Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №126/1456/25 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1456/25

Провадження № 2/126/180/2026

"27" квітня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить зокрема, земельна ділянка загальною площею 1,9321 га кадастровий номер 0520481300:03:003:0233, яка знаходиться на території с. Голдашівка Гайсинського району Вінницької області, що посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №481827 від 07.07.2009 та майновий сертифікат серія ВІ №1001 про право власності на майновий пай, виданий Голдашівською сільською радою Бершадського району Вінницької області 10.11.2008. У квітні 2025 року позивачка поїхавши на провідну неділю в село Кидрасівка, уродженкою якого вона є, та дізналася від далеких родичів ОСОБА_3 про те, що вона залишила на її ім`я заповіт від 22.09.2016 на належну їй земельну ділянку та на майновий сертифікат, а також передали їй заповіт, оригінал державної акта на земельну ділянку для оформлення спадкових прав. Позивачка вважає, що підставою для складення на неї заповіту стало те, що раніше ОСОБА_3 працювала в колгоспі в селі Голдашівка Гайсинського району (раніше Бершадського району) та добре знала сім`ю позивачки. Вони часто допомагали ОСОБА_4 у різних домашніх справах, таких як привезти дров на зиму, виорати город, скосити сіно і безліч іншого, ще тоді ОСОБА_5 натякала на те, що залишить заповіт на позивачку, так як їй вона імпонувала як людина, а також батько позивачки був орендарем належної земельної ділянки померлої ОСОБА_3 . Після чого позивач звернулась до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводи С.М., у якої була відкрита спадкова справа, де їй повідомили, що дійсно є заповіт на її ім`я складений ОСОБА_3 , але так вона невчасно звернулася до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини їй надане роз`яснення від 12.06.2025 №87/01-16 та рекомендовано звернутись до суду із позовною заявою про визначення додатковою строку для прийняття спадщини. Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_3 , спадкоємцем за законом є відповідачка ОСОБА_2 . Оскільки позивачка лише в квітні 2025 року дізналася про складений на її ім`я заповіт, а нотаріус не повідомила її про наявність заповіту, вважає, що причини пропуску для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Представник позивачки, адвокат Цимбалюк І.А., подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи в її відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , актовий запис про смерть № 13082 від 12.12.2020 року.

20.09.2016, ОСОБА_3 було складено заповіт, згідно якого вона заповідає земельну ділянку (кадастровий номер 0520481300:03:0030233), яка розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,9321га та майновий сертифікат (серія ВІ № 1001) про право власності на майновий пай, виданий Голдашівською сільською радою Бершадського району Вінницької області 10.11.2008, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт посвідчений Буряк А.Л., секретарем виконавчого комітету Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області та зареєстрований у реєстрі за № 81.

Згідно спадкової справи № 58/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги за законом померлої ОСОБА_3 , який подав заяваю про прийняття спадщини, є дочка ОСОБА_2

12.06.2025, позивачка ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвод С.М. з питанням подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак нотаріусом їй було роз`яснено, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень цивільного законодавства України для набуття прав щодо вступу в спадщину, на спадкоємця покладається вимога подати відповідну заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, в якій зазначив, що необізнаність спадкоємця щодо порядку та строків прийняття спадщини є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питань про важливість причини пропуску строки для прийняття спадщини потрібно знати свободу заповіту як основний принцип спадкового права.

Крім того, у постанові КЦС ВС від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 Верховний Суд зробив висновок, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України, докази в їх сукупності, оскільки позивачка, являючись спадкоємцем за заповітом на земельну ділянку (кадастровий номер 0520481300:03:0030233), яка розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області (на даний час Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області) та майновий сертифікат серії ВІ №1001 про право власності на майновий пай, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про наявність заповіту на своє ім`я обізнаною не була, пропустила строк прийняття спадщини, а тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а вимоги позивачки про надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтованими.

Таким чином суд, з метою захисту прав спадкоємця на спадщину, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визначивши позивачу додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», статтями 76, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці.

Визначений строк обраховувати з дати набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко