Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №453/1921/25 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1921/25

НП: 2/453/168/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони у справі:

позивач - Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

відповідачка - ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог - про стягнення безпідставно набутих грошових коштів;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами загального позовного провадження, за участі представника позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - адвоката Максименка В.О., та представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мельничука О.В., -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Максименко В.О., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 11.11.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів у розмірі: 5 663 доларів США 67 центів; 2 273 Євро 71 євроцентів; 102 690 грн. 07 коп.. Також позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у змісті позовної заяви просить при ухваленні рішення у справі стягнути понесені судові витрати з відповідачки ОСОБА_1 на його користь.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.10.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва видано на підставі рішення Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20 виконавчий лист, яким суд вирішив стягнути з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 1247045520/10047 невиплачені проценти на банківський вклад у розмірі 15 672 доларів США 22 центів, 3 % річних за користування простроченим банківським вкладом у розмірі 4 102 доларів США 19 центів, 3 % річних за користування невиплаченими процентами на вклад у розмірі 779 доларів США 30 центів та пеню у розмірі 846 278 грн. 46 коп., стягнути з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 1247045520/10048 невиплачені проценти на банківський вклад у розмірі 5 320 євро, 3 % річних за користування простроченим банківським вкладом у розмірі 1 738 євро 35 євроцентів, 3 % річних за користування невиплаченими процентами на вклад у розмірі 267 євро 73 центів та пеню у розмірі 353 134 грн. 64 коп., а також стягнути з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп.. В подальшому, даний виконавчий лист було пред?явлено відповідачкою ОСОБА_1 до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу у м. Києві Павлюка Н.В., виконавче провадження № 79439711 29.10.2025 року було завершено у повному обсязі у зв`язку із фактичним та повним виконанням. З цього приводу позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повідомляє, що ще станом на 04.09.2025 року ним добровільно частково було виконано свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 , що були предметом розгляду судової справи за єдиним унікальним номером 761/28481/20. Так, 14.08.2023 року постанова Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року була повністю добровільно виконана на користь ОСОБА_1 .. Однак, в подальшому постановою Верховного Суду від 16.09.2024 року постанова Київського апеляційного суду була скасована та судову справу за єдиним унікальним номером 761/28481/20 направлено на повторний розгляд до Київського апеляційного суду. 04.09.2025 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, на підставі якої Шевченківським районним судом м. Києва видано новий виконавчий лист, та яка була повністю виконана приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В.. Цією постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення суду першої інстанції скасовано та апеляційний суд вирішив стягнути з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 1247045520/10047 невиплачені проценти на банківський вклад у розмірі 15 672 доларів США 22 центів, 3 % річних за користування простроченим банківським вкладом у розмірі 4 102 доларів США 19 центів, 3 % річних за користування невиплаченими процентами на вклад у розмірі 779 доларів США 30 центів та пеню у розмірі 846 278 грн. 46 коп., стягнути з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 1247045520/10048 невиплачені проценти на банківський вклад у розмірі 5 320 євро, 3 % річних за користування простроченим банківським вкладом у розмірі 1 738 євро 35 євроцентів, 3 % річних за користування невиплаченими процентами на вклад у розмірі 267 євро 73 центів та пеню у розмірі 353 134 грн. 64 коп., а також стягнути з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп.. В решті позовних вимог відмовлено. Вищевказане свідчить, що позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» ще 14.08.2023 року вже частково виконав постанову Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року, сплативши на користь відповідачки ОСОБА_1 загальну суму у розмірі 2 273 Євро 71 євроцентів, 5 663 доларів США 67 центів та 102 690 грн. 07 коп.. Попри це, відповідачка ОСОБА_1 у заяві до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 27.10.2025 зазначила, що коштів на погашення заборгованості за виконавчим листом від боржника не отримувала. Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» зазначає, що вважає це твердження свідомо неправдивим, оскільки відповідачка ОСОБА_1 особисто отримала ті самі кошти ще у 2023 році та власноруч підтвердила цей факт розпискою. Введений в оману вказаний приватний виконавець завершив виконавче провадження 29.10.2025 у повному обсязі, примусово повторно списавши з рахунків позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» всю суму без урахування попередньої виплати. Таким чином, внаслідок описаних дій, відповідачка ОСОБА_1 фактично отримала спірні суми двічі - добровільно у 2023 році та примусово у 2025 році. Оскільки правова підстава для утримання коштів у подвійному розмірі відсутня, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» кваліфікує повторно одержані 5 663 доларів США 67 центів, 2 273 євро 71 євроцентів та 102 690 грн. 07 коп. як безпідставно набуте майно в розумінні ст. 1212 ЦК України, та просить суд стягнути їх на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 ..

Відповідачка ОСОБА_1 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», у запропоновані судом строк та порядку 30.11.2025 року подала відзив на позовну заяву АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до неї про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в якому заперечила проти позовних вимог у повному обсязі, вважаючи позов безпідставним, а застосовані заходи забезпечення такими, що підлягають скасуванню. Відповідачка ОСОБА_1 насамперед звертає увагу суду на те, що позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» спотворює зміст її заяви до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 27.10.2025 року. У цій заяві відповідачка ОСОБА_1 зазначала виключно те, що в рамках конкретного виконавчого провадження, порушеного 24.10.2025 року на виконання постанови Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року, вона не отримувала жодних коштів від боржника. Це твердження є достовірним, бо кошти у 2023 році справді надходили не в межах цього провадження, а в порядку добровільного виконання позивачем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» іншого судового рішення - постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року. Відтак, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» свідомо вводить суд в оману, представляючи правдиве твердження відповідачки ОСОБА_1 як неправдиве. Окремо відповідачка ОСОБА_1 наголошує, що позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» жодного разу - ні під час нового апеляційного розгляду, ні після проголошення постанови Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року, ні після відкриття виконавчого провадження, не звертався до неї з будь-якою заявою чи вимогою щодо повернення раніше виплачених коштів або їх зарахування в рахунок нового зобов?язання. Зазначає свої висновки: 1) позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» добровільно передав відповідачці ОСОБА_1 кошти, котрі просить суд стягнути з неї на виконання постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, чим виконав зобов`язання, котре у позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» виникло відповідно до рішення суду - постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року; 2) відповідачка ОСОБА_1 не стягувала з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» кошти, котрі позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» вимагає стягнути з неї «як безпідставно набуті», тобто відповідачка ОСОБА_2 не вживала заходів по отриманню коштів від позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»; 3) під час сплати позивачем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» коштів відповідачці ОСОБА_1 на виконання постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року та стягнення з позивача на користь вказаної відповідачки коштів за постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року між сторонами існували різні правовідносини та, відповідно, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» виконував різні зобов`язання; 4) позовна заява не містить вказівку на те, які права позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» порушені відповідачкою ОСОБА_1 , та які обставини це підтверджують; 5) відповідачка ОСОБА_1 не порушувала права та/або інтереси позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» стосовно вільного розпорядження коштами, сплаченими ним на виконання рішення суду; 6) між позивачем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 відсутній спір; 7) у позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відсутні підстави подання даного позову. Відповідачка ОСОБА_1 також вказує на існування паралельного провадження з тотожним предметом. Окрім того, 29.10.2025 року позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа від 24.10.2025 року таким, що не підлягає виконанню, в частині спірних сум за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20 (провадження номер 6/761/927/2025, прийнято до розгляду ухвалою від 19.11.2025 року). На думку відповідачки ОСОБА_1 , предмет і підстави цієї заяви збігаються з предметом і підставами поданого цього позову до Сколівського районного суду Львівської області, а, отже, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» одночасно намагається вирішити те саме питання в двох різних судах. Це свідчить, на її переконання, про зловживання процесуальними правами та маніпулювання системою правосуддя з метою ухилення від відповідальності за основним спором за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, який досі перебуває на розгляді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. З урахуванням викладеного, відповідачка ОСОБА_1 просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 13.11.2025 року і залишити позов АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» без розгляду.

Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Максименко В.О., сформувавши документ в системі «Електронний суд», у запропоновані судом строк та порядку 01.12.2025 року подав відповідь на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до неї про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за змістом якої вказує, що по-перше, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» спростував твердження відповідачки ОСОБА_1 про те, що відділення банку у м. Львові, через яке у 2023 році видавалися кошти, є окремою юридичною особою. Посилаючись на ч. 3 ст. 95 ЦК України, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» зазначив, що філія, представництво чи відділення юридичної особи не мають самостійного правового статусу та діють від імені та в інтересах юридичної особи, яку представляють. Відтак, кошти у 2023 році виплачувалися безпосередньо позивачем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» як єдиним боржником, а не якоюсь відокремленою структурою. По-друге, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відхилив аргумент відповідачки ОСОБА_1 про те, що він зобов?язаний був попередньо звернутися до неї з вимогою про повернення або зарахування коштів, вказавши, що конструкція ст. 1212 ЦК України, на думку позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», передбачає самостійний обов`язок набувача повернути безпідставно набуте майно без очікування окремого звернення потерпілої особи. Факт виплати коштів у 2023 році не заперечується самою відповідачкою ОСОБА_1 у відзиві, в якому вона лише стверджує, що то було самостійне зобов?язання, однак не спростовує факту подвійного отримання сум. І, по-третє, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» докладно пояснює мету звернення до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, цією метою є не стягнення безпідставно набутого, а виключно задля отримання можливості вимагати від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. повернення стягнутого виконавчого збору в частині, що відповідає сумам повторного стягнення, як це передбачено ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Вимогу про стягнення безпідставно одержаного позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у тій заяві свідомо не заявляв, оскільки обрав для цього самостійний позовний спосіб захисту в цій судовій справі. Отже, предмети двох судових проваджень не збігаються, і підстав стверджувати про зловживання процесуальними правами немає. Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» також вказує на роль виконавця, так відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач зобов?язаний невідкладно повідомляти виконавця про обставини, що впливають на виконання. Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» цей обов`язок виконав - письмово повідомив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про часткове попереднє виконання зобов`язання. Втім, відповідачка ОСОБА_1 , своєю чергою, у заяві до вказаного приватного виконавця від 27.10.2025 зазначила, що коштів від боржника не отримувала, чим фактично заперечила сам факт виплати у 2023 році. Підсумовуючи, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» наполягає, що саме це твердження відповідачки ОСОБА_1 дало вказаному приватному виконавцю підстави завершити провадження у повному обсязі без урахування часткового попереднього виконання, що і призвело до подвійного стягнення спірних сум, - завершує контраргументувати адвокат Максименко В.О..

Відповідачка ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Мельничук О.В., сформувавши документ в системі «Електронний суд», у запропоновані судом строк та порядку 08.12.2025 року подала заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до неї про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в яких наполягає на безпідставності та передчасності позову, обґрунтовуючи це міркуваннями, що посилання позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на ст. 95 ЦК України щодо відсутності у відділення банку статусу окремої юридичної особи є некоректним, оскільки ця норма регулює лише статус філій і представництв, але не відділень, а відповідачка ОСОБА_1 і досі не має інформації про те, чи уповноважене «Львівське відділення» діяти від імені банку у питанні повернення коштів. Вказує, що твердження позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо попереднього звернення до боржника є неаргументованим, оскільки з системного аналізу статей 15, 16, 509, 525, 526, 530, 532, 598, 599, 1212 ЦК України випливає, що зверненню до суду за захистом права на повернення виконаного за рішенням суду обов?язково має передувати письмова вимога кредитора з чіткими реквізитами для повернення коштів та відмова або невизнання такої вимоги боржником - без дотримання цього порядку позов є передчасним. Поряд з тим, зазначає, що кошти, отримані відповідачкою ОСОБА_1 у 2025 році, одержані на виконання чинного судового рішення, обов?язкового до виконання в силу ст. 129-1 Конституції України, а тому не можуть вважатися «безпідставно набутими», натомість позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у своїх вимогах не конкретизує, які саме кошти, отримані у 2023 році, чи у 2025 році, він вважає безпідставно набутими. Водночас, стверджує, що паралельне звернення позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, попри твердження позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про різну мету цих проваджень, фактично охоплює те саме питання - безпідставність отримання відповідачкою ОСОБА_1 спірних сум, адже останню визнано там заінтересованою особою, а ч. 4 ст. 432 ЦПК дозволяє заявити вимогу про стягнення безпідставно одержаного безпосередньо на стадії розгляду тієї заяви, а не шляхом окремого позову. У змісті заперечень відповідачка ОСОБА_1 вказує, що сукупність дій позивача - звернення до Верховного Суду із клопотанням про зупинення виконання, подання заяви до Шевченківського районного суду м. Києва та одночасне пред`явлення цього позову без жодного попереднього звернення до відповідачки ОСОБА_1 - свідчить про недобросовісну та непослідовну поведінку банку, а, відтак, відповідачка ОСОБА_1 не зобов`язана за власний рахунок нести судові витрати, зумовлені такою поведінкою, у зв`язку з чим просить залишити позов без розгляду, скасувати заходи забезпечення та покласти всі витрати у цій справі виключно на позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Заяви та клопотання сторін у справі.

Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Максименко В.О., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 12.11.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву, в якій просив постановити ухвалу про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: - нежитлове приміщення 1,2,3,4,5,6,7, загальна площа: 34,8 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , - квартиру загальною площею 110.7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_1 ..

Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Максименко В.О., 14.11.2025 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання про надання можливості зазначеному представнику взяти участь у підготовчому засіданні у цій справі, котре призначено на 11.12.2025 року о 12:30 год., та у всіх судових засіданнях, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Відповідачка ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Мельничук О.В., 05.12.2025 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подала у Сколівський районний суд Львівської області заяву про надання можливості зазначеному представнику взяти участь у підготовчому засіданні у цій справі, котре призначено на 11.12.2025 року о 12:30 год., та у всіх судових засіданнях, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Відповідачка ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Мельничук О.В., 16.03.2026 року та еквівалентну за своїм змістом 17.03.2026 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подала у Сколівський районний суд Львівської області заяву про витрати на правничу допомогу, в якій просила суд на відповідній стадії судового розгляду долучити докази понесення відповідачкою ОСОБА_1 судових витрат з надання їй правової допомоги в загальному розмірі - 15 000 грн. 00 коп..

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від сторін у цій справі, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, невідкладно було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_1 .. Так, згідно сформованої з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді № 1998153 від 11.11.2025 року, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відтак, ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 12.11.2025 року, після отримання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Розгляд цієї справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у цій справі призначено на 11.12.2025 року о 12.30 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, з повідомленням сторін у справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 13.11.2025 року задоволено частково заяву позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», подану через представника - адвоката Максименка В.О., про забезпечення позову у цій справі. З метою забезпечення позовних вимог АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, заборонено відчуження нежитлового приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, загальною площею 34,8 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_1 за договором дарування від 21.12.2020 року, номер у реєстрі: 1756 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2255136546245, номер запису про право власності: 39832872). У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 14.11.2025 року задоволено клопотання позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», подане через представника - адвоката Максименка В.О., про участь зазначеного представника у підготовчому засіданні та у всіх судових засідання з розгляду цієї справи по суті у режимі відеоконференції. Надано можливість представнику позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - адвокату Максименку В.О. взяти участь у підготовчому засіданні, призначеному у цій справі на 11.12.2025 року о 12:30 год., та у всіх судових засіданнях з розгляду цієї справи по суті, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua. Наголошено позивачеві АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», що використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 10.12.2025 року, задоволено заяву відповідачки ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Мельничука О.В., про участь зазначеного представника у підготовчому засіданні та у всіх судових засідання з розгляду цієї справи по суті у режимі відеоконференції. Надано можливість представнику відповідачки ОСОБА_1 - адвокату Мельничуку О.В. взяти участь у підготовчому засіданні, призначеному у цій справі на 11.12.2025 року о 12:30 год., та у всіх судових засіданнях з розгляду цієї справи по суті, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua. Наголошено відповідачці ОСОБА_1., що використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 11.12.2025 року підготовче провадження у цій справі закрито та призначено її до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.01.2026 року о 10:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) із занесенням до протоколу судового засідання від 09.01.2026 року, постановлено відкласти судовий розгляд цієї справи у зв?язку із неявкою представника відповідачки - адвоката Мельничука О.В., на 19.02.2026 року о 10:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) із занесенням до протоколу судового засідання від 19.02.2026 року, постановлено у судовому засіданні оголосити перерву до 17.03.2026 року о 10:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) із занесенням до протоколу судового засідання від 17.03.2026 року, відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та оголошено перерву до 28.04.2026 року о 10:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, для підготовки уповноважених представників до судових дебатів.

Сторони у справі щоразу належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначених підготовчого засідання та судових засідань щодо її розгляду (продовження її розгляду).

Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, позов ОСОБА_1 до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення процентів, пені, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково. Стягнуто з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь ОСОБА_1 5 663 долара США 67 центів, з яких: 1 408 доларів США 75 центів - проценти за договором банківського вкладу № 1247045520/10047 від 04.10.2017 року за період з 05.10.2017 року по 04.01.2018 року; 4 184 долара США 75 центів - три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання (сума вкладу та проценти) за договором банківського вкладу № 1247045520/10047 від 04.10.2017 року за період з 06.01.2018 року по 19.12.2019 року; 70 доларів США 17 центів - три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання (проценти) за договором банківського вкладу № 1247045520/10047 від 04.10.2017 року за період з 21.12.2019 року по 17.08.2021 року. Стягнуто з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь ОСОБА_1 2 273 євро 71 євроцент, з яких: 483 євро 00 євроцентів - проценти за договором банківського вкладу № 1247045520/10048 від 04.10.2017 року за період з 05.10.2017 року по 04.01.2018 року; 1 766 євро 34 євроцентів - три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання (сума вкладу та проценти) за договором банківського вкладу № 1247045520/10048 від 04.10.2017 року за період з 06.01.2018 року по 11.12.2019 року; 24 євро 37 євроцентів - три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання (проценти) за договором банківського вкладу № 1247045520/10048 від 04.10.2017 року за період з 13.12.2019 року по 17.08.2021 року. Стягнуто з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь ОСОБА_1 52 690 грн. 07 коп., з яких: 37 543 грн. 19 коп., що за курсом НБУ станом на 17.08.2021 року еквівалентно 1 408 доларів США 75 центів - пеня за прострочення виплати процентів за договором банківського вкладу № 1247045520/10047 від 04.10.2017 року; 15 146 грн. 88 коп., що за курсом НБУ станом на 17.08.2021 року еквівалентно 483 євро 00 євроцентів - пеня за прострочення виплати процентів за договором банківського вкладу № 1247045520/10048 від 04.10.2017 року. Вирішено питання судових витрат (копія міститься у справі, а. с. 9).

Постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду Київської області від 17.02.2022 року у вказаній справі скасовано в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди і в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь ОСОБА_1 50 000 грн. на відшкодування завданої неналежним виконанням зобов`язань моральної шкоди. В іншій частині рішення суду залишено без змін (копія міститься у справі, а. с. 10-14).

Судом також встановлено, а сторонами цієї справи не заперечується, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у серпні-вересні 2023 року добровільно виплатив відповідачці ОСОБА_1 кошти у зазначеному вище розмірі через відділення банку у м. Львові. Отримання коштів підтверджується власноручною розпискою відповідачки ОСОБА_1 від 04.09.2023 року, платіжними інструкціями та банківськими виписками, що долучені до матеріалів позовної заяви (копії містяться у справі, а. с. 21-30).

Постановою Верховного Суду від 16.09.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

04.09.2025 року Київський апеляційний суд за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20 прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про часткове задоволення позову: (1) стягнув із АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь ОСОБА_1 : - 15 672,22 доларів США невиплачених процентів на банківський вклад за договором банківського вкладу № 1247045520/10047; - 4 102 доларів США 19 центів як три проценти річних за користування простроченим банківським вкладом за договором банківського вкладу № 1247045520/10047; - 779 доларів США 30 центів як три проценти річних за користування невиплаченими процентами на вклад за договором банківського вкладу № 1247045520/10047; - 846 278 грн. 46 коп. пені за договором банківського вкладу № 1247045520/10047; - 5 320 євро 00 євроцентів невиплачених процентів на банківський вклад за договором банківського вкладу № 1247045520/10048; - 1 738 євро 35 євроцентів як три проценти річних за користування простроченим банківським вкладом за договором банківського вкладу № 1247045520/10048; - 267 євро 73 євроцентів як три проценти річних за користування невиплаченими процентами на вклад за договором банківського вкладу № 1247045520/10048; - 353 134 грн. 64 коп. пені за договором банківського вкладу № 1247045520/10048; - 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди; (2) відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог (копія міститься у справі, а. с. 15-19).

24.10.2025 року Шевченківський районний суд м. Києва видав виконавчий лист з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20 (копія міститься у справі, а. с. 20).

24.10.2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. відкрито виконавче провадження номер 79439711 з примусового виконання виконавчого листа №761/28481/20, виданого 24.10.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва (копія міститься у справі, а. с. 31-32).

Відповідно до платіжної інструкції від 24.10.2025 року № 32775, з позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. стягнуто за виконавчим провадженням номер 79439711 з примусового виконання виконавчого листа №761/28481/20, виданого 24.10.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва - 2 713 225 грн. 99 коп. (копія міститься у справі, а. с. 34).

27.10.2025 року позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повідомив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про часткове виконання зобов?язань перед відповідачкою ОСОБА_1 у 2023 році за постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, зокрема, про сплату 2 273 євро 71 євроцентів, 5 663 доларів США 67 центів та 102 690 грн. 07 коп., одночасно долучив до повідомлення вищезазначені підтверджуючи ці твердження документи (копії містяться у справі, а. с. 35-54).

27.10.2025 року відповідачкою ОСОБА_1 повідомлено приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про те, що нею як стягувачкою кошти на погашення заборгованості згідно виконавчого листа №761/28481/20, виданого 24.10.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва, від боржника/позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - не отримувались (копія містятися у справі, а. с. 58).

29.10.2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. закінчено виконавче провадження номер 79439711 з примусового виконання виконавчого листа №761/28481/20, виданого 24.10.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва (копії містяться у справі, а. с. 33).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2026 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, відмовлено АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа: ОСОБА_1 (копія міститься у справі, а. с. 187).

Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2026 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28481/20, відмовлено у задоволенні клопотання АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року (копія міститься у справі, а. с. 190-191).

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо набуття майна або збереження його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Європейський Суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06.12.2007 року).

У пункті VII.-2:101 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що збагачення є безпідставним, за винятком таких випадків: особа, яка збагатилася, має право на отримання збагачення за рахунок потерпілого в силу договору чи іншого юридичного акту, судового рішення або норми права; або потерпілий вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 ст. 3 ЦК України). Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 390/34/17 зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України). Передбачений ст. 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.

Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 922/3412/17 та від 13.02.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 320/5877/17.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/3395/19, від 23.04.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 918/47/18, від 01.04.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 904/2444/18.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 року за єдиним унікальним номером судової справи 6-2978цс15 та від 03.06.2016 року за єдиним унікальним номером судової справи 6-100цс15.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі, слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Дана правова позиція сформована 13.08.2021 року і міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.08.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 185/446/18.

Завдання збитків та набуття майна без достатньої правової підстави мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для повернення безпідставно набутих коштів необхідним встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майно відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Дана правова позиція сформована 29.11.2021 року і міститься у: постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.10.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/13503/19; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/15621/19.

Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України, якщо потерпіла особа знає, що в неї немає зобов`язання (немає обов`язку) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату. Дана правова позиція сформована 24.10.2023 року і міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.01.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 548/741/21.

Якщо особа здійснила сплату грошових коштів, знаючи, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для їх сплати, а згодом вимагає повернення сплачених грошових коштів, то така особа поводиться суперечливо й безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України. Дана правова позиція сформована 24.10.2023 року і міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.04.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 127/12240/22.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

Відповідачка ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 530 ЦК України, згідно з якою у разі, коли строк виконання зобов`язання не встановлений, боржник повинен виконати обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги кредитором. З цього вказаним представником зроблений висновок, що без попередньої письмової вимоги з реквізитами банківського рахунку звернення до суду є передчасним.

Суд відповідаючи на цю тезу відповідачки ОСОБА_1 , зазначає, що кондикційне зобов`язання виникає безпосередньо з норми закону (ст. 1212 ЦК України) в момент, коли майно набуто без достатньої правової підстави або така підстава відпала. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/3831/22: «зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду».

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 була зобов`язана повернути кошти відразу після скасування постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року - у вересні 2024 року, після відповідної постанови Верховного Суду. Обов`язок повернення виник у силу закону і не потребував додаткової вимоги кредитора як обов`язкової передумови. Стаття 530 ЦК України стосується порядку виконання зобов`язань, строк яких не встановлений, а не умов виникнення права на позовний захист. Відсутність попередньої вимоги може впливати на перебіг строку позовної давності (що у цій справі не є проблемою), але не позбавляє потерпілого - позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» права на звернення до суду.

Суд також звертає увагу, що факт подання позивачем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» заяви до Шевченківського районного суду м. Києва та клопотання про зупинення виконання до Касаційного цивільного суду Верховного Суду не є проявом «суперечливої поведінки», у правовому сенсі - це законні процесуальні засоби захисту, які використовуються паралельно. Доктрина «venire contra factum proprium», застосована Верховним Судом у постанові від 11.01.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 548/741/21, стосується випадку, коли особа добровільно сплачує кошти, знаючи про відсутність зобов`язання. У тій-же судовій справі, позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у 2023 році виконував чинне судове рішення, а не діяв за відсутності будь-якого юридичного обов`язку.

Водночас, відповідачка ОСОБА_1 стверджує, що кошти, отримані нею в 2025 році в порядку виконавчого провадження, не можуть бути «безпідставно набутими», оскільки отримані на виконання чинного судового рішення, яке є обов`язковим (ст. 129-1 Конституції України).

Суд відповідаючи на цей аргумент, зазначає, що питання у цій справі полягає не в тому, чи правомірним було виконання постанови Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року, яка набрала законної сили і є обов`язковою, а в тому, чи отримала відповідачка ОСОБА_1 певні суми двічі: перший раз - добровільно у 2023 році, на виконання постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року, й другий раз - примусово у 2025 році, в межах тих самих складових суми (предмету спору) за постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року у межах єдиної судової справи за унікальним номером 761/28481/20.

Постанова Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року є новим судовим рішенням у тій самій судовій справі за єдиним унікальним номером 761/28481/20 за тими самими договорами. Виконавчий лист від 24.10.2025 року охоплює весь обсяг присуджених сум без урахування часткового попереднього добровільного виконання. Факт того, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. стягнув кошти правомірно (в межах виданого виконавчого листа), не спростовує того, що відповідачка ОСОБА_1 як стягувачка у підсумку отримала відповідні суми двічі. Конституційний обов`язок виконання судового рішення стосується порядку примусового виконання і не може слугувати правовою підставою для утримання подвійно одержаних грошових коштів.

Відтак, належить підкреслити, що виплата коштів на підставі судового рішення, яке надалі було скасоване, означає відпадання правової підстави, і такі кошти підлягають поверненню за ст. 1212 ЦК України.

Водночас, одне із ключових питань, які постали перед судом при вирішенні цього спору, полягає у тому, чи є кошти, виплачені у 2023 році на виконання постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року, такими, що перекриваються із сумами, присудженими постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року в межах тих самих «виконавчих» зобов`язань.

Суд встановив, що обидві постанови ухвалені у судовій справі за єдиним унікальним номером 761/28481/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у зв`язку з невиконанням тих самих двох договорів банківського вкладу. Постанова Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року (скасована Верховним Судом) та постанова Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року (ухвалена за результатами нового розгляду в суді апеляційної інстанції) є рішеннями в одній і тій самій судовій справі. Постанова Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року охоплює всі присуджені суми, які включають і ті складові, що були присуджені постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року: конкретні суми процентів і пені за відповідними договорами за відповідні розрахункові періоди збігаються в обох рішеннях в частині сум 5 663 дол. США 67 центів, 2 273 євро 71 євроцентів та 102 690 грн. 07 коп..

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 у вересні 2023 року отримала ці суми як виконання зобов`язання позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2025 року ті самі суми знову включені до стягнення (разом з іншими сумами, що задоволені як позовні вимоги). Примусове виконання у жовтні 2025 року охопило їх у повному обсязі без урахування попередньої виплати. У результаті, відповідачка ОСОБА_1 отримала спірну суму двічі.

Тобто, у цій справі: (а) відповідачка ОСОБА_1 отримала 5 663 доларів США 67 центів, 2 273 євро 71 євроцентів та 102 690 грн. 07 коп. у 2023 році за рахунок позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»; (б) правова підстава для їх отримання - постанова Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року - скасована постановою Верховного Суду у вересні 2024 року, отож, підстава набуття відпала і обидві умови виконані.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що між виплатою 2023 року і стягненням 2025 року існують «різні правовідносини», знівельовані вищевказаним. Обидві виплати стосуються одного й того самого зобов`язання позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - невиплачених коштів за тими самими договорами вкладу у межах тієї самої судової справи. Скасування постанови Київського апеляційного суду від 08.02.2023 року означало, що правова підстава для утримання відповідачкою ОСОБА_1 виплачених на її виконання коштів відпала, а кошти перейшли до категорії безпідставно набутих. Одержання тих самих сум повторно у 2025 року лише підтвердило факт подвійного збагачення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачка ОСОБА_1 , знаючи про отримання нею відповідних сум у 2023 році та про те, що ці суми охоплюються виконавчим листом, виданим у 2025 році, не повідомила приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про цю обставину, хоча, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач зобов`язаний невідкладно повідомляти виконавця про обставини, що впливають на виконання. Втім, для вирішення кондикційної вимоги суб`єктивна сторона поведінки набувача значення не має, оскільки ст. 1212 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» є обґрунтованими, підтвердженими сукупністю зібраних письмових доказів у цій справі, та відповідають вимогам ст. 1212 ЦК України, а тому, вказані позовні вимоги, сформовані про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, підлягають задоволенню в повному обсязі. Відтак, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» підлягає стягненню безпідставно набуті грошові кошти у розмірі: 1) 5 663 доларів США 67 центів; 2) 2 273 євро 71 євроцентів; 3) 102 690 грн. 07 коп..

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 6 764 грн. 46 коп. (із зниженим коефіцієнтом) та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 514 грн. (із зниженим коефіцієнтом), які підтверджується відповідними виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.

Документально підтверджені понесені судові витрати відповідачки ОСОБА_1 , що викладено в заяві про витрати на правничу допомогу в загальному розмірі - 15 000 грн. 00 коп., належить залишити за відповідачкою ОСОБА_1 , в силу задоволення цього позову в повному обсязі.

Доказів понесення сторонами у цій справі інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, її матеріали не містять.

Щодо вжитих у цій справі заходів забезпечення позову.

За змістом частин 7, 8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відтак, враховуючи ухвалення судом рішення щодо задоволення позовних вимог АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, належить у даному судовому рішенні зазначити про продовження дії застосованих у межах цієї справи заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нежитлового приміщення, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 загальною площею 34.8 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_1 за договором дарування від 21.12.2020 року, номер у реєстрі: 1756 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2255136546245, номер запису про право власності: 39832872), - протягом дев`яноста днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили, а якщо протягом вказаного строку за заявою позивача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» буде відкрито виконавче провадження, то вказані заходи забезпечення позову будуть діяти до повного виконання даного судового рішення.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 229, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі:

-5 663 (п`ять тисяч шістсот шістдесят три) доларів США 67 центів;

-2 273 (дві тисячі двісті сімдесят три) євро 71 євроцентів;

-102 690 (сто дві тисячі шістсот дев`яносто) грн. 07 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 8 278 (вісім тисяч сімдесят вісім) грн. 46 коп. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Роз`яснення щодо строку дії вжитих заходів забезпечення позову та їх скасування.

Застосовані у межах цієї справи 13.11.2025 року заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нежитлового приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, загальною площею 34,8 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 за договором дарування від 21.12.2020 року, номер у реєстрі: 1756 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2255136546245, номер запису про право власності: 39832872), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили, а якщо протягом вказаного строку за заявою Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» буде відкрито виконавче провадження, то вказані заходи забезпечення позову будуть діяти до повного виконання даного судового рішення.

Такі заходи забезпечення позову можуть бути також скасовані за вмотивованим клопотанням учасника цієї справи.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», код у ЄДРПОУ: 14361575; місцезнаходження юридичної особи: вул. Є. Чикаленка, 42/4, м. Київ, 01024; адреса електронної пошти: ca_electroniccourt@credit-agricole.ua; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_4 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Повне рішення суду складено: 30 квітня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН