Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №473/1149/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1149/26

РІШЕННЯ

іменем України

"29" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого — судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 через свою представницю ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказував, що 15 березня 2024 року у Вознесенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, актовий запис №73.

Проте сімейні відносини не склалися та фактично припинені. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на життєві цінності, спільне життя, через що між ними виникали непорозуміння. На примирення позивач не згодний. У зв`язку з цим позивач вважав неможливим збереження шлюбу та просив про його розірвання.

Позивач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, проте остання через систему «Електронний суд» надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, у якій просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю, на примирення не погодилася. Додатково в заяві зазначала, що спору щодо поділу спільного майна подружжя з її боку немає. Також заперечувала проти стягнення з неї на користь позивача судового збору, вказуючи на наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі сторін та представниці позивача, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачкою, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

При цьому, суд встановив, що 15 березня 2024 року у Вознесенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) сторони зареєстрували між собою шлюб, актовий запис №73.

Проте сімейні відносини між позивачем та відповідачкою не склалися та припинені.

Сторони жодним чином не виявили бажання зберегти сім`ю, не бажають примирення, наполягають на розірванні шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, враховуючи відносини між позивачем та відповідачкою, відсутність у них спільного бажання досягти примирення, суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення, і шлюб між сторонами відповідно до вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 Сімейного кодексу України має бути розірвано.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд відповідно до ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може зменшити розмір судового збору або звільнити сторону від його сплати у разі наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», підтверджених відповідними доказами. Однак таких обставин відповідачка не зазначила та не довела.

Тому, в силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім витрати на сплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -- задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 15 березня 2024 року у Вознесенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №73 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити шлюбне прізвище – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв