Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №130/1125/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/306/2026

130/1125/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П.,

розглянувши матеріали, що надійшла з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , за ч.2 ст.173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26.03.2026 о 11:50 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство відносно неповнолітньої дочки його півмешканки ОСОБА_2 (ображав нецензурною лайкою, виганяв з будинку), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю особи.

Інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції Сичиком В.А. за цим фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

ОСОБА_1 належно та завчасно повідомлено про час та дату розгляду справи шляхом направлення sms-повісток проте, в судове засідання не з`явився, будь яких клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-2 КУпАП – а саме вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності), зокрема, психологічного характеру (погрози, образи, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, вчинене відносно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 року; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію громадянки ОСОБА_3 та письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_3 про вчинення насильства в сім`ї ОСОБА_1 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , поясненням неповнолітньої ОСОБА_2 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, доведеною повністю, оскільки останній застосував психологічне насильство до дитини співмешканки, неповнолітньої ОСОБА_2 , під час сімейної сварки, однак такі його дії не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке не призвело до тяжких наслідків, дані про особу правопорушника, який офіційно не працює, ступінь вини ОСОБА_1 який вчинив адміністративне правопорушення з прямим умислом. Обставин, що пом`якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність - не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу.

Також у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , , з нього на підставі положень ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" підлягає стягненню на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням вказаної дати вчинення адміністративного правопорушення становить 665,60 грн.

Керуючись ст.9, 33, 39-1, 221, 252, 276, 280, 283, 284 КпАП України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілою, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Постанова підлягає зверненню до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Роз`яснити, що згідно вимог ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у даній постанові.

Суддя Порощук П.П.