене, вирішуючи питання про розмір морального відшкодування, яке підлягає стягненню з обвинувачених, суд керується положеннями ст. ст.23, 1167 ЦК України і зазначає, що судом установлено факт вчинення неправомірних дії відносно потерпілих, що визначені у ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125 та ч.1 ст. 126 КК України, вина обвинувачених в скоєнні цих кримінальних правопорушень є доведеною.

Отже, заявлена вимога потерпілих пов`язується з фактом заподіяння їм через це моральної шкоди, а тому суд враховуючи стан здоров`я неповнолітніх потерпілих, фізичні та душевні страждання, що призвели до негативних змін у їхньому житті, тяжкість вимушених змін у їхньому звичайному способі життя, час та зусилля, які були необхідні для відновлення їхнього попереднього стану, вважають, що є підстави для відшкодування моральної шкоди. Однак, суд звертає увагу, що розмір такої входить до обставин, що підлягають доказуванню цивільним позивачем, з огляду на розмір та глибину моральних страждань, що були завдані потерпілим вчиненням відносно них кримінального правопорушення.

З урахуванням вищезазначених обставин і доказів, наданих потерпілими, а також з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, які б свідчили про намагання відшкодувати спричинену ним шкоду потерпілим, суд вважає, що розмір моральної шкоди з ОСОБА_4 на користь неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_8 у грошовому еквіваленті складає - 7 000 грн та ОСОБА_9 у грошовому еквіваленті складає - 4 000 грн. При цьому суд виходить із сукупності складових моральної шкоди, фізичного болю та страждань потерпілих, розумності, виваженості та справедливості, та вважає визначений розмір достатнім для компенсації моральної шкоди і таким, що відповідає ступеню моральних страждань неповнолітніх потерпілих та категорії кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим, тобто позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Також, ураховуючи вищезазначені обставини і докази, надані потерпілим, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 не вчинив жодних дій, які б свідчили про намагання відшкодувати спричинену ним шкоду потерпілому, суд вважає, що розмір моральної шкоди з ОСОБА_5 на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 у грошовому еквіваленті складає - 5 000 грн. При цьому суд виходить із сукупності складових моральної шкоди, фізичного болю та страждань потерпілих, розумності, виваженості та справедливості, та вважає визначений розмір достатнім для компенсації моральної шкоди і таким, що відповідає ступеню моральних страждань неповнолітнього потерпілого та категорії кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, тобто позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

При визначенні суми моральної шкоди суд керується постановою ВП ВС від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц, у якій було висловлено правову позицію, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речовими доказами слід розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок;

за ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – у виді особистого зобов`язання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_10 в інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 - 7000 (сім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 – 4000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 – 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Речові докази, а саме, оптичний диск з відеозаписом протоколу допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 27.08.2025 та оптичний диск з відеозаписом протоколу допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 27.08.2025, залишити у матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1