Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №681/253/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/253/26

Провадження 3/681/71/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. м.Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

20 лютого 2026 року о 19 год. 30 хв. в м.Полонному по вул. Академіка Герасимчука, 255 ОСОБА_1 керував траспортним засобом Volvo, д.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою «Драгер Алкотест-6810» та у медичному закладі відмовився.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Його захисник – адвокат Горщар Б.А. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі в якому заперечує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Окрім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

У зв`язку з цим суд, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду даної справи, здійснює судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вирішуючи питання доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, суд вказує на таке.

Відповідно до ст.245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.

Відповідно до п.5 Розділу 1, п.1,2 Розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх

справ України 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності;

2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння;

4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Тобто, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року,

Зокрема, відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) п. 7 Інструкції)).

При цьому, процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Відповідно до п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3, 6 Порядку передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Крім того, за приписами ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому, згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Так, у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, у якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду (п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103).

Отже, згідно з вказаною нормою закону, водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан сп`яніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я. В свою чергу поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки і з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров`я і не в будь якому, а в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

При цьому, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, в яке окрім іншого вносяться дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення, тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовився від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол за ст. 130 КУпАП.

Таким чином, аналіз викладених вище норм Закону свідчить про те, що підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку безумовно є та обставина, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічних засобів, та в медичному закладі. Зазначена відмова має бути зафіксована поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так із матеріалів справи убачається, що поліцейським згідно вимог ст.266 КУпАП під час фіксації процедури огляду використовувались спеціальні технічні засоби відеозапису, відповідно до якого ОСОБА_1 20 лютого 2026 року по вул. Академіка Герасимчука в м.Полонному вчинив ДТП.

Після перевірки документів та встановлення особи ОСОБА_1 працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. При цьому озвучено ознаки алкогольного сп`яніння (нестійка хода, невиразна мова та запах алкоголю з порожнини рота), а також роз`яснені його права. Крім того йому було повідомлено, що буде складено адмінматеріали за ст. 130 КУпАП п.2.5 ПДР та, що йому потрібно прийти у відділок наступного дня зранку.

Разом з тим, працівником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 право водія відмовитися від огляду на місці зупинки, що є підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров`я доправлення до якого забезпечує поліція. Також не було запропоновано йому пройти такий огляд у медичному закладі.

До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак з даного направлення не вбачається, що воно було вручене водію чи останній відмовився від його отримання.

Також до матеріалів справи працівниками поліції додано і відеозапис, однак при перегляді даного відеозапису, не встановлено того, що водій відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а також, що водію пропонувалося пройти такий огляд в медичному закладі та вручалося письмове направлення для проходження такого огляду, що є порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні відповідні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 , отримуючи відповідне письмове направлення на огляд, відмовляється від його отримання чи, отримавши його, висловлює свою чітку відмову від проходження такого огляду, що б могло слугувати самостійною підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП

За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП та Інструкції.

Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Враховуючи викладене, оскільки винність особи у вчиненні правопорушення не підтверджується будь-якими іншими доказами, а ніж протоколом про адміністративне правопорушення, який сам по собі не може бути доказом направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, актом огляду на стан сп`яніння, до змісту яких суд ставиться критично, а тому суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись наведеним, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.279, 280 КУпАП суддя, -

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.А.Горгулько