Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №944/106/24 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/106/24

Провадження №2/944/212/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Паленги Н.М. ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

09.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

В обґрунтування вимог посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у сторін народився троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з позивачем і перебуває на його утриманні, донька самостійно прийняла рішення проживати з батьком, однак у позивача погіршився стан здоров`я, у березні 2023 року йому призначено 3 групу інвалідності, через тимчасово втрату працездатності, єдиним доходом ОСОБА_1 є соціальне утримання від держави. Зазначає, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання спільної дитини, стверджує, що самостійно задовольнити потреби доньки позивач не в змозі, через проблеми зі здоров`ям, а тому просить суд стягнути із відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

02.04.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої зазначає, оскільки донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з травня 2023 року проживає з позивачем і перебуває на його утриманні, оскільки судовим наказомвід 02.09.2021 року Яворівського районного суду Львівської області (справа 944/3870/21) вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше на кожну дитину 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подання заяви - 22.07.2021. Просить припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 , згідно судового наказу від 02.09.2021 року Яворівського районного суду Львівської області (справа 944/3870/21) в частині стягнення на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначити стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті (1/4) всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. починаючи стягнення з дня пред?явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

08.05.2024 від представника відповідача адвоката Паленги Н.М. надійшла заява, відповідно до якої зазначає, що судовим наказом від 02.09.2021 року у справі №944/3870/21, з Позивача в користь Відповідача стягуються аліменти на утримання трьох спільних дітей, аліменти на момент винесення Судового наказу становили 7221,00 грн. З 18.09.2023 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не нараховуються, оскільки йому виповнилось 18 років. Тобто з 18.09.2023 року розмір аліментів суттєво зменшився. Крім того, оскільки Позивач непрацевлаштований з 15.03.2023 року нарахування аліментів здійснювалося з пенсійних виплат в сумі 4249,50 грн та починаючи з вересня 2023 року такі нарахування зменшилися до 2833,00 грн. на двох дітей. Звертає увагу суду, що Позивач звернувся до суду стягнути аліменти з Відповідачки на користь дитина, яка проживає з ним з наявною заборгованістю, яка станом на жовтень 2023 року становила 135704,87 грн. Відносно скрутного матеріального становища хочу зазначити, що матеріальне становище Позивача навпаки збільшилося, оскільки з березня 2023 року нараховуються пенсійні виплати в сумі 2520.00, так як до цього Позивач ухиляючись від сплати аліментів був непрацевлаштований та доходи були відсутні. Позивач посилається на призначення йому третьої групи інвалідності, однак вважає що Позивач може працювати та по завершенні лікування у травматолога працездатність буде відновлено. Станом на 2024 рік та на момент подачі позовної заяви Позивач не витрачає коштів на лікування та утримання дитини, крім того може бути працевлаштованим. Позивач посилається на те, що донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з Позивачем та він забезпечує її матеріальне становище, що жодним чином не підтверджується матеріалами справи. Додає, що Мати надсилає та дає кошти разом з тим Позивач не надає жодних належних та допустимих доказів матеріального утримання доньки. Крім того в жовтні Донька ОСОБА_5 хворіла та Відповідачем були придбані медичні препарати, що теж спростовує посилання Позивача на проживання доньки з Позивачем, крім того Відповідач повністю забезпечує харчування, одяг, канцтовари, лікування, дозвілля дітей що підтверджується копіями чеків. Відповідачка з молодшою донькою змінила місце проживання на орендовану квартиру, щомісячна вартість якої становить 10 000,00 грн., була вимушена змінити школу на для молодшої доньки та оскільки Відповідач з усіх сил старається забезпечити нормальний рівень життя для дітей працюючи позмінно була вимушена віддати молодшу доньку на групу продовженого дня в якій щоденна оплата харчування становить 50 грн, вартість відвідування стоматолога молодшою донькою 26.11.2023 року обійшлася Відповідачці в 1900.00 грн. Окрім зазначеного вище та долучених до матеріалів підтверджуючих документів існує безліч інших витрат, які продовжує нести Відповідач проте не було потреби збирати такі докази. Просить задовільнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 а саме: призначити аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, відповідно до поданого відзиву.

20.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відповідно до абз.2 ч.1 ст.244 ЦПК України, та відклав його ухвалення та проголошення на 15:00 год 30.04.2026 року.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст.181, 183, 184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу у сторін народилися троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до акту про фактичне місце проживання особи від 14.11.2023, встановлено що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААВ №735693.

Яворівським ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 від 29.09.2021 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на підставі судового наказу №944/3870/21 від 15.09.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах ВП НОМЕР_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №944/3870/21 від 15.09.2021 виданого Яворівським районним судом Львівської області, утворилась заборгованість станом на 31.10.2023, що становить у сумі 170936,47 гривень. 28.01.2021 - накладено арешт коштів боржника.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює швачкою в ТзОВ «Бадер Україна», її оклад становить 9650,00 грн - відповідно до довідки №319 від 29.09.2023.

На підставі договору оренди житлової квартири від 19.10.2023 року, встановлено що ОСОБА_3 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ціна оренди 10000 грн.

Згідно довідки, характеристики та відповіді на адвокатський запит Новояворівського ліцею Новояворівської міської ради від 04.01.2024 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця 11 ІФ-А класу, нерегулярно відвідує заняття у школі, зі слів батька пропускає через незадовільний стан здоров`я. Батько та мати учениці цікавляться успіхами доньки у школі, підтримають контакти з класним керівником.

Згідно постанови Яворівського районного суду Львівської області від 29.01.2024 у справі №944/122/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Вирішуючи спір, суд зважує на наступні норми матеріального права.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст. 1 СК України).

Відповідно до ч.1, абз.3 ч.2 ст.3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Позивачем обрано способи захисту сімейних прав інтересів: встановлення правовідношення та припинення сімейного правовідношення.

В ст.141 СК України наголошується, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

У ст.155 СК України наголошується, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В ст.1, 2, 5 та 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991 року зазначено, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім`ї. Держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У ст.1, 7 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, ратифіковано Україною 03.08.2006 року, набрала чинності в Україні 01.04.2007 року, акцентовано, що ця Конвенція застосовується до дітей, які не досягли 18-річного віку. Предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. Для цілей цієї Конвенції розгляд судовим органом справ, що стосуються дітей, визнається розглядом сімейних справ, зокрема тих, що пов`язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності, наприклад стосовно місця проживання дітей і доступу до них. Під час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко для уникнення будь-яких невиправданих зволікань, а швидке виконання прийнятих рішень повинно бути забезпечене відповідною процедурою. У термінових випадках судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які підлягають негайному виконанню.

З аналізу перелічених норм права слідує, що на суд покладено обов`язок захисту прав та інтересів дитини, створення необхідних умов її розвитку (в разі виникнення спору між батьками), право знати про своїх батьків та користуватися їх турботою, право не бути розлученими з батьками, право на належне піклування з боку батьків, право на проживання з батьками (в разі припинення шлюбних відносин) тобто комплексного захисту їх інтересів.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, сторони у справі перебували у шлюбі, в період якого народились троє дітей, пізніше в часі шлюб між сторонами було припинено та з травня 2023 донька ОСОБА_7 почала проживати з позивачем, донька ОСОБА_8 з відповідачкою, а син ОСОБА_9 досягнув повноліття.

Частинами 1, 2, 4, 7 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частини 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошують на тому, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» вказує на те, що батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Між сторони спору щодо місця проживання їх дітей не виникає.

Щодо позовної вимоги про припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_7 , суд враховує наступне.

У ч.1 ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч.2 ст.181 СК України вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Ст. 182 СК України регламентовано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той з батьків, з яким проживає дитина. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком, особистим та індивідуальним, як матері так і батька.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з травня 2023 року проживає з позивачем і перебуває на його утриманні, але разом з тим на підставі судового наказу від 02.09.2021 року з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дітей.

З урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до ч.1 ст.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено неповнолітня дочка проживає з батьком (позивачем у справі) та повністю перебуває на його утриманні, окрім цього у позивач погіршився стан його здоров`я, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу виданого Яворівського районного суду Львівської області від 02.09.2021 року.

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачці аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала і знаходилась у платника аліментів, при цьому, припинити стягнення аліментів з позивача на користь відповідача необхідно з 09.01.2024, тобто з дня звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів на утримання доньки, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої доньки, суд звертає увагу наступне.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ст. 141 СК України).

Ст.51 Конституції України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до повноліття.

У ст.3 Конвенції про права дитини зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

В частинах 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини вказано, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, частина 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

В ч.2 ст.182 СК України йдеться мова про обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до приписів ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачки на утримання неповнолітнього сина, суд у відповідності з ч.1 ст.182 СК України враховує обставини, а саме стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення і приходить до наступного висновку, що відповідачка на сьогоднішній день можливо має нерегулярний, мінливий дохід, але є дієздатною та працездатною і на думку суду має можливість працювати, отримувати дохід та виплачувати аліменти на утримання дитини.

Позивач визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу матері. Частка від доходу платника аліментів визначається у дробовому або відсотковому співвідношенні до доходу.

Разом з тим суд задовольняючи позовні вимоги враховує положення зазначених статей наголошує на тому, що закон не містить чіткого розміру частки, яка повинна бути призначена судом на утримання дитини, цей розмір визначається судом.

А тому суд аналізуючи в сукупності наданні позивачем докази приходить до виваженого та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки частини від усіх видів доходу (заробітку), даний розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, обов`язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 09.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

З відповідачки на користь держави у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись ст.8, 51 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991 року, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, ратифікованої 03.08.2006 року, набрала чинності в Україні 01.04.2007 року, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст.1, 2, 3, 6, 18, 141, 150, 153, 155, 157, 160, 161, 180, 181, 182, 192, 197, 273 СК України, ст.ст. 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.2, 4, 5, 27, 141, 258, 259 263, 264, 265, 273, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів задовольнити.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 , аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Припинення нарахування аліментів, що стягуються на підставі судового наказу від 02.09.2021 року виданого Яворівським районним судом Львівської області по цивільній справі №944/3870/21 підлягають виконанню з 09.01.2024 року.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду - 09.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя І.М.Матвіїв