Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №335/3624/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/3624/26 2-а/335/90/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя в спрощеному позовному провадженні ( без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Радостєвої Марини Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника Радостєвої Марини Володимирівни звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.02.2026 року у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 259 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв`язку із тим, що він отримав повістку про необхідність прибуття 20.01.2026 року до Центрального об`єднаного РТЦК та СП, однак не з`явився в зазначені в повістці час та дату, доказів поважних причин неприбуття по повістці не надав. При цьому не було роз`яснено з яких причин викликали до ТЦК та СП, адже не порушував правил військового обліку, повістку про виклик не отримував. Повідомили, що справа буде розглянута 23.02.2026 року.

23.02.2026 року позивач з`явився на розгляд справи, однак юрист в ТЦК повідомив, що справа буде розглянута протягом десяти днів, для цього позивач може надати докази, які він вважає необхідними.

03.03.2026 року позивач надав відповідь на свою заяву від AT«Укрпошта» про те, що він не отримував повістки про виклик до ТЦК та СП.

Постановою № 259 від 23.02.2026 року виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. При цьому до адміністративної відповідальності позивача притягнуто не було, лише було накладено штраф. Копію постанови позивачу надано не було, оскільки він не був присутній під час її складання.

Копію даної постанови позивач отримав в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 11.03.2026 року, про що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та в оригіналі постанови про адміністративне правопорушення позивачем проставлено відмітку з датою отримання копії постанови. Не погоджуючись з даною постановою, в той же день 11.03.2026 року позивач звернувся до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (реєстраційний номер звернення від 11.03.2026 року № 2026-4264478). 25.03.2026 року було видане доручення адвокату Радостєвій М.В.

Вважає, що постанова№ 259 від 23.02.2026 року виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 є протиправною, оскільки її прийнято з порушенням процедури, вона не відповідає нормам КУпАП, винесена з перевищенням компетенції суб`єкта владних повноважень.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 259 від 23.02.2026 рокузазначено, що позивач не з`явився за повісткою про виклик до РТЦК на20.01.2026 року,а протокол про адміністративне правопорушення складено лише 10.02.2026 року, тобто після спливу 24 годин, які визначено статтею 254 КУпАП для складання протоколу.

Після отримання копії оскаржуваної постанови, позивач 11.03.2026 року ознайомився з матеріалами справи і зробив копію повістки, з якої вбачається, що повістку було сформовано 24.12.2025 року, мета виклику до ТЦК та СП – для уточнення даних.

Позивач перебуває на військовому обліку, не являється порушником військового обліку. Інформація про його місце проживання наявна в інформаційній базі даних, що знайшло своє відображення як в протоколі, так і в оскаржуваній постанові. В протоколі відсутня інформація про те, що відповідач не зміг отримати якусь інформацію шляхом взаємодії з іншими електронними базами, реєстрами та ін., що потягнуло необхідність явки до РТЦК позивача особисто. Тобто вручення повістки до РТЦК з приводу уточнення даних взагалі було безпідставним. Що стосується направлення/отримання повістки, то позивач взагалі не знав про її існування, не отримував ані повістку, ані поштового повідомлення про надходження повістки. На заяву позивача AT «Укрпошта» надала відповідь про те, що відправником не було зазначено номер телефона одержувача, у зв`язку із чим SMS- та Viber-повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення адресату не здійснювалось. Відправлення з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою» повернуто відправнику. Крім того, позивач ще 03.07.2024 року оновив свої дані, що підтверджується витягом з Резерв+.

13.03.2025 року позивач встановив додаток «Резерв+» и повторно оновив свої дані, що також підтверджується витягом з «Резерви+».У позивача не змінювались персональні відомості, підстав для виклику до ТЦК та СП для уточнення даних не було.

14.03.2025 року позивач пройшов ВЛК, що підтверджується довідкою ВЛК № 2025-0314-0830, та про що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 міститься відповідна відмітка.

На підставі викладеного просив, суд скасувати постанову № 259 від 23.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час складання протоколу №259 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. За результатами розгляду матеріалів справи №259 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №259 від 23.02.2026 року за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач 20.01.2026 року не прибув за повісткою №6165602 від 24.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 оку №560, пункту 2 частини 1 Додатку 2 до Порядку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487. В абзацу першого частини першої статі 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що Громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Доказів про виконання вищезазначених вимог Позивач суду не надав. Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 14.09.2023 року. На час винесення Постанови №259 року від 23.02.2026 року не був військовослужбовцем. Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач не прибув за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити

21.04.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов і наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надавали.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку дійшов до наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (ч.3 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до постанови КМУ №560 від 16.05.2024 « Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено:

п.15. Керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_7 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних:

звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку;

27. Під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;

28. Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

30. Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

41. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що 10.02.2026 начальником відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 259 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В протоколі зазначено, що під час загальної мобілізації, громадянину ОСОБА_1 , була направлена повістка №6165602, від 24 грудня 2025 року, про необхідність прибуття 20 січня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для уточнення даних, проте ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначені в повістці час та дату, в період з 20 січня 2026 року до 10 лютого 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`являвся, та доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав, чим порушив вимоги частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.210-1 КУпАП.

Вказаний протокол складено за участю ОСОБА_1 , під час складання протоколу №259 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України, про що вказаний протокол містить підпис позивача.

Також у протоколі у графі пояснення і зауваження ОСОБА_1 зазначено, що повістку він не отримував, повідомлень про її отримання не було. Також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення.

За результатами розгляду матеріалів справи №259 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №259 від 23.02.2026 року за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Згідно з вказаною постановою під час загальної мобілізації, громадянину ОСОБА_1 , була направлена повістка №6165602, від 24 грудня 2025 року, про необхідність прибуття 20 січня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для уточнення даних, проте ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначені в повістці час та дату, в період з 20 січня 2026 року до 10 лютого 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`являвся, та доказ» наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим поруш» вимоги частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Цро мобілізаційну підготовку та мобілізацію».Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в особливого періоду, громадянин ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з письмовою відповіддю АТ «Укрпошта» від 03.03.2026 року№ 1853-P-2026022810102-B зазначено, що за результатами проведеної перевірки на підставі даних системи обліку реєстрованих поштових відправлень АТ «Укрпошта» встановлено, що рекомендований лист №R067064829324 на ім`я ОСОБА_1 надійшов 29.12.2025 року до відділення поштового зв`язку м. Запоріжжя, 69005 та був переданий у доставку листоноші. У зв`язку з тим, що відправником не було зазначено номер телефону одержувача. SMS та Viber-повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення адресату не здійснювалися. Листоношею відділення відповідно до вимог пункту 73 Правил вкладено за адресою: АДРЕСА_1 . повідомлення ф. 22а гро надходження поштового відправлення для отримання.

Оскільки адресат протягом установленого строку зберігання не звернувся за отриманням поштового відправлення, воно з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою» (пункт 82 Правил) було повернено відправнику ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що, як зазначено в оскаржуваній постанові №259 від 23.02.2026 року, йому було під час загальної мобілізації, громадянину ОСОБА_1 , була направлена повістка №6165602, від 24 грудня 2025 року, про необхідність прибуття 20 січня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для уточнення даних, проте ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначені в повістці час та дату, в період з 20 січня 2026 року до 10 лютого 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`являвся, та доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав.

Позивач і під час складення відносно нього 10.02.2026 протоколу про адміністративне правопорушення, і в позовній заяві зазначив, що він повістку про виклик до ТЦК та СП не отримував, також позивач долучив до позовної заяви лист АТ «Укрпошта» від 03.03.2026, з якого вбачається що це рекомендоване поштове відправлення адресату вручене не було та повернуто відправнику з зазначенням причини «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Також відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, обов`язок громадян з`являтися за викликом до ТЦК та СП прямо передбачений чинним законодавством, при цьому згідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, позивач вважається належним чином повідомленим про виклик до ТЦК та СП, оскільки направлена відповідачем на його адресу повістка за трек-номером відправлення R067064829324 не була йому вручена та повернута відправнику з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.

Позивач згідно позовної заяви не заперечує факт направлення відповідачем на адресу його місця проживання відповідної повістки, а його доводи щодо фактичного не отримання ним цієї повістки не свідчать про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до вищезазначених положень чинного законодавства він вважається повідомленим про виклик до ТЦК та СП і не з`явився за викликом без поважної причини.

Також суд не приймає інші доводи позивача, зазначені в позові, зокрема, щодо складення протоколу після спливу 24 годин, після нез`явлення позивача за повісткою, щодо не відповідності на думку позивача оскаржуваної постанови вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки вказані обставини не виключають в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення і суперечать вимогам закону, які наведені вище.

Витяг з Резерв+ свідчить, що позивач перебуває на обліку і є військовозобов`язканим. Повістка надсилалась за адресою реєстрації позивача ОСОБА_1 , в якій зазначено про необхідність явки в ТЦК 20.01.2026 о 14:00 годині для уточнення даних, але повістка повернулась до ТЦК без вручення адресату з вказівкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, неявка по повістці є порушенням правил військового обліку, а повістка, яка надсилалась на адресу проживання військовозобов`язаного, але неотримання ним вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до норм постанови КМУ № 560, які в спірних правовідносинах є спеціальними.

Таким чином, суд вважає, що відповідач мав підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за неявку за викликом до ТЦК та СП, позивача було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, роз`яснено його права, позивач особисто розписався в протоколі про адміністративне правопорушення від 10.02.2026, оскаржувана постанова від 23.02.2026 № 259 була винесена уповноваженою особою відповідно до чинного законодавства України.

Позивач, всупереч ст.77 КАС України не довів суду належними та допустимими доказами, що дії відповідача є протиправними, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 2, 5, 7, 9, 72-77, 132, 134, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасування постанови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя Ю.В. Апаллонова