Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №317/1682/24 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/1682/24 Головуючий в 1 інст.Ачкасов О.М.

Провадження №33/807/64/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Штенгелова О.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09 вересня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 24 березня 2024 року о 00 год. 24 хв., ОСОБА_1 , по вул.Феросплавній, 2, смт.Кушугум, Запорізького району, Запорізької області, керував транспортним засобом – автомобілем JEEP COMMANDER, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Також, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6810 під відеозапис, чим порушив 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Штенгелов О.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з проходженням ним військової служби, чим порушив його процесуальні права.

Постановою апеляційного суду від 21 лютого 2025 року за клопотанням захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) – адвоката Штенгелова О.В. провадження за вищевказаною апеляційною скаргою зупинено до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

В свою чергу, за змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Штенгелова О.В. підлягає поновленню.

В судове засідання, призначене на 27 лютого 2026 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Штенгелов О.В. не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, будь-яких клопотань чи заяв про розгляд справи за їх відсутності, про відкладення судового засідання не подавали.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Штенгелова О.В., суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, відображену у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18, згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Штенгелова О.В. може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Штенгелова О.В., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №593104 від 24 березня 2024 року, згідно з яким, 24 березня 2024 року о 00 год. 24 хв., ОСОБА_1 , по вул.Феросплавній, 2, смт.Кушугум, Запорізького району, Запорізької області, керував транспортним засобом – автомобілем JEEP COMMANDER, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6810 під відеозапис, чим порушив 2.5 Правил дорожнього руху України;

- у довідці про повторність скоєного правопорушення, якою підтверджено наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія реєстрації транспортного засобу, та відсутність повторності за ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 березня 2024 року, згідно з яким у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом, зі змісту якого убачається, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та огляд не проводився;

- відеозаписом, з якого убачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що йому повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Alcotest Drager, так і в медичному закладі, проте від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився. Останньому було повідомлено про наслідки відмови та роз`яснено процесуальні права.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора СРПП ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Серга Д. від 24 березня 2024 року, згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби у добовому наряді з 23 березня 2024 року по 24 березня 2024 року, о 00 год. 24 хв. 24 березня 2024 року під час дії комендантської години було зупинено автомобіль JEEP COMMANDER, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою встановлення причин пересування у період дії комендантської години, котра діє з 00 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв., згідно з наказом ЗОВА від 29 лютого 2024 року №23 на території територіальних громад, які входять до складу Запорізького району. Під час розмови з ОСОБА_1 , в нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою Alcotest Drager 6810, на що водій відмовився. Також водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, але водій також відмовився. Відносно водія ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП ААД №593104 за порушення п.2.5 ПДР України. Водія було ознайомлено з його правами. Водій отримав копію протоколу та тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 . Від керування був відсторонений. Оформлення адміністративного матеріалу відбувалось під запис службової боді камери №3.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Перевіряючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що суд не врахував аналогію закону та відмовив у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби.

Мотивуючи відмову в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, суд першої інстанції зазначив, що ні ОСОБА_1 , ні його захисником не були надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу, крім того, у судовому засіданні був присутній захисник Верещаки С.П., тому підстав для зупинення провадження не убачається.

Порушень з боку суду першої інстанції вимог чинного законодавства при вирішенні вищевказаного клопотання сторони захисту не убачається.

Доводи захисника про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було обмежено ОСОБА_1 у праві на захист та праві бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надавати відповідні пояснення, надавати докази на підтвердження проходження військової служби, а також користуватися іншими правами, визначеними КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, під час розгляду справи не є обов`язковою.

В свою чергу, суд першої інстанції здійснював розгляд справи за участю захисника ОСОБА_1 – адвоката Штенгелова О.В.

Суд дійшов правильного висновку про те, що наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.

Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Штенгелова О.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поновити.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Штенгелова О.В. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 317/1682/24