Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №936/346/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/346/26

Провадження № 2-о/936/31/2026

25.03.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Павлюка С.С.,

з участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.,

представника заявника Повідайчика В.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Повідайчик В.І., звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з 1993 до 2025 .

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу. За час проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонти, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. ОСОБА_1 за час спільного проживання з ОСОБА_3 , а саме з 1993 мали взаємні права й обов`язки притаманні подружжю, відтак проживали однією сімєю. Заявниця за час проживання з ОСОБА_3 виховували усиновленого за рішення суду від 10.10.2011 сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у свідоцтві про народження останнього зі слів матері ОСОБА_1 записаний батьком ОСОБА_5 .

Факт проживання заявниці з ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини без шлюбу підтверджується актом встановлення факту спільного проживання складеного 03.11.2025 депутатом Воловецької селищної ради І.Косачем та підписаний сусідами-свідками, про те, що ОСОБА_3 та заявниця ОСОБА_1 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство. За час спільного проживання однією сімєю, як чоловіка та дружини, заявниця разом з ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустрієм, робили ремонт в житловому будинку, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, усі свята проводили в колі рідних та друзів.

Але , 24.01.2025 під час мобілізації ОСОБА_3 був призваний на військову службу. 07.05.2025 батько співмешканця ОСОБА_2 отримав сповіщення №79, з якого дізналися про зниклого безвісті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час перебування у ЗСУ, поблизу населеного пункту Тарасівка Краматорського району Донецької області. Про зникнення співмешканця ОСОБА_3 заявниці стало відомо також від працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки в обліковій картці мобілізованого ОСОБА_3 вона була записана цивільною дружиною. В даний час для отримання грошового забезпечення після зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 заявниці необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 17.03.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник та її представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд такі задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в суд не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Додатково зазначив, що заявник та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та виховували сина.

Представник зацікавелної особи ВЧ № НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним витягом трекінгу поштового відправлення. Причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_3 , 02.01.1976 зник безвісті 03.05.2025 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тарасівка Краматорського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім`ї №79 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.05.2025 за №1145.

Відповідно до акту встановлення факту спільного проживання від 03.11.2025 встановлено, що ОСОБА_1 разом зі своїм зниклим безвісті співмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно проживали та вели спільне підсобне господарство з 1993 по 2025 за адресою: АДРЕСА_1 та виховували усиновленого заявницею сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що останні є сусідами заявниці, котра проживали разом із ОСОБА_3 однією сім`єю починаючи з 1993 року до моменту зникнення останнього у бойових діях. Вони постійно проживали за адресою у АДРЕСА_2 , вели спільний побут та господарство, проводили всі свята в колі рідних та друзів. Також заявник та ОСОБА_3 виховували сина.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 пояснив, що його тато ОСОБА_3 постійно з ним та його матір`ю проживав разом. Також повідомив, що його батько утримував та виховував його.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За вимогами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Слід зазначити, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема, у статті 74 СК України.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Конституційний Суд України в рішенні від 03.06.1999 у справі № 1-8/99 (№5-рп/99) роз`яснив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17 (провадження №61-17628св19).

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки, як ознака наявності сім`ї, на законодавчому рівні не визначена. Водночас, строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя, вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини», суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.

За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК України є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов`язків кожним із подружжя на рівних засадах.

Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім`ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов`язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім`ї та розвиток дітей.

Відтак, суд зазначає, що первісним чинником з метою визначення, чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю сім`ї, є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов`язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 в справі №643/6799/17 роз`яснив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України №6-148цс12 від 12.12.2012, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (частина 4 статті 263 ЦПК України).

З огляду на наведене, системний аналіз наявних у справі доказів, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, дозволяє суду дійти висновку, що заявниця, на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України, надала суду належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_3 в період часу з 1993 до 2025 у АДРЕСА_1 .

Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу має для заявниці юридичне значення, оскільки відсутність документів про родинний зв`язок із спадкодавцем унеможливлює отримання нею грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , тому звернення до суду є правомірним.

Вирішення цього питання в іншому порядку, окрім судового, є неможливим.

Під час розгляду даної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу спору про право виявлено не було.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що заява про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 з участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 та військової частини № НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1993 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 30.04.2026

Суддя: Павлюк С.С.