Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №295/6655/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6655/26

Категорія 30

2-о/295/156/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря с/з Лайчук В.В.,

заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , її представника Ткачук Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою та просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_5 строком на 6 місяців, заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити ОСОБА_5 наближатись на відстань 200 м до місця проживання заявника.

В обгрунтування заяви вказано, що ОСОБА_5 , яка є дочкою заявника, періодично застосовує фізичне та психічне насильство, принижує заявницю, що впливає на стан її здоров"я, що ставало підставою для виклику правоохоронних органів. Протягом 2022-2023 років до ОСОБА_3 застосовувались обмежувальні приписи. А тому заявниця вважає для забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення домашнього насильства до ОСОБА_5 необхідно застосувати обмежувальний припис.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заяву та просили задовольнити. ОСОБА_1 зазначила, що її донька знущається над нею, піднімає руку, принижує, ображає. Пару днів назад, донька зайшла до її кімнати, відкривала дверцята в шафі та викидала її речі, штовхнула та вдарила у вухо. Наголосила, що заінтересована особа всілякими діями погрожує заявниці.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та її адвокат Ткачук Т.А. заперечували щодо задоволення заяви. ОСОБА_3 пояснила, що протягом останніх двох років у неї з мамою були нормальні стосунки. Все змінилося після того, як в їх стосунки почав втручатися рідній брат ОСОБА_6 . Він налаштовує маму проти неї. Повідомила, що її стало відомо, що мама подарувала йому половину квартири, і після цього ОСОБА_6 почав постійно приходити до помешкання та провокувати сварки, встановив камеру в кімнаті матері, погрожував позбавити житла. Раніше ОСОБА_6 взагалі не цікавився мамою, хоча живе зовсім поруч, через дорогу у власній квартирі. Саме після візитів ОСОБА_6 поведінка мами стає агресивною по відношенню до доньки. У неї часто змінюється настрій під його впливом. Зазначила, що між нею та заявницею склались несприятливі відносини. ОСОБА_6 останнім часом постійно дарує мамі подарунки, висловлює компліменти, в цей же час налаштовує матір проти доньки, внаслідок чого у сторін виникають суперечки з різних питань.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є поміж собою матір"ю та донькою, проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_7 є братом ОСОБА_5 та сином ОСОБА_1 .

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 16.05.2023 в справі № 295/4563/23 встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 , а саме виділено у користування ОСОБА_8 житлову кімнату площею 17,2 кв.м., виділено у користування ОСОБА_1 , житлову кімнату площею 10,5 кв.м.

04.03.2026 інспектором СПДН ВП Житомирського РУП№1 ГУНП в Житомирській області винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника у зв`язку з вчиненням ОСОБА_3 домашнього насильства психологічного насильства відносно матері ОСОБА_1 , яким ОСОБА_3 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 (а.с. 9).

Заінтересованою особою - ОСОБА_3 долучено до матеріалів справи терміновий заборонний припис складений 04.03.2026 стосовно кривдника, у зв`язку з вчиненням ОСОБА_7 домашнього психологічного насильства відносно сестри ОСОБА_3 , яким заборонено ОСОБА_7 в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_3 (а.с. 48).

16.04.2026 інспектором СПДН ВП Житомирського РУП№1 ГУНП в Житомирській області винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника у зв`язку з вчиненням ОСОБА_3 домашнього насильства відносно матері ОСОБА_1 , яким ОСОБА_3 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 (а.с. 8).

З інформації щодо стадій розгляду судових справ роздрукованих з сайту "Судова влада України" вбачається, що матеріали щодо вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства неодноразово були предметом розгляду в судах, однак заявником не надано відомостей про результати розгляду останніх.

Зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду вбачається, що протягом 2022- 2023 років відносно ОСОБА_8 було складено ряд протоколів щодо вчинення відносно своєї матері ОСОБА_1 домашнього насильства та до неї застосовано заборонні приписи( а.с.45-47).

Зі змісту консультаційного висновку спеціаліста від 27 лютого 2026 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що остання має діагноз атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, коронарних артерій. Симптоматична артеріальна гіпертензія. Проте, заявником не надано належних та достовірних доказів, що вказані хвороби настали внаслідок домашнього насильства вчиненого ОСОБА_3 ( а.с.19)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно ч. 2 статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - колишнє подружжя, діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про запобіганню та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов"язків, зокрема заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Відповідно до ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 , який є сином заявника братом заінтересованої особи, пояснив, що йому відомо про застосування постійного домашнього насильства ОСОБА_3 щодо його матері. ОСОБА_3 принижує матір, після чого у матері піднімається тиск і сильно болить голова. Мати телефонує свідку, просить прийти, щоб припинити насильство. Свідок встановив в кімнаті ОСОБА_1 камеру відеоспостереження на якій зафіксовано події, які відбулись 16.04.2026.

Свідок ОСОБА_9 , який є чоловіком зацікавленої особи ОСОБА_3 повідомив, що 16.04.2026 року вранці, коли вони з дружиною збиралися на роботу, до квартири прийшов ОСОБА_6 , щоб навідати матір. Він зайшов до її кімнати, після чого я почув їхню розмову на підвищених тонах. Суті конфлікту не знає, оскільки невдовзі поїхав на роботу. Увечері, після роботи заїхав за дружиною, і вони разом поїхали до магазину. Коли ми повернулися додому, донька повідомила, що приїжджала поліція та залишила документ. На момент візиту поліції свідка та дружини вдома не було. Приготуванням їжі в родині завжди займається ОСОБА_10 . Протягом усього часу вони підтримували нормальні стосунки з тещею: свідок неодноразово відвозив дружину з матір`ю на прогулянки до гідропарку, в місто, разом відпочивали на Михайлівській , разом гуляли у дворі. Гігієнічний догляд за матір`ю, зокрема стрижку завжди здійснювала ОСОБА_10 . На сьогодні я стверджую, що конфлікт у сім"ї існує виключно із ОСОБА_6 , а не з тещею.

Свідок ОСОБА_12 , яка є сусідкою сторін повідомила, що проживає у будинку з 1976 року, поверхом вище. ОСОБА_6 та ОСОБА_10 добре знає, раніше у їх стосунках усе було добре. Проте, останнім часом ОСОБА_13 почала приходити до свідка і скаржитися нібито діти її цькують, потім водночас телефонує синові з постійними скаргами. Одного разу вона прийшла до свідка боса. На думку, свідка ОСОБА_14 має проблеми з психікою, сама провокує конфлікти між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Свідок повідомила, що вона чує, як ОСОБА_13 постійно кричить, натомість голосу ОСОБА_10 ніколи не чути, остання не підвищує голос. Згодом, заспокоївшись, ОСОБА_13 каже : "Ти знаєш, ОСОБА_10 мені і їсти приготує, і нігті та волосся підстриже, а я на неї таке говорю". На думку свідка ОСОБА_10 - дуже добра та спокійна людина, про неї ніхто не може сказати нічого поганого. Раніше свідок не бачила, щоб ОСОБА_6 приходив до матері, проте останнім часом він почав з`являтися у квартирі матері дуже часто.

Судом оглянуто відеозапис конфлікту який стався 16.04.2026 зі змісту якого як мати так і донька проявляють один до одного неприязнь, штовхають один одного.

Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків (родичів) у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з родичів. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 509/2131/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20, від 12 січня 2022 року в справі № 752/9731/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Оцінюючи доводи заяви, суд дійшов висновку, що між сторонами існують несприятливі відносини, які виникають з приводу користування квартирою та різних поглядів на життеві ситуації. До доньки( а.с.8-9) та сина( а.с.48) були застосовані обмежувальні заходи. Кожна зі сторін вчиняє до другої сторони дії, які є образливими та неприпустими. Неодноразове звернення ОСОБА_1 до відповідних органів з підстав вчинення щодо заявника психологічного, фізичного насильства свідчить про наявність тривалого конфлікту, проте не підтверджує факт того, що ОСОБА_3 вчинила щодо неї домашнє насильство, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». До матеріалів справи заявником не долучено доказів про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені обставини не містять ознак фізичного чи психологічного насильства в розумінні Закону їх системності, а судом не встановлено ризиків настання насильства у майбутньому, та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, таким чином під час судового розгляду не підтверджені обставини, які свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, а тому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 обмежувального припису та в задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Подібні висновки були викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 676/3259/22 (провадження № 61-1 0646св22).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 80-81, 293, 315, 318, 319 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.04.2026 року

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1

Заінтересована особа - ОСОБА_5 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Чішман