Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №1-355/08 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 Справа №1-355/08 Провадження №1-в/607/17/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю захисника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальній справі №1146341 (судове провадження №1-355/08), -

в с т а н о в и в :

Заявник захисник засудженого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, к якому просить скасувати арешт на майно ОСОБА_7 , де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося, а саме на автомобіль "Renault Master 2.5", р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , накладений постановою старшого слідчого по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 від 03.03.2008 року у межах кримінальної справи №1146341 (судове провадження №1-355/08).

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2008 р. у справі №1-355/08 р. щодо ОСОБА_7 підсудного за ч. 2 ст. 286 КК України, суд засудив ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

Речові докази по справі автомобіль «Volkswagen Golf» р.н НОМЕР_3 , який зберігається у потерпілого ОСОБА_5 залишити на його зберіганні до вступу вироку в законну силу та відшкодування йому всіх збитків визначени хсудом Головком АМ.

Автомобіль «Renault Master 2.5» р/н НОМЕР_1 , який зберігається у засудженого ОСОБА_7 , залишити на його зберіганні до повного відшкодування шкоди завданої потерпілому ОСОБА_5 визначеної судом.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ВОС 020253, виданого 27 вересня 2007року транспортний засіб, марки Renault Master 25 р.н. НОМЕР_4 , 2000 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , належить ОСОБА_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 (а.с. 236).

03.03.2008 року, у рамках кримінального провадження №1146341, старший слідчий відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області старший лейтенант міліції ОСОБА_8 , приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що потерпілому завдана матеріальна шкода та заявлено цивільний позов, з метою забезпечення якого, керуючись ст.ст. 125, 126 КПК України, постановив: накласти арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_7 , де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося. З постановою ознайомити зацікавлених осіб. Копію постанови направити прокурору Тернопільського району (а.с. 266).

Згідно протоколу накладення арешту на майно від 03.03.2008 р., в порядку ст.85 КПК України, описано наступне автомобіль Renault Master 25 р.н. НОМЕР_4 (а.с.267). 04.03.2008 р., за вих. № 9/4-1741 старшим слідчим відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС У країни в Тернопільській області старший лейтенант міліції ОСОБА_8 направлено постанову про накладення арешту на майно Начальникові УДАІ УМВСУ в Тернопільській області полковнику міліції ОСОБА_9 (a.c. 268).

Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГЦ МВС), від 17.12.2024 №31/19 - Г-25з.і. на б-н від 30.11.2024 р., Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС), у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», розглянув Ваш запит про надання інформації з інформаційно-пошукових баз стосовно арештів та заборон на відчуження автомобіля RENAULT MASTER, 2000 року 'випуску, кузов НОМЕР_2 , державні номерні знаки НОМЕР_4 , власник ОСОБА_7 .

Інформую, що згідно відомостей регіональної бази даних про зареєстровані транспортні засоби та їх власників АІС «Автомобіль» RENAULT MASTER, кузовVF1FDAED520860261, власник ОСОБА_7 перебуває під арештом, ініціатор арешту - Слідче управління УМВС України в Тернопільській області (на даний час слідче управління ГУНІ в Тернопільській області), документація (постанова та інші документи) скеровані на адресу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області за вих.№9/4-1741 від 04.03.2008 року, дата постановки в арешт 18.03.2008 року, інша інформація відсутня.

Адвокат, ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_7 подав адвокатський запит вих.№63 від 07.08.2025 року до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким просив: 1. надати відповідь, чи перебуває на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження, боржником у якому є ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 виданий Тернопільським МВ УМВСУкраїни в Тернопільській області від 07 червня 2001 р.), стягувачем ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), станом на 07.08.2025 р.? 2. надати відповідь, чи перебувало на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження, боржником у якому був ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 ,РНОКПП - НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області від 07 червня 2001 р.), стягувачем був ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )?

На даний запит надано відповідь Тернопільським відділом ДВС Тернопільської області, від 08.08.2025 р., на Ваш запит, що надійшов 07.08.2025 р. за вх. № 21849 на адресу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ) повідомляє наступне:

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на момент надання відповіді не перебуває відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення боржником у якому є ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ), а стягувачем ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Перевіркою АСВП (спецрозділ) встановлено, що у Другому відділі ДВС Тернопільського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 8700822 з примусового виконання виконавчого листа № 1-355 від 04.08.2008 року про: стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 20000 гри. на користь ОСОБА_10

24.11.2010 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до п.2 ч.І ст.47 3У «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна.

Арешт накладено враховуючи те, що потерпілому завдана матеріальна шкода та заявлено цивільний позов, з метою забезпечення якого, керуючись ст.ст. 125, 126КПК України, дана підстава відпала, але виконавчого провадження, немає, тому відпала потреба для перебування майна під арештом з 2008 року.

Після припинення кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого перебування якого відпали. При цьому втрачається можливість застосування особливого порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами. Арешт майна в такому випадку із заходом забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права власності, яке належить його майну.

Відповідно до статті 125 КПК України (в редакції 1960 року), слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов`язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов`язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Відповідно до статті 126 КПК України (в редакції 1960 року) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження.

Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуються особою, у якої проводиться опис, і членами її родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до Кримінального кодексу України ( 2002-05).

Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна.

Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Отже, слідчий вправі був накласти арешт лише на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, тільки для забезпечення заявленого цивільного позову або можливої конфіскації майна. Накладення арешту на майно таких осіб могло бути лише на підставі постанови слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного(обвинуваченого).

Таким чином стосовно ОСОБА_7 постановлено обвинувальний вирок за правилами КПК України 1960 року. При цьому у межах кримінальної справи №l-355/08 судом не вирішувалось питання щодо накладеного постановою старшого слідчого відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_8 від 03.03.2008 арешту майна ОСОБА_7 . Враховуючи висновок ВП Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №953/12593/21, зняття арешту підлягає розгляду у порядку, визначеному КПК України 196 року.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України N? 11 від 21.12.1990«Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків», суд в порядку ст.409, 411 КПК України вправі на стадії виконання вироку вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову чи можливої конфіскації майна, якщо при постановлені вироку ці заходи скасовані не були.

З урахуванням встановлених положень, колегія суддів вважає, що в даній справі, позовник просити скасувати арешт , накладений у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 р . При цьому, згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 р. арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його змін, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Ця правова норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальною дією, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, у визначеному порядку звільнення майна з-під остаточно потрібно керуватися правилами КПК України 1960 р.

Порядок щодо скасування арешту на майно було передбачено КПК України 1960 р . таким чином: на підставі постанови слідчого в порядку шостої 126 КПК України 1960 р ., або судом під час попереднього судового засідання в порядку статті253 КІК України 1960 р., під час ухвалення вироку в порядку статті 324 КПК У країни 1960 р ., або судом у порядку виконання вироку в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 р.

Відповідно зі статтею 126 КПК України 1960 р. забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадитися шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилося, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли у споживанні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до пунктів 7 та 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 р ., постановляючи вирок, суд повинен відмовитися, чи підлягає задоволенню пред`явлених цивільних позовів, на чиїм розвитку та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також коштує, витрачений закладом охорони здоров`я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був. заявлений; що зробити з майном, описом для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України 1960 р., суди вправі вирішувати питання, які виконуються при виконанні вироку, зокрема щодо виконання вироку у частині цивільного позову чи конфіскації майна.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні містять окремі суди. Юрисдикція судів розширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне провадження. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішує спір його прав та обов`язків цивільного характеру або встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти його кримінального оскарження.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який викликає розмежування між компетенцією як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, передбаченими законом умовами, за якими певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спільних матеріальних правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського, адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах встановленої законом компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якої єність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Частиною першої статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що здійснюються з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, які розглядаються в іншому порядку судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім того, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому зі сторінка є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх рішення не віднесено до інших видів судочинства.

Велика палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, викладеного за правилами кримінального судочинства, та зазначила про таке.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за правилами КПК України 1960 р. та завершено в порядку, передбаченому КПК України 1960 р . ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц ) або КПК України 2012 р. ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11 ). Необхідно від суб`єктного складу учасників такого спору його розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 р. була порушена кримінальна справа, але надала постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття свого арешту, про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі N766/21865/17).

Якщо остаток накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 р ., ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, для розгляду питання про те, що таке арешт виконано за правилами кримінального судочинства ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц).

У постанові від 30.06.2020 у справі N 727/2878/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала наведені висновки щодо юрисдикції спорів та зазначила, що спори про звільнення майна з-під арешту, викладеного за правилами КПК України1960 р. та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи необхідно розглянути за правилами цивільного судочинства. Питання про скасування арешту майна, викладеного за правилами КПК України 2012 р. та не скасовано після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу (пункти 51,52).

Тобто, щодо ОСОБА_7 постановлено вирок за правилами КІК України 1960 р. При цьому, в межах кримінальної справи судом не вирішувалося питання про накладений постановою старшого слідчого відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_8 від 03.03.2008 арешту майна ОСОБА_7 .

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 409 КПК України 1960 р. питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виробляються при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілу судових витрат, якщо суд не вирішує ці питання, вирішуються судом, який постановив вирок.

Тобто, поняття арешту має здійснювати суд, який постановив вирок у кримінальній справі.

Подібний змістом висновок викладено постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N 569/4374/16, постановах Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі N 185/9002/20, від 01 грудня 2021 року у справі N 272/469/21, від 21.03.2024 у справі N 953/12593/21.

У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просить задовольнити.

У судовому засіданні представник потерпілий ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_6 вказали, що ОСОБА_7 виконано вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2008 року у справі №1-355/08 у частині відшкодування потерпілому ОСОБА_5 завданої матеріальної, у тому числі витрат на лікування, та моральної шкоди, на суму, яка відповідає сумі стягнення згідно з цим вироком, а саме 8518,51 грн. відшкодування витрат на лікування, 3500 грн. відшкодування витрат на лікування, 20000 грн. відшкодування моральної шкоди, 12498,75 грн відшкодування матеріальної шкоди

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту.

Судом встановлено наступне.

Постановою старшого слідчого по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 від 03.03.2008 року у межах кримінальної справи №1146341, Накласти арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_7 , де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося.

Постанову слідчим мотивовано тим, що потерпілому завдана матеріальна шкода та заявлено цивільний позов, з метою забезпечення якого і слід накласти арешт.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2008 року у справі №1-355/08, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного, основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 2 роки. Відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України покладеного на засудженого таких обов`язків : - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу. кримінально-виконавчої системи ; - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; - періодично з?являтися для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи. Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля "Volkswagen-Golf" в розмірі 40521 грн. задоволено частково - в розмірі 12498 грн. 75 коп.; - про відшкодування витрат на лікування в розмірі 8518 грн. 51 коп.- задовольнити у повному обсязі ;- про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. задовольнити частково - в розмірі 20000 грн., відмовивши в іншій частині позовних вимог. Позовні вимоги прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської Ради, одержувач - міський бюджет до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої злочином (лікування потерпілого ) в сумі 15565 грн. 79 коп. задоволено у повному обсязі. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про відшкодування 3500 грн. на лікування - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_7 в користь експертної установи ( реквізити на а/с 286-287) за проведення: - судово-автотехнічної експертизи № 5-3/08 від 21.01.2008 р.- 1216,16 грн.; - судово-автотехнічної експертизи № 5-4/08 від 22.01.2008 р. - 1216,16 грн ; - судової - транспортно -трасологічної експертизи N? 5-10/08 від 18.01.2008 р.- 1947,11грн.; - судово-автотехнічної експертизи № 5-49/08 від 18.01.2008 р. - 486,78 грн.; - судово-автотехнічної експертизи № 5-27/08 від 05.02.2008 р. - 1460,33 грн. ; - судово-автотехнічної експертизи № 5-13.1/08 від 29.02.2008р. - 486,78 грн. Речові докази по справі : - автомобіль "Volkswagen Golf" р/н НОМЕР_9 , який зберігається у потерпілого ОСОБА_5 залишено на його зберіганні до вступу вироку в законну силу та відшкодування йому, всіх збитків визначених судом ОСОБА_7 ;- автомобіль "Renault Master 2.5" р/н НОМЕР_1 , який зберігається у засудженого ОСОБА_7 залишено на його зберіганні до повного відшкодування шкоди завданої потерпілому ОСОБА_5 визначеної судом.

У даному випадку, зняття арешту має здійснювати суд, який постановив вирок у кримінальній справі (зокрема, такий висновок викладено у постанові Верховний Суд у від 21.03.2024 року у справі № 953/12593/21 (провадження № 61-16928св23).

Так, згідно з ч.1 ст.409 КПК України 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.411 КПК України 1960 року, питання зв`язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. В судове засідання, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликається також при необхідності цивільний позивач і цивільний відповідач. Неявка цих осіб не зупиняє розгляду справи.

Згідно з копіями квитанцій від 14.04.2026 року, наданих адвокатом ОСОБА_3 , на користь потерпілого ОСОБА_5 перераховано кошти на відшкодування матеріальної, у тому числі витрат на лікування, та моральної шкоди, стягнутої вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2008 року у справі №1-355/08, а саме:

- 8518,50 грн. - відшкодування витрат на лікування;

- 3500 грн. - відшкодування витрат на лікування;

- 20000,13 грн. - відшкодування моральної шкоди;

- 12498,95 грн відшкодування матеріальної шкоди.

Таким чином, засудженим ОСОБА_7 сплачено потерпілому ОСОБА_5 стягнуті вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2008 року у справі №1-355/08 кошти на відшкодування матеріальної, у тому числі витрат на лікування, та моральної шкоди, у сумі, що відповідає розміру коштів, стягнутих вироком суду на користь потерпілого ОСОБА_5 , шо потерпілим ОСОБА_5 не заперечується.

За таких обставин, клопотання підлягає до задоволення, слід скасувати арешт на майно ОСОБА_7 , де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося, а саме на автомобіль "Renault Master 2.5", р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , накладений постановою старшого слідчого по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 від 03.03.2008 року у межах кримінальної справи №1146341 (судове провадження №1-355/08).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.409, 411 КПК України (у редакції 1960 року), суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальній справі №1146341 (судове провадження №1-355/08) – задовольнити.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_7 , де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося, а саме на автомобіль "Renault Master 2.5", р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , накладений постановою старшого слідчого по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 від 03.03.2008 року у межах кримінальної справи №1146341 (судове провадження №1-355/08).

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяОСОБА_1