Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №163/955/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/955/26

Провадження № 3/163/763/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А., розглянувши направлений відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 протокол № 246258 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.17218 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 », РНОКПП НОМЕР_1

в с т а н о в и в :

Начальник відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " склав протокол про те, що за результатами роботи групи офіцерів ІНФОРМАЦІЯ_2 31 березня 2026 року в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Ягодин» було виявлено начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_2 , який 29.03.2026 року перебуваючи в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску через державний кордон» зняв нагрудний відеореєстратор з форменого одягу та розмістив його в статичному положенні під час несення служби, що забезпечило неефективну та неякісну зйомку, чим порушив вимоги абзацу 2 пункту 3 розділу І Інструкції про порядок використання автоматичної фото- і відеотехніки під час виконання службових обов`язків посадовими і службовими особами Державної прикордонної служби України затвердженої наказом МВС від 04.04.2019 №244, абзацу 2 пункту 4 розділу III Інструкції та абзацу 2 пункту 3 листа Адміністрації Держприкордонслужби України від 24.04.2025 N?02.3/31208-25-Вих «Про посилення режимних заходів», наказ 6 ПРИКЗ від 19.06.2025 N?1933-АГ «Про порядок використання нагрудних відеореєстраторів», ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.17218 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що свої службові обов`язки виконував на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та Законами України, внутрішніми наказами. Нагрудний відеореєстратор використовував відповідно до наказу начальника прикордонного загону від 20.06.2025 №1933-АГ у визначених у ньому випадках.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 172-18 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України.

Крім того, ч. 2 ст. 172-18 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення №246258, ОСОБА_1 ставиться у звинувачення порушення, яке полягає у знятті нагрудного відеореєстратора з форменого одягу та розміщенні його у статичному положенні під час несення служби, що нібито призвело до неякісної фіксації подій.

Разом із тим, матеріали справи не містять жодного безпосереднього та об`єктивного доказу на підтвердження зазначених обставин. Зокрема, до матеріалів справи не долучено відеозапису з нагрудного відеореєстратора, який би давав можливість встановити режим його роботи, періоди увімкнення чи вимкнення, а також обставини його використання під час несення служби.

Доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення додано лише його письмові пояснення, звіт про результати роботи на ділянці ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", наказ про порядок використання нагрудних відеореєстраторів, витяги з книги прикордонного контролю, службову характеристику.

Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.

Суд також враховує, що інкриміноване правопорушення за своїм змістом передбачає встановлення конкретних дій (бездіяльності) особи під час несення служби, які повинні бути чітко індивідуалізовані за часом, місцем та обставинами. Однак такі дані у протоколі відсутні або викладені узагальнено, що унеможливлює їх належну перевірку.

Таким чином, сукупність наданих доказів не підтверджує належним та допустимим чином факт порушення ОСОБА_1 правил несення прикордонної служби, а викладені у протоколі обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

Окрім наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку доведеності факту порушення порядку використання нагрудного відеореєстратора, зокрема його розміщення у статичному положенні, а не на форменому одязі, як це передбачено відповідними відомчими актами, такі дії самі по собі не свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-18 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за вказаною нормою настає за порушення правил несення прикордонної служби, яке за своїм характером має бути суспільно шкідливим, тобто таким, що створює реальну загрозу або шкоду охоронюваним законом суспільним відносинам.

Водночас із матеріалів справи не вбачається, що інкриміновані дії ОСОБА_1 спричинили будь-які негативні наслідки або створили реальні перешкоди для належного виконання службових обов`язків чи фіксації обстановки в пункті пропуску. Як встановлено під час судового розгляду, у відповідному адміністративному приміщенні функціонували стаціонарні засоби відеофіксації, що забезпечували загальний контроль та фіксацію подій.

За відсутності доказів того, що розміщення відеореєстратора у статичному положенні було вчинено з метою уникнення фіксації певних подій чи призвело до втрати важливої інформації, такі дії не можуть розцінюватися як суспільно шкідливі у розумінні адміністративного правопорушення.

Фактично йдеться про можливе порушення внутрішніх службових (статутних/дисциплінарних) вимог щодо порядку використання технічних засобів, що за своїм характером може тягнути дисциплінарну відповідальність, однак саме по собі не утворює складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, навіть за умови формального відступу від встановленого порядку використання відеореєстратора, відсутність суспільно шкідливих наслідків та невстановлення істотного порушення правил несення служби виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

У зв`язку з такими висновками, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення №246258 щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.17218 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета