Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №601/997/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/997/26

Провадження № 3/601/349/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали, що надійшли із Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_1 , 30 березня 2026 року о 00 годин 22 хвилини, в м. Почаїв Кременецького району по вул. Кременецька керував ТЗ Хонда Діо д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора 6820. Проба позитивна 1,13‰. Від проходження огляду на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 30 березня 2026 року о 00 годин 22 хвилини в м. Почаїв Кременецького району по вул. Кременецька неповнолітній ОСОБА_1 керував ТЗ без посвідчення водія відповідної категорії, а саме не маючи права керування таким ТЗ. Своїми діями неповнолітній ОСОБА_1 порушив пункт 2.1.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

В судовому засіданні адвокат Галіяш В.О. та законний представник ОСОБА_2 просили дати ОСОБА_1 попереджння.

Суддя дослідивши матеріали адміністративних справ, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627461 від 30.03.2026, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627478 від 30.03.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорти працівника поліції, довідка згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, письмові пояснення ОСОБА_1 , акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результати тестування на алкоголь – 1,13‰, запис відеофіксації скоєння правопорушення, приходить до висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Оскільки неповнолітньому ОСОБА_1 , якому на час скоєного правопорушення виповнилося 17 років, вчинив адміністративні правопорушення передбачені нормами ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно ст. 13 КУпАП, він підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Дослідивши докази, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення, суддя приходить до висновку про винуватість неповнолітнього ОСОБА_1 в скоєні даних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, та про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, тобто за більш серйозне з числа вчинених, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно довідки встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як інша особа, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, який відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, при цьому керував ТЗ не маючи права керування таким тз, що також передбачено нормами ч. 1 ст. 130 та нормами ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. на користь держави.

В рішенні Європейського Суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, роз`яснено що, як зазначено у Кодексі України про адміністративні правопорушення та у подальших роз`ясненнях Пленуму Верховного Суду України, адміністративні правопорушення (тобто незначні правопорушення за законодавством України) караються арештом лише у виключних випадках (див. пункти 16 та 18), тобто адміністративне стягнення повинно бути пропорційним переслідуваній меті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 665,60 грн..

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126, 130, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -

постановив:

Об`єднати в одне провадження справу єдиний унікальний номер 601/997/26, провадження справи номер 3/601/349/2026 та справу єдиний унікальний номер 601/998/26, провадження справи номер 3/601/350/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер 601/997/26, провадження справи номер 3/601/349/2026.

Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави.

У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Суддя: