Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №299/1577/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №299/1577/26

Суддя: Дочинець С. І.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/1577/26

Номер провадження 3/299/467/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,

за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №339181 від 28.03.2026 року, 28.03.2026 року о 00 годині 40 хвилин прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 108 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 2800 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ОСОБА_2 службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а саме не виконав на неодноразово повторювані законні вимоги (які подавалися голосом, жестами), щодо пред`явлення документів, що посвідчують особу, проігнорував вимогу зупинитися, після чого був затриманий військовослужбовцями ДПСУ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу», та вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Разом з тим, через канцелярію суду подав заяву, у якій просить розглянути справу без його участі, свою вину та обставини протоколу не визнає. Ним не здійснювалися дії, які суперечили вимозі прикордонника. Просив закрити справу у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного та приписів ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження зазначених вище обставин, до протоколу про адміністративне правопорушення надано: протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 28.03.2026 року; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28.03.2026 року; витяги з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.03.2026 року; рапорт інспектора прикордонної служби про виявлення та затримання ОСОБА_1 від 28.03.2026 року; схему виявлення та затримання ОСОБА_1 від 28.03.2026 року; відомості про особу ОСОБА_1 із за стосунку «Дія»; заяви ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі та про отримання електронних повісток.

Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, а також винності ОСОБА_1 у його вчиненні, суду не надано.

Так, підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Відповідно до положень ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є актом обвинувачення особи у вчиненні певного адміністративного правопорушення, отже повинен бути складений та оформлений у суворій відповідності до положень КУпАП.

Як вбачається з вищезазначеного протоколу ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.185-10 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

З положень частини 1 статті 185-10 КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону даного правопорушення складає злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби, при виконанні ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно встановити у її діях сукупність таких обставин: 1) факт злісної непокори; 2) наявність законного розпорядження чи вимоги працівника Державної прикордонної служби; 3) виконання таким працівником службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом вини ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення. Інші докази, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ним саме злісної непокори законним вимогам прикордонників, у матеріалах справи відсутні. Зокрема, відсутні пояснення свідків, відеозаписи чи інші об`єктивні дані, які б підтверджували, що вимоги були чітко доведені до відома особи, мали законний характер, а також що ОСОБА_1 умисно та неодноразово їх ігнорував.

Сам по собі факт затримання особи у прикордонній смузі не може свідчити про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП. Також у протоколі не конкретизовано, у чому саме проявлялася «злісність» непокори, не наведено обставин, які б свідчили про активну протидію чи демонстративне ігнорування законних вимог.

При цьому ОСОБА_1 у своїй заяві заперечив факт вчинення правопорушення, зазначивши, що не вчиняв дій, які б суперечили вимогам прикордонників. Надані ним пояснення не спростовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, який застосовується і в справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доведення вини особи покладається на орган (посадову особу), який склав протокол.

Суддя вважає за необхідне також зазначити, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За таких обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 172-15, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з дня її проголошення.

СуддяДочинець С. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua