Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №168/137/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/137/26

Провадження № 1-кп/168/56/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Стара Вижівка в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР 01.02.2024 року за № 22024030000000020, про обвинувачення

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лисичанськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця, судимого вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 31.10.2025 року за ст. 128 КК України на 200 годин громадських робіт,

за ч. 3 ст. 436-2, ч.2 ст.309, ч.5 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з метою доведення до відома усіх користувачів соціальної мережі «Facebook», яка є засобом масової інформації, за допомогою акаунту під мережевим іменем « ОСОБА_6 », що зареєстрований за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та власного мобільного телефону марки «iPhone» моделі «12 mini» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та абонентським номером НОМЕР_3 , з можливістю входу до мережі Інтернет, 28.12.2023, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виготовив та розмістив публікацію із текстовим наповненням наступного змісту: «Якщо би ОСОБА_7 надав ОСОБА_12 матеріали на ОСОБА_8 , війни не було би!», яка містить виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняючи дії, спрямовані на досягнення єдиної злочинної мети, а саме доведення до відома усіх користувачів соціальної мережі «Facebook», яка є засобом масової інформації, за допомогою акаунту під мережевим іменем « ОСОБА_6 », що зареєстрований за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та власного мобільного телефону марки марки «iPhone» моделі «15 Pro Мах» з ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 та абонентським номером НОМЕР_3 , з можливістю входу до мережі Інтернет, 17.06.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виготовив та розмістив текстову публікацію наступного змісту: «Війни не має. Є цілеспрямоване знищення українського і російського радянського, рабського населення, яке навіть не розуміє, що його гонять на бойню», яка містить виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України.

ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняючи дії, спрямовані на досягнення єдиної злочинної мети, а саме доведення до відома усіх користувачів соціальної мережі «Facebook», яка є засобом масової інформації, за допомогою акаунту під мережевим іменем « ОСОБА_6 », що зареєстрований за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та власного мобільного телефону марки марки «iPhone» моделі «15 Pro Мах» з ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 та абонентським номером НОМЕР_3 , з можливістю входу до мережі Інтернет, 09.07.2024, о 10 год. 54 хв., виготовив та розмістив публікацію із текстовим наповненням наступного змісту: «Світ не бачить боротьби України за свободу і незалежність. Він бачить конфлікт двох корумпованих режимів», яка містить виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_6 , старший сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за' посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, та проходячи службу на посаді водія 3-го автомобільного відділення 2-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилитися від проходження військової служби, без поважних причин, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в умовах воєнного стану, о 07 год. 30 хв. 02.03.2024 не з`явився після відпустки на службу до складу 3-го автомобільного відділення 2-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_6 , що в той момент розташовувалася у АДРЕСА_3 , не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби.

10.12.2025, о 12 год. 16 хв., на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.11.2025 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_4 затриманий на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , чим припинено вчинення останнім триваючого кримінального правопорушення.

У період часу з 02.03.2024 по 10.12.2025 старший сержант ОСОБА_4 усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин, понад три доби був відсутній на службі та не виконував свої службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд.

ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та спосіб, діючи умисно, придбав, для особистого вживання наркотичні засоби - канабіс, масою 556,8329 г, та смолу канабісу, масою 1,5183 г.

В подальшому, реалізуючи свій протиправний намір, направлений на незаконне зберігання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, зберігав вказані наркотичні засоби за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , для власного вживання, без мети збуту, до моменту їх вилучення співробітниками УСБУ у Волинській області.

03.12.2024, в період часу з 07 год. 16 хв. по 09 год. 42 хв. в ході проведення співробітниками УСБУ у Волинській області санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме у житловому приміщені за адресою: АДРЕСА_2 , у спальній кімнаті вказаної будівлі виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс, масою 556,8329 г, що згідно з Таблицею №1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром та наркотичний засіб - канабісу смола, масою 1,5183 г, які він незаконно зберігав за місцем проживання без мети збуту.

У судовому засіданні ОСОБА_4 дав показання про те, що вини не визнає у жодному пред`явленому йому обвинуваченні. Публікуючи свої статті, висловлював свою особисту позицію, жодним чином не схвалював збройної аргесії, таких доказів в справі немає. Житло, в якому були виявлені наркотичні засоби, йому не належить. Він проживав там з дозволу навіть не власників будинку, побачив наявність в житлі цих пакетів з наркотичними засобами, але накрив їх тканиною і залишив там. Його відбитків пальців рук на цих пакетах немає. Водночас не заперечив факту власного вживання наркотичних засобів. Щодо вчинення самовільного залишення військової частини, то не вважає себе мобілізованим, вважає, що дії керівництва військової частини щодо нього були упередженими. Водночас підтвердив, що добровільно пішов служити в 2022 р. до ЗСУ, перебував місцях ведення бойових дій. Просить виправдати його.

Незважаючи на заперечення, вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується такими доказами:

- матеріалами службового розслідування№ 126/нагд від 05.03.2024 р щодо самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , а саме рапортом від 02.03.2024 р. командира автомобільної роти в/ч НОМЕР_6 про те, що ОСОБА_4 після відпустки, наданої йому за рішенням ВЛК з 01.02.2024 р. по 01.03.2024 р. не з`явився на раннє шикування 02.03.2024, на дзвінки не відповідає (т.2 а.к.п. 85);

- рапортом від 02.03.2024 р. командира 2 взводу автомобільної роти в/ч НОМЕР_6 про те, що ОСОБА_4 після відпустки, наданої йому за рішенням ВЛК з 01.02.2024 р. по 01.03.2024 р., не з`явився на раннє шикування 02.03.2024, на дзвінки не відповідає, місце його знаходження не відоме (т.2 а.к.п. 86);

- витягом з наказу від 24.02.2022 р. №37 командира в/ч НОМЕР_6 , згідно з яким ОСОБА_4 , прийнято на військову службу та зараховано до списків особового складу в/ч, та ухвалено вважати таким, що з 24.02.2022 р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою (т.2 а.к.п.95);

- витягом з наказу від 24.01.2024 р. №25 командира в/ч НОМЕР_6 , згідно з яким ОСОБА_4 наказано вважати таким, що вибув на лікування до обласної Волинської психоневрологічної лікарні, зняти з котлового забезпечення з 25.01.2024 р. Підстава - рапорт командира автомобільної роти від 24.01.2024 р. (т.2 а.к.п. 97);

- довідкою військово-лікарської комісії від 31.01.2024 р. № 53, згідно з якою проведено медичний огляд ОСОБА_4 , встановлено діагноз розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки, стан нестійкої компенсації. Дифузний кардіосклероз. СН 0. Ангіопатія судин сітківки. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (т.2 а.к.п. 99);

- згідно з листом КП «ВОПЛ м.Луцька» від 21.03.2024 № 3312/2-06.24 ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні з 20.01.2024 р по 31.01.2024 р. (том 5 а.к.п.);

- випискою № 533 стаціонарного хворого від 31.01.2024 р. № 1341/2-44.24, згідно з якою ОСОБА_4 перебував в стаціонарі з 23.01.2024 р. по 31.01.2024 р., проведено медичний огляд позаштатною ВЛК при КП «ВОПЛ м.Луцька» 31.01.2024 р. Діазноз та постанова ВЛК розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки, стан нестійкої компенсації. Дифузний кардіосклероз. СН 0. Ангіопатія судин сітківки. На підставі статті 17 «г» графи ІІ розкладу хвороб, Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 потребує відпустки станом здоров`я на 30 календарних днів (т.2 а.к.п. 100);

-витягом з наказу від 01.02.2024 р. № 33 командира в/ч НОМЕР_6 , згідно з яким ОСОБА_4 , вирішено вважати таким, вибув зі складу сил та засобів ОУВ « Волинь » та ТГр «Шацьк» у відпустку для лікування на 30 діб з 01.02.2024 р. по 01.03.2024 р. Знято з котлового забезпечення з 02.02.2024 р. Підстава - рапорт командира автомобільної роти від 01.02.2024 р. (т.2 а.к.п. 98);

-витягом з наказу № 67/НОД командира в/ч НОМЕР_6 від 08.04.2024, про результати службового розслідування самовільного залишення частини, згідно з яким за порушення вимог Дисциплінарного статуту ЗСУ ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення в виді «судова догана» (т.2 а.к.п. 118);

-витягом з наказу від 02.03.2024 р. № 63 командира в/ч НОМЕР_6 , згідно з яким ОСОБА_4 призупинено виплату грошового забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням військової частини з 02.03.2024 р., знято з котлового забезпечення військової частини (т.2 а.к.п. 126);

-витягом з наказу від 15.07.2024 р. № 202 командира в/ч НОМЕР_6 , згідно з яким ОСОБА_4 до повернення у військову частину звільнено з займаної посади і зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 (т.2 а.к.п. 127);

-актом огляду електронної сторінки від 30.01.2024 р., згідно з яким в ході огляду інтернет - сторінки ( ІНФОРМАЦІЯ_2 загальнодоступного ресурсу мережі Інтернет, встановлено, що огляд дописів разом з фото та відеофайлами, розміщених на вказаній сторінці, свідчить про те, що ОСОБА_4 виправдовує, визнає правомірною збройну агресію рф проти України та активно поширює матеріали із закликами до вчинення дій щодо насильницької зміни, повалення конституційного ладу та до захоплення державної влади (т.2 а.к.п. 7);

-протоколом огляду від 09.07.2024 р., згідно з яким оглянуто і зафіксовано інформацію, розміщену у вільному доступі в мережі Інтернет, яка підтверджує здійснення ОСОБА_4 діяльності шляхом розміщення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України. Предметом огляду є особистий акаунт ОСОБА_4 в соціальній мережі «Facebook», здійснено вхід на особистий профіль ОСОБА_4 , оглянуто публікацію від 17.06.2024 р., в якій ОСОБА_4 висловлює наступне: «Війни немає. Є цілеспрямоване знищення українського і російського радянського, рабського населення, яке навіть не розуміє, що його гонять на бойню». Далі наявна публікація за 09.07.2024 р., в якій ОСОБА_10 висловлює наступне: « Світ не бачить боротьби України за свободу і незалежність. Він бачить конфлікт двох корумпованих режимів», зроблені скріншоти публікацій, з фіксацією розміщення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України (т.2 а.к.п. 139);

-протоколом огляду від 22.02.2024 р., згідно в ході огляду сторінки соціальної мережі «Facebook», яка міститься за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено в розділі «Контакти та основна інформація» виявлено таку інформацію: дата народження 25 квітня, рік народження 1970; у розділі «Світлини» та «Основні світлини» виявлено зображення власника акаунту, у розділі «Друзі» виявлено 2,8 тис. акантів читачів і 607 відстежувань. Зроблено скрішоти. Серед дописів акаунта серед інших зображень, текстових, аудіо та відеозаписів було виявлено наступні матеріали: текстово-графічна публікація, без заголовку, відеопублікація, розміщена користувачем 21.01.2024 р без заголовку, в якій ОСОБА_11 закликає припинити наступ на росіян, текстово-графічна публікація, без заголовку від 19.01.2024 р., від 16.01.2024 р., відеопублікація від 16.01.2024 р., в якій закликає ставитись лояльно до росіян та збройної агресії проти України, в ході огляду виконано стенограму публікації, текстово-графічна публікація, без заголовку від 15.01.2024 р., 12.01.2024, дві публікації від 11.01.2024 р., публікація від 09.01.2024 р., 08.01.2024 р., 04.01.2024 р., 03.01.2024 р., 30.12.202 р., 29.12.2023 р., три публікації від 28.12.2023 р., 24.12.2023 р., 22.12.2023, які містить ознаки доказів в кримінальному провадженні (т.3 а.к.п. 5);

-протоколом огляду від 26.07.2024 р., згідно з яким в ході огляду сторінки соціальної мережі «Facebook», яка міститься за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено відомості, які можуть бути використані у кримінальному провадженні - текстово-графічні публікації від 09.07.2024, а саме: «Світ не бачить боротьби України за свободу і незалежність. Він бачить конфлікт двох корумпованих режимів», та від 17.06.2024, а саме: «Війни немає. Є Цілеспрямоване знищення українського і російського радянського, рабського населення» (т.3 а.к.п. 27);

-висновком експерта від 02.09.2024 р. № 54/15/6-355, згідно з яким у результаті семантико-текстуального аналізу публікацій акаунту « ОСОБА_6 » соціальної мережі «Facebook» встановлено наявність виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України у таких публікаціях: «Якщо би ОСОБА_7 надав ОСОБА_12 матеріали на ОСОБА_8 , війни не було би!»; «Війни не має. Є цілеспрямоване знищення українського і російського радянського, рабського населення, яке навіть не розуміє, що його гонять на бойню»; «Світ не бачить боротьби України за свободу і незалежність. Він бачить конфлікт двох корумпованих режимів» (т.3 а.к.п. 39);

-протоколом обшуку від 03.12.2024 р., згідно з яким в житлі, в якому проживає ОСОБА_4 , видав мобільні телефони, які в нього наявні, а саме: три мобільних телефони iPhone із кодами захисту, які відмовився вказати працівникам поліції; також виявлено і вилучено речовину зеленого кольору рослинного походження, яка імовірно містить канабіноїди, розфасована у три металевих контейнери, металевому подрібнювачу, капроновому контейнері, речовину зеленого кольору рослинного походження, яка імовірно містить канабіноїди, розфасована в 9 полімерних пакетів, речовину зеленого кольору рослинного походження, яка імовірно містить канабіноїди, у пластиковому контейнері, ноутбук марки НР з зарядним пристроєм (т.3 а.к.п. 68);

-висновком експерта від 26.12.2024 р., № СЕ-19/103-24/16108-НЗПРАП, згідно з яким вилучені в ОСОБА_4 і надані на дослідження речовини рослинного походження, являють собою наркотичний засіб - канабіс. Маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить відповідно 35,2497 г, 80,2548 г, 75,0686 г., 109,0704 г та 38,9058 г; 7,4086г, 0,4448 г, 0,0964 г, 1,7974 г, 0,7739 г, 0,8271 г, 7,3849 г, 28,2863 г, 29,0213 г, 31,1325 г, 10,7257 г, 10,7838 г, 19,5928 г, 14,7069 г, 15,4180 г. 10,7401 г, 7,5648 г. 21,5783 г. Надана на дослідження грудкоподібна речовина коричнево-зеленого кольору, що була поміщена до спецпакету Експертної служби № 1192058, являє собою наркотичний засіб - смолу канабісу, маса смоли канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 1,5183 г (т.3 а.к.п. 136);

-висновком дактилоскопічної експертизи від 18.12.2024 № СЕ-19/103-23/16107-Д, згідно з яким два сліди пальців рук розмірами 19х14 мм, 11х9 мм, виявлені на зовнішній поверхні пластикового контейнера, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 залишені безіменним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_4 (т.3 а.к.п. 154);

-протоколом огляду від 08.06.2025, згідно з яким під час огляду інтернет-сторінки соціальної мережі «Facebook» користувача ОСОБА_4 , яка розміщена в вільному доступі встановлено, що 07.04.2024 обвинувачений розмістив відеопублікацію прямого ефіру без назви, виготовлено стенограму відеопублікації (т.4 а.к.п. 31);

-протоколом огляду від 11.06.2025, згідно з яким оглянуто флеш носій KINGSTON в якому міститься папка 2025-02-11.19-50-17 UFED Apple iPhone 15 Рro Мах (D84AP) 2025_02_11 (001), на якому зафіксовано вміст телефону iPhone 15 Рro Мах, встановлено, що власник телефону має 29 облікових записів користувачів у різних соціальних мережах, проте в графі під номером 15 встановлено, що користувач ОСОБА_6 є власником мобільного телефону НОМЕР_7 та є власником унікального номеру Facebook Іd НОМЕР_10. Перейшовши за унікальним номером Facebook Іd користувача встановлено, що ОСОБА_4 є власником даної сторінки та має до неї доступ з власного мобільного телефону, а саме iPhone 15 Рro Мах з ІМЕІ: НОМЕР_4 та використовує для входу на цю сторінку мобільний номер НОМЕР_7 (том 4 а.к.п.44);

-протоколом огляду від 11.06.2025, згідно з яким оглянуто флеш носій «ORICO», реєстр № 185 від 17.02.2025, на якому міститься папка 2025-02-11.19-50-17 UFED Apple iPhone 15 Рro Мах (D84AP) 2025_02_11 (001), на якому зафіксовано вміст скачаного телефона та відомості про його власника, встановлено, що власник телефону має 27 облікових записів користувачів у різних соціальних мережах, проте в графі під номером 15 і 16встановлено, що користувач ОСОБА_6 є власником мобільного телефону НОМЕР_7 та є власником унікального номеру Facebook Іd НОМЕР_10. Перейшовши за унікальним номером Facebook Іd користувача встановлено, що ОСОБА_4 є власником даної сторінки та має до неї доступ з власного мобільного телефону, а саме iPhone 12 міні з ІМЕІ: НОМЕР_1 та використовує для входу на цю сторінку мобільний номер НОМЕР_7 (том 4 а.к.п.49);

-протоколом огляду від 20.08.2025, згідно з яким оглянуто інформацію, що міститься на МНІ № 184 від 17.02.2025, а саме: файлів з мобільного телефону марки Apple iPhone 15 Рro Мах з ІМЕІ: НОМЕР_4 та ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_4 , які отримані в ході негласної слідчої дії, встановлено місце перебування телефону, зокрема станом на 11.07.2024 р., 16.04.2024, 07.07.2024, пристрій перебував по вул. Міщанській в с.Нова Вижва (том 4 а.к.п.56);

-протоколом огляду від 21.08.2025, згідно з яким оглянуто інформацію, що міститься на МНІ № 185 від 17.02.2025, а саме: файлів з мобільного телефону марки iPhone 12 Міні з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , які отримано в ході негласної слідчої дії(том 4 а.к.п.68;

-протоколом огляду від 30.08.2025, згідно з яким оглянуто інформацію, що міститься на МНІ № 181 від 05.02.2025, а саме: файлів з мобільного телефону марки iPhone SE з ІМЕІ: НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_4 , які отримані в ході негласної слідчої дії, встановлено місце перебування телефону, зокрема станом на 16.06.2024 о 14.02 год., - по вул. Міщанській в с.Нова Вижва, а 29.12.2023 р., о 20.09 год. - перебував в смт.Стара Вижівка по вул. Незалежності (том 4 а.к.п.78);

-протоколом огляду речей від 27.01.2026 р., згідно з яким в ході огляду вилученого під час обшуку 10.12.2025 р. за місцем проживання обвинуваченого, мобільного телефона «Motorola», встановлено додаток соціальної мережі Facebook, яка прив`язана до сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_4» (том 5 а.к.п. 209-213).

-висновоком спеціаліста КП «Волинська обласна психіатрична лікарня мЛуцька» Волинської обласної ради № 801 від 03.12.2024, згідно з яким за результатами дослідження підтверджено факт вживання ОСОБА_4 канабіоїдів (том 5 а.к.п. 20).

Відомості про вказані кримінальні правопорушення внесені до ЄДРДР, об`єднані в кримінальне провадження № 22024030000000020, постановою від 04.12.2024 р. визначено групи слідчих та прокурорів.

Надані суду докази є належним та допустимими, узгоджуються між собою.

Захисник просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 ККУкраїни, та стверджує, що склад цього злочину у його діях відсутній.

Так, захисник стверджує, що в виписці № 533 ВЛК не вказано відомостей про придатність обвинуваченого до несення військової служби, однак вказано, що він має психічні розлади, потребує супроводу психіатра за місцем служби, є дані, що лікувався в психіатричному відділенні. Водночас у висновку експерта № 7 від 22.12.2025 вказано інший діазноз, більш ширший, і встановлено, що обвинувачений не в повній мірі здатний усвідомлювати свої дії і потребує застосування примусових заходів медичного характеру, що ставить під сумнів взагалі його придатність з таким станом здоров`я до несення військової служби, і відповідно до безпосередньо впливає на наявність складу такого злочину в його діях.Відомостей про те, що обвинувачений придатний до військової служби, не має.

Доводи про відсутність складу злочину за ч.5 ст. 407 КК України в діях обвинуваченого суд відхиляє з таких підстав.

Нез`явлення вчасно на службу полягає в тому, що, залишивши військову частину або місце служби на законній підставі та маючи об`єктивні можливості для повернення в установлений час, військовослужбовець своєчасно до частини не з`являється і перебуває поза її розташуванням понад установлений строк, при цьому без поважних причин, якими можуть бути: хвороба військовослужбовця, його родичів, перешкоди стихійного характеру, поломка транспортного засобу та інші причини.

Таких поважних причин нез`явлення обвинуваченим вчасно на службу суд не установив.

Згідно з висновком з довідкою ВЛК (том 2 а.к.п. 99) ОСОБА_4 встановлено діагноз, встановлено необхідність надання йому відпустки на 30 календарних днів, однак ОСОБА_9 рішенням ВЛК не був визнаний непридатним до військової служби. Суду надано докази про те, що ОСОБА_4 не прибув своєчасно до військової частини після закінчення відпустки.

Відтак підстав для його виправдання за ч.5 ст. 407 КК України, суд не вбачає.

Захисник просить виправдати обвинуваченого за ч. 3 ст. 436-2 КК України, з огляду на стан його здоров`я, а саме наявність психічного розладу. Та, незважаючи на наявність висновку експертизи, звертає увагу на зміст висловлювань обвинуваченого у цих публікаціях.

У цій частині доводи сторони захисту не обґрунтовані. Факт вчинення публікацій в соціальній мережі обвинуваченим доводиться матеріалами справи, визнає сам обвинувачений.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суду надано висновок експерта від 02.09.2024 р. №54/15/6-355, згідно з яким у результаті семантико-текстуального аналізу публікацій акаунту «Vladimir Shvets» соціальної мережі «Facebook» встановлено наявність виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України у публікаціях, здійснених обвинуваченим. Вказаний висновок наданий кваліфікованим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Підстав ставити під сумнів такий висновок немає. Окрім того, клопотань щодо призначення повторної чи додаткової експертизи щодо цих обставин інкримінованого правопорушення, не заявлено. Відтак суд бере його як доказ в кримінальному провадженні. Підстав для виправдання обвинуваченого за ч. 3 ст. 436-2 КК України немає. Відомості про стан здоров`я обвинуваченого враховані судом при обранні за обвинуваченому виді і розміру покарання.

Захисник просить виправдати обвинуваченого за ч.2 ст. 309 КК України. При цьому, посилається на недопустимість ухвали слідчого судді від 29.11.2025 р., якою надано дозвіл на обшук в житлі, де проживає обвинувачений, а саме: у клопотанні слідчого та в ухвалі суду адреса житла була вказана як «с.Нова Вижка», згодом судом було виправлено описку в ухвалі суду від 29.11.2025 р. і вказано адресу «с.Нова Вижва». Вважає, що таке виправлення не є опискою суду, адже така ж назва вказана і слідчим в клопотанні. Тому обшук вважає не легалізованим, а докази, отримані на його підставі, - недопустимими.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

В ухвалі слідчого судді вказано, крім назви населеного пункту, також назву вулиці, номер будинку, в якому проживав обвинувачений, також факт проживання обвинуваченого за цією адресою підтверджується іншими матеріалами справи, в том числі самим обвинуваченим, тому суд не вважає, що внаслідок виправлення описки органом слідства здобуто докази, внаслідок істотного порушення прав та свобод людини не надано. Тому суд відхиляє доводи сторони захисту в цій частині.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 :

- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, вчинених з використанням засобів масової інформації;

- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме - нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану;

- вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконного придбання, зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, є немає.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим у стані обмеженої осудності.

Правила призначення покарання визначені ст. 65 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому також враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Також суд повинен враховувати, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

На виконання вимог ст.65 КК, обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує: суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є нетяжким злочином та тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем служби, притягався до кримінальної відповідальності, покарання не відбув, який на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, однак потребує застосування примусових заходів медичного характеру, обставини справи, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючої покарання обставини, а саме: вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим у стані обмеженої осудності. Також суд враховує, що обвинувачений добровільно вступив на службу в ЗСУ в 2014 р. та в 2022 р.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції статейКримінального Кодексу, що передбачають відповідальність за вчинені ним кримінальні правопорушення, в виді позбавлення, та без додаткового покарання в виді застосування конфіскації майна за ч.3 ст. 436-2 КК України, оскільки даний злочин вчинений не з корисливих мотивів.

Вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 31.10.2025, який набрав законної сили 01.12.2025, ОСОБА_4 засуджений за ст. 128 КК України на 200 годин громадських робіт. Зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення (а саме: тримання під вартою з 19.08.2025 р. по 01.09.2025 р., із розрахунку 14 днів тримання під вартою дорівнює 112 годин громадських робіт.

З огляду на те, що ОСОБА_4 вчинив до постановлення вироку Старовижівського районного суду Волинської області від 31.10.2025 р., вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 436-2 КК України (а саме 28.12.2023, 17.06.2024, 09.07.2024), злочин, передбачений ч.5 ст. 407 КК України (вчинив 02.03.2024), і злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України (вчинив 03.12.2025), то покарання йому необхідно призначити з застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України.

Відповідно до ст.20 КПК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обмежена осудність пов`язана з наявністю у суб`єкта певного психічного розладу,психічної аномалії; внаслідок зазначеного психічного стану особа усвідомлює, але не повною мірою, фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого діяння та (або) не повною мірою може керувати ними. Тобто на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними у обмежено осудної особи не виключається; обмежена осудність не виключає осудності як обов`язкової ознаки суб`єкта, отже, не виключає кримінальну відповідальність і покарання за вчинене.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч.2 ст.19 КК України) чи обмежено осудною (ч.1 ст.20 КК України) належить виключно до компетенції суду. Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Суд враховує, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 7 від 22.12.2025 - ОСОБА_4 виявляє на даний час ознаки психічного розладу у формі постпсихотичних змін особистості паранояльного кола у стані нестійкої компенсації. Через наявний психічний розлад не є здатним повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. У період, що відноситься до часу вчинення інкримінованих дій, страждав на психічний розлад у формі постпсихотичних змін особистості паранояльного кола, що знаходився у стані нестійкої компенсації. Через наявний психічний розлад не був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Враховуючи характер розладу, схильність до повторних декомпенсацій та суспільну небезпеку діянь, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.504 КПК України суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі п.2 ч.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.

При цьому, зазначені заходи, перелік яких визначений ст.94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до висловленої Пленумом Верховного Суду України позиції в абзаці другому пункту 6 та у пункті 7 Постанови від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» - визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. З огляду на те, що надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності (ч.1 ст.20, ч.2 ст.94 КК), судам слід враховувати, що до осіб, визнаних обмежено осудними, у разі потреби може застосовуватися лише цей вид примусових заходів медичного характеру. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

З урахуванням вище викладених обставин в справі, враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, в установі за місцем відбування покарання.

Підстав для призначення ОСОБА_4 більш м`якого покарання відповідно до ст. 69 КК чи звільнення його від відбування покарання з випробуванням, враховуючи положення ст. 75 КК України та встановлені у ній обмеження у випадку засудження, зокрема за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, немає.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз, а саме: судово-лінгвістичної семантико - текстуальної експертизи та судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів необхідно покласти на обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 09.12.2024 слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області (ноутбук і мобільні телефони) та ухвалою від 16.12.2025 слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області (мобільний телефон Моторола) в порядку вирішення долі речових доказів необхідно скасувати.

Оскільки ОСОБА_4 засуджується до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, яке має відбувати реально, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може ухилитись від відбування покарання, тому останньому з метою забезпечення виконання судового рішення до набрання вироком законної сили на підставі ст.377 КПК України, слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його затримання, вказаного відповідно до протоколу про затримання, а саме з 10.12.2025 р. (том 5 а.к.п. 141).

Керуючись ст.ст. 371, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, ч.2 ст.309 КК України, ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 309 КК України - у виді одного року позбавлення волі,

за ч.3 ст. 436-2 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі, без конфіскації майна,

за ч.5 ст. 407 КК України - у виді 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання ОСОБА_4 призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 31.10.2025 року більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 10.12.2025 р., тобто з моменту затримання. При цьому зарахувати відповідно до ч. 5 ст.72 КК України до строку відбування покарання строк його попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 20, 93, 94 КК України застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Організацію здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покласти на медичну службу кримінально-виконавчої установи, в якій засуджений відбуватиме покарання.

Речові докази:

-речовини рослинного походження зеленого кольору, що поміщені до спеціальних пакетів і які являють собою наркотичний засіб канабіс, спресовану грудкоподібну речовину коричнево-зеленого кольору, поміщена в спеціальний пакет, яка являє собою наркотичний засіб смолу канабісу, що зберігаються в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Волинській області (том 3 а.к.п.103) - знищити;

-п`ять полімерних пактів спайдерів, чотири аркуші паперу в клітинку з рукописними написами, три металеві контейнери, металевий подрібнювач, картонний контейнер, полімерний зіп-пакет, аркуш паперу, дев`ять зіп-пакетів, пластиковий контейнер, що зберігаються в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Волинській області (том 3 а.к.п.108) - знищити;

-марлеву тканину з первинним упакуванням, що зберігається в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Волинській області (том 3 а.к.п.109,111) - знищити;

-ноутбук марки «НР» з серійним номером 5CD21853R8 та зарядним пристроєм, мобільний телефон, ймовірно, марки «iPhone 15 Pro Мах», мобільний телефон, ймовірно, марки «iPhone 12», синього кольору; мобільний телефон марки «iPhone SE, що зберігаються в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Волинській області (постанова від 03.12.2024, том 3 а.к.п.109,111); мобільний телефон «Motorola», що зберігається в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Волинській області (постанова від 08.01.2026, том 5 а.к.п. 165,204), - конфіскувати в дохід держави на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України;

-набої подібні до 14 калібру у кількості - 1 шт; набої, калібру 7x62 у кількості - 12 шт, набої калібру 9x19 - 1 шт, набої, ймовірно, 12 калібру - 1 шт, набої 14 калібру - 1 шт; предмети подібні до штик-ножів без індивідуальних розпізнавальних позначень, у кількості - 3 шт, що зберігаються у відділі господарського забезпечення УСБУ у Волинській області (постанова від 03.12.2024, том 3 а.к.п.87, 94-96) -знищити;

-медичну карту стаціонарного хворого №533 на ім`я ОСОБА_4 , що перебувала в володінні КП «Волинська обласна психіатрична лікарня мЛуцька» Волинської обласної ради (т.3 а.к.п.266) - повернути КП «Волинська обласна психіатрична лікарня мЛуцька» Волинської обласної ради;

-висновок спеціаліста КП «Волинська обласна психіатрична лікарня мЛуцька» Волинської обласної ради № 801 від 03.12.2024 та документи - вирок від 31.10.2025 р. і довідка про звільнення ВОП№ 04092, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження (том 5 а.к.п. 20, 197, 199) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення:

-судово-лінгвістичної семантико - текстуальної експертизи (висновок експерта від 02.09.2024 р. № 54/15/6-355) в розмірі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) грн. 24 коп (т.3 а.к.п. 59);

-судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів (висновок від 26.12.2024 р., № СЕ-19/103-24/16108-НЗПРАП) в розмірі 9948 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 75 коп. (том 3 а.к.п.145).

Арешт на майно, накладений ухвалою від 09.12.2024 слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області (ноутбук і мобільні телефони, том 3 а.к.п. 85) та ухвалою від 16.12.2025 слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області (мобільний телефон Моторола, том 5 а.к.п. 170, 204) - скасувати в порядку вирішення долі речових доказів.

До набрання вироком законної сили залишити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим, що перебуває під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1